знати ()
zobacz zasady wymowy ukraińskiej
czasownik niedokonany (1.1) znać (1.2) wiedzieć
(1.1-2)
(1.2) А втім, хто його́ зна́є, як відбу́деться цей за́хід. → A zresztą, kto to wie, jak uda się ta impreza.
знання , знаття , знать , знатність , знатник , знатниця , знавецтво , знавець , знайомість , знайомство , знайомлення , знайомець знатися , знавати , знайомити , знайомитися знаний, знатний, знавецький, знайомий, знайомісінький знано, знатно, знайомо, знайомісінько
дідько знає → licho wie • коли б знав, де впадеш, то б і соломи підстелив • ніхто не знає, що кого чекає • не слід бабу научати - сама знає, кому дати • я те знаю без попа, що в неділю свято • доля повертає, куди сама знає • не той сирота, що роду не знає, а той сирота, що долі не має • хто знає А, той знає Я • не знає багатий, з чого живе