совість ()
zobacz zasady wymowy ukraińskiej
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) sumienie
(1.1)
(1.1) сумлі́ння
совісність совістити , совіститися , всовіщати , всовістити , усовіщати , усовістити совісний совісно
свобода совісті • докори совісті • чиста совість • диви́тися зі спокі́йною со́вістю в о́чі • заговори́ла со́вість / проки́нулася со́вість • з чи́стою со́вістю / з спокі́йною со́вістю • лягти́ на со́вість • на со́вість • не за страх, а за со́вість • пора́ і честь зна́ти • по со́вісті / по чи́стій со́вісті • со́вість му́чить • ходя́ча со́вість