__TOC__ буква ()
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) litera (1.2) czcionka
(1.1) Тя пише писмото с хубави кръгли букви. → Ona pisze list pięknymi, okrągłymi literami.
буквар , букварче , буквалност буквичка буквен, буквален буквално
буква ()
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) litera
(1.1)
буквица , буквализация , буквализм , буквалистика , буквалист , буквальность буквенный, буквальный буквально
посылать на три буквы • произнести по буквам / произносить по буквам
буква ()
zobacz zasady wymowy ukraińskiej
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) litera (1.2) litera (duch, myśl tekstu) (1.3) W źródle określane jako „народна назва”., bukwica zwyczajna, bukwica lekarska, czyściec lekarski
(1.1-1.3)
(1.1) „А” – це перша буква алфавіту. → „A” to pierwsza litera alfabetu. (1.2) Суд буде керуватися виключно буквою закону. → Sąd będzie kierował się wyłącznie literą prawa.
(1.1) з великої / малої букви (1.2) згідно з буквою закону → zgodnie z literą prawa
(1.1) літера (1.3) бу́квиця ліка́рська, брюквиця, бук-трава, буквиця чорна, диман, конупер польовий, материна, материнка, старовина, яківка, бабка, бетонікаль, бетоніка, бетонька, буковиця, буківка, буковник, дидик солодкий, диман лікарський, золотушник
буквальність , буквар , букварик , буквалізм буквочка буквений, буквальний, букварний буквально
від букви до букви