Алеґо́рія (дав.-гр. ἀλληγορία — иноказаня) — воплоченя двопланового образового зображеня, що основує ся на скрытї реалных особ, яв і предметїв під конкретными образами з відповідными асоціаціями тай характерными признаками скрытого. Алеґорові образы переважно є воплоченём абстрактных понять, які усе мож розкрыти аналітічно. Значеня алеґорії, на против від багатозначного сімболу, однозначноє і выдїленоє від образу; споєня межи значенём і образом становлює ся за похожостёв (наприклад, лев — сила, власть ці царёваня).
Образописноє умілство В образописному умілстві виражає ся даякыми атрібутами —
Феміда — «правосудство» зображают як жену з вагами Час (тобто Хронос) — дрічный старый з косов тай пісковов годинков Вакх (бог винарства) — з кытицями винограду
Языкова алеґорія
Краснописемство Приклады:
«несперяємый царізмом Кавказ» — Прометей (поема «Кавказ» Т. Шевченка); «своєвольство панства над беззащитним челядником» — «Вовк тай Ягня» (одноіменна байка Л. Глїбова); «борцы за волю Украйины» — мурникы (одноіменна поезія І. Франка).
Ґалерія
Зазначкы
Одкликаня
Алеґорія // Енціклопедичный словник класичных языків / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський універзітет», 2017. — С. 28. — ISBN 978-966-439-921-7.
Алеґорія [Архівовано 28. авґуста 2016 у Wayback Machine.] // УРЕ М. С. Бургін. Алеґорія [Архівовано 22. новембра 2016 у Wayback Machine.] // Юридічна енціклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Украйинска енціклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — ISBN 966-7492-00-X. http://skripnikmarina.ucoz.ua/news/alegorija/2012-12-08-104 [Архівовано 27. семптембра 2016 у Wayback Machine.] (товмаченя алеґорії) Катеґорія:Реторика Катеґорія:Статя написана верьховинськым діалектом