Тваринний світ Чернігівської області надзвичайно різноманітний. На це вплинуло унікальне географічне положення, розташування області в межах двох природних зон, різноманітність рослинних ландшафтів. Для нього характерні представники як лісової, так і степової фауни, є акліматизовані види тварин.

Загальна характеристика Тваринний світ Чернігівської області характеризується багатим видовим складом, який становить близько 41 % від загальноукраїнського. У сучасній фауні регіону налічують понад 30 тис. видів. На території області поширені як безхребетні, так і хребетні тварини. Серед безхребетних є представники понад 20 типів організмів, з яких більшість — найпростіші. Близько 400 видів хребетних тварин, зокрема 80 видів ссавців, 287 видів птахів, з яких 197 — гніздуючих, 10 видів плазунів, 16 видів земноводних, 60 видів риб, 100 видів молюсків.Так на Чернігівщині поширені: Найпростіші81 вид,Кишковопорожнинні10 видів,Кільчасті черви150 видів,Членистоногі37 видів,Молюски100 видів,Риби60 видів,Земноводні16 видів,Плазуни10 видів,Птахи287 видів,Ссавці80 видів.

Фауністичний склад ландшафтів Природні ландшафти Полісся і Лісостепу мають доволі суттєві відмінності у фауністичному складі, особливо це стосується лісових і болотних біогеоценозів +Фауністичний склад природних ландшафтів Чернігівської областіПриродні

ландшафтиВидовий складЛісиЛуки і болотаПоліссяЗаєць-русак, заєць-біляк, кажан, білка, лисиця, вовк, лось, кабан, козуля, олень благородний і плями­стий, борсук, куниця, собака єнотовидна, зубр, кріт, тетерук, пугач, скопа, дятли, дрозди, синиці, славки, вальдшнеп, сойка, сорока, зяблик, яструби, зозуля, поповзень, кібчик, сови, мухоловки, іволга, сиворакша, гадюка, вуж, ящірки, жаби.Заєць-русак, заєць-біляк, бобер, ондатра, собака єнотовидна, кріт, землерийка, лисиця, чаплі, дикі качки, курочка болотна, чай­ки, лисуха, журавель, леле­ка, черепаха болотна, вуж, ящірки, жаби, жерлянка.ЛісостепЗаєць-русак, білка, лисиця, вовк, лось, кабан, козуля, їжак, кріт, ку­ниця, кажан, тхір чорний, олень плямистий, орел-могильник, балобан, журавель сірий, дрохва, дятли, синиці, сойка, сорока, яструби, зо­зуля, іволга, кроншнеп, гадюка, вуж, ящірки, жаби.заєць-русак, хом'як, ховрах, кріт, землерийка, тхір степо­вий, лисиця, миша польова, куріпка, перепілка, дикі качки, жайворонок, горобець польовий, лелека, чайки, бекас, черепаха болотна, вуж, ящірки, жаби, дрохва.

Фауністичний склад природних біотопів У сучасній фауні регіону налічують понад 30 тис. видів. На території області поширені як безхребетні, так і хребетні тварини. Серед безхребетних є представники понад 20 типів організмів, з яких більшість — найпростіші. Близько 400 видів хребетних тварин, зокрема 80 видів ссавців, 287 видів птахів, з яких 197 — гніздуючих, 10 видів плазунів, 16 видів земноводних, 60 видів риб, 100 видів молюсків.

Лісова фауна Чернігівщина насамперед асоціюється з лісами. Ліси мають досить багату і своєрідну фауну, яка сформувалася в наслідок біотичних і абіотичних факторів. На неї впливають і такі фактори, як кількість рослин, що росте на певній площі, вік лісових насаджень, розвиток і ступінь зімкненості крон дерев тощо. Як наслідок значне видове багатство і різноманітність тваринного світу.

Безхребетні тварини лісу, особливо комахи, відіграють дуже важливу роль у його житті. І якщо кількість видів птахів, звірів, земноводних, плазунів вимірюють сотнями, то число видів безхребетних тварин сягає сотень тисяч. В лісі вони мешкають у ґрунті, лісовій під­стилці, у траві, мохах, на деревах і кущах, на корі і під корою, всередині деревини, в на­сінні і плодах. Найбільш густо заселеним різноманітними безхребетними є узлісся та лісові галявини. Тут можна зустріти безліч бабок (зеленотілка жовтоплямиста, білоноска болотна, красуня блискуча та бабка жовта), метеликів (переливницю тополеву, пер­ламутрівку велику, аглая, рябець звичайний, лимонницю), бджіл, джмелів, мух та інших комах. З жуків привертають увагу до себе різно­манітні жуки-вусачі (вусач-шкіряник, сірий довговусий усач), жук-олень, сонечко, жужелиці, жуки-гнойовики та мертвоїди . Досить по­ширеними на Чернігівщині є корімбія червона та лептура чотирисмуга. У хвойних та листяних лісах зустрічають­ся різні види мурашок (мурашка руда лісова, мурашка мала лісова, мурашки-деревоточці).

Досить велике представництво птахів. На узліссях і лісових галявинах зустрічаються вівсянка зви­чайна, лісовий щев­рик, берестянка. На тих ділянках лісу, де є густі чагарники можна зустріти кропив'янку (чорно­голову, сіру, рябогруду та прудку), сорокопуда терно­вого, волового очка. Високо у кронах дерев — щиг­ликів, костогризів, вівчариків (весняного, жовтобрового, вівчарика-ковалика), дятла (малого, середнього та звичайного). Серед хижих птахів зустрічаються канюк звичайний, шуліка чорний, осоїд, великий та малий яструби. орлан-білохвіст, змієїд, а також вухатої і сірої сови.

Герпетофауна представлена ящірками (прудка, живородна та веретільниця ламка), зміями (звичайний вуж, гадюка, мідянка). У  мішаних і широколистих лісах живе ропуха зелена, ропуха сіра та часничниця звичайна.

Ссавців у лісах на Чернігівщини живе чимало видів, але вдень вони здебільшого хо­ваються, а активними стають надвечір або вночі. Найчастіше можна побачити білка звичайна, їжак європейський, мишовидних гризунів (полівка руда лісова, миша жовтогорла та миша лісова). При основі старого дерева або пенька можна також знайти нори ласки — найменшого хижака наших лісів. Це дуже красивий, стрункий звірок, з короткува­тим хвостиком. Лише випадково можна помі­тити його коричневу спинку і біле черевце, коли він спритно промайне у траві. У старих високоствольних лісах живе лі­сова куниця, яка дуже спритно лазить по де­ревах. Трохи схожий на неї і тхір лісовий або чорний. Але він по деревах майже не лазить, а знаходить свою здобич (дрібних гризунів, птахів, їхні яйця) переважно на землі. Чільне місце займають копитні тварини: козуля, лось, благородний та плямистий олень, дикий кабан, зубр. Найчисленнішими з них є козуля, кабан, лось. На стадії відновлення ареалу знаходиться благородний олень, а стадію акліматизації проходять зубр і плямистий олень. Зрідка можна побачити борсука, лисицю, єнотовидну собаку, вовка. Ввечері на узліссях та над галявинами наших лісів можна побачити у повітрі ще одних дуже цікавих тварин, що підкорили по­вітряну стихію — кажа­нів: нічниць, вечірниць, кажанів та вуханя.

Фауна луків Тваринний світ луків менш різноманітним ніж в інших біоценозах. Найважливішим і найхарактернішим компонентом луків є різноманітні комахи. Швидко ширяють над луками бабки (бабка звичайна, бабка жовта, білоноска болотна, коромисло сине, коромисло руде.  У місцях, де квітують рослини, багато літаючих комах і, насамперед, метеликів(сонцевик адмірал, павичеве око, білан ріпаковий, білан брукв'яний). Над луками ні на мить не припиняється дзижчання бджіл, джмелів, ос та мух, цвірчання коників, кобилок і цикадок. На рослинах сидять і повзають різні жуки і трав'яні клопи. Дуже різноманітні на луках жуки. Це пред­ставники багатьох родин: довгоносиків, пластинчатовусих, вусачів, коваликів, жуже­лиць (або турунів), наривників, сонечок, листоїдів та інших.

На луках у заплавах річок можна постійно зустріти жабу гостроморду і рідше — жабу трав'яну, які належать до групи бурих жаб. Поряд з ними на луках зустрічаєть­ся квакша звичайна і земляна жаба, або часничниця, яка здатна швидко зариватись у землю, а її шкіра має слабкий часничний запах (за що вона і отримала свою назву). У траві можна помітити і вужа звичайного, який полює на жаб, або рідше, гадюку звичайну. На суходільних луках досить часто трапляється ще один представник плазунів — ящірка прудка.

З лучних птахів мабуть самими помітни­ми і відомими є польові жайворонки, на сухих луках, вигонах, полях зуст­річається чубатий жайворонок, або пос­мітюха, чибіси. Навесні на луках можна зустріти й багато птахів (кулик, брижач, коловодник зви­чайний, коловодник великий, грицик великий, баранець малий і баранець звичайний). В кущах верболозу можна почути голоси кропив'янки сірої, синьошийки, очеретяної вівсянки. Над вологими луками можна досить часто по­бачити і чорно-білих птахів, це — крячки(білокрилий, чорний та малий). Вдень над луками літають і хижі птахи, які полюють тут на свою здобич: канюк зви­чайний, шуліка чорний, лучний лунь, сокіл. На доріжках і стежках, а також на польових дорогах можна досить часто бачити звичайних вівсянок, щигликів, коноплянок, польо­вих та хатніх горобців, шпаків, дроздів.

Ссавці луків представлений кротами, бурозубками, полівками, мишами. Рано вранці можна зустріти тхоря, борсука, які шукають собі здобич, а також єнотовидного собаку чи лисицю звичайну, які вийшли на полювання. Інколи рано-рано вранці можна зустріти на луках і сторожких козуль, що пасуться у траві серед кущів вер­болозу.

Водно-болотна фауна У водоймах Чернігівщини мешкають представники одноклітинних (тип Саркомастигофори, тип Інфузорії), губок, мохуваток, коловерток, кишковопорожнинних, вій­частих червів, круглих червів, кільчастих червів, молюсків і членистоногих. Всі ці тварини, які населяють водойми, складають групу гідробіонтів.

У товщі води можна побачити п'явок (п'явка медична, п'явка псевдокінська, п'явка слимакова, п'явка риб'яча), багаточислених ракоподібних — дафній, або водяних  блох та циклопів. В наших водоймах зустрічаються: плавунець облямований, плавунець роздільний, полоскун борозчастий, полоскун жолобчастий, пузанчик, різні види родів гребець, тинник, зрідка — плавунець широкий, гребець подвійний, поводень двосмугастий та деякі інші. У мул на дні водойм зариваються також різні види двостулкових молюсків: беззуб­ки, перлівниці.

Хребетні тварини водойм це — риби і круглороті. Фауна риб області налічує близько 40 видів. Єдиним представником класу Круглоротих у нашій фауні є українська річкова мінога, яка занесена до Червоної книги України. Вона зустрічається у річці Десні та її прито­ках. Найбільша кількість риб, які зустріча­ються в басейні р. Десна, належать до ряду Коропоподібних. Це такі види, як плітка, головень, в'язь, краснопірка, білиз­на, вівсянка, лин, підуст, пічкур, верховодка, плоскирка, лящ, синець, клепець, чехоня, карась сріблястий, карась золотистий, сазан, в'юн. Представниками інших рядів є: стерлядь з ряду Осетроподібних (занесена до Червоної книги України),), щука, сом, миньок (ряд Тріс­коподібних), судак, окунь, йорж, носар, бичок-бабка — з ряду Окунеподібних.

Навесні та влітку в невеликих водоймах можна знайти хвостатих земноводних — зви­чайного та гребінчастого тритонів, а також безхвостих — озерну та ставкову жаб, болотну черепаху.

На водоймах знаходять собі їжу та бу­дують свої гнізда цілий ряд птахів. Серед них такі досить звичайні наші види, як пірникоза велика, або чомга, пірникоза мала, пірникоза чорношия, пірникоза сірощока. У заростях очерету, рогозів живуть і будують свої гнізда бугай, бугайчик, крижень, чирянки (мала та ве­лика), нерозень, шилохвіст, широконіска, попелюх (червоноголова чернь), білоока чернь, чубата чернь. Під час весняних та осінніх перельотів на водоймах чи поблизу них можна поба­чити лебедів (шипуна та кликуна), які можуть навіть гніздитися у наших краях, а також різних гусей (сіру гуску, велику білолобу гуску, малу білолобу гуску, гуменника). На берегах водойм та на мілководді знаходять собі притулок та їжу сіра чапля, чепура велика, білий лелека. Біля водойм гніздяться та знаходять собі їжу і деякі хижі птахи. Це, зокрема, орлан-білохвіст, чорний та рудий шуліки, болотяний лунь. А з заростей очерету та рогозів на всіх водоймах на Чернігівщині можна постійно чути голоси очеретянок.