Йосип Федорович Про́копов (10 квітня 1918, Нова Кріуша — 13 жовтня 1984, Київ) — український радянський живописець; член Спілки радянських художників України з 1960 року (у 1968—1972 роках — член правління). Батько скульптора Євгена Прокопова.
Біографія Народився 10 квітня 1918 року в селі Новій Кріуші (нині Калачіївський район Воронезької області, Росія), яке тісно пов'язане з історією українського козацтва. 1939 року закінчив Пензенське художнє училище. Брав участь у німецько-радянській війні. Служив у технічній службі 57-го гвардійського винищувального авіаційного полку, старший сержант. Нагороджений двома медалями «За бойові заслуги» (25 листопада 1942; 28 червня 1945)Прокопов Иосиф Федорович / Память народа. .
1951 року закінчив Київський художній інститут, де навчався у Федора Кричевського, Карпа Трохименка, Сергія Меліхова. Протягом 1951—1972 років працював художнім та старшим редактором видавництва «Радянська школа», заступником голови та головним художником Художнього фонду України.
Основна галузь — пейзажний живопис. Природа — головний мотив творчості Й.Прокопова. Автор серії картин, присвячених перебуванню Т. Шевченка в Україні, в яких майстерно поєднано емоційні переживання поета та настрій природи.
Помер у Києві 13 жовтня 1984 року.
Творчість Працював у галузі пейзажного живопису. Автор серії картин, присвячених перебуванню Тараса Шевченка в Україні. Серед робіт:
«Перший політ» (1951); «Мальовничий вид з даху будинку» (1952); «Дорога на Кролевець» (1962); «Село Шевченкове» (1964); «Близько Канів» (1964); «Бухара» (1965); «У Донбасі» (1965); «Шевченко в Україні» (1966); «Морський порт в Херсоні» (1967); «Рідне село» (1967); «Київ ввечері» (1968); «Осінь у полі» (1968); «Весна» (1968); «Біля приплаву» (1969); «Морський порт» (1969); «Рідне село» (1969); «Над рікою» (1969); «Київ уночі» (1970); «Ужгород» (1970); «Молоді берези» (1971); «Біля ставка» (1972); «Сади цвітуть» (1972); «Голуба земля» (1974); «Після дощу» (1978); «Моє вікно» (1978); «Антон Кашшай на етюдах» (1978); «Літо» (1978); «Поле вранці» (1980); «Сінокіс» (1980); «Осінь» (1980); «Седнів. У парку» (1980). </div> Брав участь у обласних, республіканських, міжнародних виставках з 1958 року. Персональні посмертні виставки відбулися у Вашингтоні та Чикаго у 2011 році.
Окремі роботи зберігаються в Рівненському краєзнавчому музеї, Горлівському та Донецькому художніх музеях, Українському національному музеї в Чикаго, Пензенській картинній галереї.
Примітки
Література Прокопов Йосип Федорович // ;