Теорія стейкхолдерів — теорія зацікавлених сторін — це теорія організаційного менеджменту та бізнес-етики, яка враховує численні групи, на які впливають суб'єкти господарювання, як-от працівники, постачальники, місцеві громади, кредитори та інші. Lin, Tom C. W., Incorporating Social Activism (December 1, 2018). 98 Boston University Law Review 1535 (2018) Вона розглядає мораль і цінності в управлінні організацією, як такі, що пов'язані з корпоративною соціальною відповідальністю, ринковою економікою та теорією суспільного договору.
Погляд зацікавлених сторін на стратегію об'єднує погляди на основі ресурсів і погляди на ринку, а також додає соціально-політичний рівень. Одна з поширених версій теорії стейкхолдерів спрямована на визначення конкретних стейкхолдерів компанії (нормативна теорія ідентифікації стейкхолдерів), а потім дослідження умов, за яких менеджери розглядають ці сторони як стейкхолдерів (дескриптивна теорія стейкхолдерів).
У таких галузях, як право, управління та людські ресурси, теорії зацікавлених сторін вдалося кинути виклик звичайним структурам аналізу, припустивши, що потреби зацікавлених сторін повинні ставитися на початку будь-якої дії.Harrison, Wicks, Parmar and De Colle, Stakeholder Theory, State of the Art, Cambridge University Press, 2010 Деякі автори, такі як Жоффруа Мюрат, намагалися застосувати теорію зацікавлених сторін до нерегулярних воєнConnelley and Tripodi, Aspects of leadership, Ethics, law and Spirituality, Marines Corps University Press, 2012, pp. 39–59
Примітки
Джерела