Засоби масової інформації в Республіці Конго суворо обмежені багатьма факторами, включаючи широку неписьменність і економічну нерозвиненість.
Радіо Конголезці покладаються в першу чергу на радіо для отримання інформації. Це пов'язано з високим рівнем неписьменності. Доступ до інших форм ЗМІ за межами столиці поганий. Навіть Пуент-Нуар, друге за величиною місто та економічна столиця країни, не має власної місцевої газети.
Громадським радіо- і телемовником у Республіці Конго є Конголезьке радіодифузійне телебачення. Приватні радіо- і телевізійні станції дозволені. У країні є одне інформаційне агентство — Конголезьке інформаційне агентство, яке є державною установою.
Інтернет Доступ до Інтернету дуже обмежений, а більшість громадян взагалі не мають доступу до комп'ютерів.
Свобода слова Свобода слова в Республіці Конго суворо обмежена. Під час національних виборів 2009 року низка репортерів провідних міжнародних ЗМІ, включаючи France 24, BBC та Radio France International, зазнали переслідувань, фізичних нападів з боку поліції та солдатів, а їхнє обладнання було конфісковане.
Радіо
Canal FM (1977) Radio Brazzaville (1999) Radio Congo Radio Liberté (1997)
Телекомунікації Інфраструктура стаціонарного телефонного зв'язку в Республіці Конго дуже обмежена; менш ніж 1 зі 100 громадян має стаціонарну телефонну лінію. Мобільний телефонний зв'язок швидко зростав, і до 2011 року понад 50 зі 100 громадян мали мобільні телефони. За оцінками, 245 000 громадян є користувачами Інтернету із загальної кількості населення понад 3 800 000.
Примітки
Бібліографія
Посилання