Чеченські добровольці на боці України

Чеченські добровольці на боці України — учасники збройних добровольчих чеченських та інших формувань, що воюють на боці України в російсько-українській війні. Формування воюють на боці України з початку війни в 2014 році. Чеченські сили позиціонують себе як Збройні сили Чеченської Республіки Ічкерія.

Історія

Війна на сході України

У 2014 році з'явилися перші повідомлення про чеченських добровольців, які приєдналися до України, щоб воювати на Донбасі. Чеченці з різних європейських країн і Туреччини приїхали в Україну, щоб підтримати країну, сформувавши два батальйони, названі на честь національних героїв Чечні. Один з батальйонів назвали на честь Джохара Дудаєва, першого президента Чеченської Республіки Ічкерія. Другий — на честь Шейха Мансура, чеченського воєначальника XVIII століття та ісламського лідера, який чинив опір російській імперіалістичній експансії на Кавказ. Ці батальйони очолювали Муслім Чеберлоєвський (Умхан Автаєв) та Іса Мунаєв, які брали участь в обох російсько-чеченських війнах.

Іса Мунаєв загинув у бою 31 січня 2015 року від вибуху снаряда в битві за Дебальцеве. Після його загибелі командиром батальйону став Адам Осмаєв, якого звинувачували в замаху на президента Росії Володимира Путіна.

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну

На тлі повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року в Брюсселі відбувся конгрес чеченської діаспори в Європі на підтримку України, організований Державним комітетом з деокупації Чеченської Республіки Ічкерія на чолі з Ахмедом Закаєвим, який також очолює уряд Чеченської Республіки Ічкерія у вигнанні. У з'їзді взяли участь лідери чеченських громадсько-політичних організацій, активісти ЗМІ, колишні командири Збройних сил Чеченської Республіки Ічкерія, ветерани війни та інші особи. Ухвалили сформувати додаткові чеченські бойові підрозділи для надання військової підтримки Україні у відбитті російської агресії на додаток до двох чеченських батальйонів, які вже діяли на Донбасі з 2014 року.

26 лютого 2022 року Ахмед Закаєв заявив, що велика частина з близько 300 000 чеченців, які проживають у Європі, висловили бажання й готовність воювати за Україну. Він також зазначив, що серед охочих поїхати в Україну багато тих, хто має багаторічний досвід боротьби з російськими військами в Чечні. Кілька чеченських політиків і прихильників ЧРІ, які проживають за кордоном, зокрема Джамбулат Сулейманов, Муса Ломаєв, Анзор Масхадов, Хусейн Исханов, Хасан Халітов, Ах'яд Ідігов, Муса Таіпов і Мансур Садулаєв, також підтримали Україну і брали участь у висвітленні конфлікту в ЗМІ. У травні 2022 року Масхадов і Сулейманов відвідали Україну з дипломатичною місією і провели зустрічі з українськими політиками, журналістами та чеченськими добровольцями з батальйону імені Шейха Мансура.

У середині травня 2022 року Закаєв побував у Києві з робочим візитом. Він зустрівся з високопоставленими українськими чиновниками в офісі президента України, де обговорювалися питання чечено-українських відносин, а також порушувалося питання про участь чеченців в обороні України. За підсумками візиту було оголошено про призначення нового консула Ічкерії в Україні — ним став Юрій Шуліпа. У спільному ефірі з Марком Фейгіним Закаєв заявив, що очолювана ним чеченська делегація прибула в Україну «з метою створення чеченської бригади у складі інтернаціонального легіону України для відбиття російського вторгнення в Україну та подальшої деокупації Чеченської Республіки Ічкерія».

Слідом за цим, наприкінці липня 2022 року указом Закаєва у складі Інтернаціонального легіону територіальної оборони України сформовано Окремий батальйон особливого призначення (ОБОН) Збройних сил Чеченської Республіки Ічкерія, що став четвертим чеченським підрозділом на боці України. Зі слів Закаєва, батальйон особливого призначення може вирости до бригади, щойно він виросте чисельно. Відразу після оголошення про створення батальйону його бійці почали проходити вогневу підготовку на полігонах Збройних сил України. На початку серпня 2022 року на YouTube-каналі Закаєва було опубліковано відеоролик під заголовком «На полігоні ОБОН ЗС ЧРІ». Слідом з'явився ще один ролик, де кілька людей із закритими обличчями, які перебувають в одному з частково зруйнованих будинків, ведуть вогонь по ворожих силах. Стверджувалося, що це бійці ОБОН, які перебувають на Донецькому напрямку. Закаєв неодноразово заявляв в інтерв'ю українським журналістам, що створення цієї бойової частини є одним з етапів у роботі з реконструкції та відродження Збройних сил Чеченської Республіки Ічкерія. У зв'язку з цим він багаторазово звертався до вищого керівництва України з проханням визнати Ічкерію державою, окупованою Росією.

Пізніше, 10 жовтня 2022 року, в Україну приїхав один із найвідоміших лідерів чеченського збройного опору Рустам Ажиєв, більш відомий як Абдулхакім Шишані, який був активним учасником Другої російсько-чеченської війни з 2000 по 2009 рік. З 2007 року він був командувачем Центрального фронту ЗС Ічкерії. У 2013—2020 роках Ажиєв воював у Сирії на боці сунітської опозиції, очолюючи загін «Аджнад аль-Кавказ», що складався переважно із загартованих у боях чеченських бійців. Прибувши в Україну, на чолі своєї групи він приєднався до Окремого батальйону особливого призначення, створеного Ахмедом Закаєвим при Міністерстві оборони Чеченської Республіки Ічкерія. Через кілька днів після цього, 15 жовтня 2022 року Закаєв призначив його заступником виконувача обов'язків Верховного Головнокомандувача Збройних сил Чеченської Республіки Ічкерія і присвоїв військове звання полковника. Цим самим, Ажиєв очолив загальне командування армією Чеченської Республіки Ічкерія в Україні.

Переслідування з боку України та Росії У червні 2016 року Тимур Тумгоєв, етнічний інгуш, громадянин Росії, ветеран війни на Донбасі та член батальйону імені Шейха Мансура, був затриманий державною прикордонню службою України в аеропорту Харкова, куди він прибув з Туреччини. Раніше Тумгоєв звертався до Державної міграційної служби України із заявою про надання йому статусу біженця або шукача притулку, через загрози його життю та здоров'ю у Росії, пов'язані з релігійною приналежністю. Однак, він отримав відмову, незважаючи на зібрану інформацію щодо численних випадків порушень прав людини на Північному Кавказі, включаючи викрадення людей, вбивства, катування та незаконне позбавлення волі людей, які належать до опозиційних політичних рухів та сповідують іслам.

Сам Тумгоєв заявив, що втік з РФ до Туреччини через тортури, яких він зазнав від співробітників центру «Э»Головне управління з протидії екстремізму Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації, також відоме як Центр «Э» МВС РФ. Чоловік стверджував, що під тортурами росіяни змушували його стати інформатором у лавах салафітського підпілля.

У 2016 році Європейський суд із прав людини відмовив захисту Тимура Тумгоєва в зупинці екстрадиції та визнав її такою, що може бути здійснена без небезпеки для його життя та здоров'я. Проте у 2017 році Комітет ООН з прав людини вимагав від уряду України призупинити екстрадицію на період розгляду його скарги щодо порушення Статті 7 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, яка закріплює право не бути підданим катуванням та жорстокому поводженню. Однак Україна видала Росії кавказького добровольця попри заборону Комітету ООН з прав людини.

В червні 2019 року суд у Ростові засудив Тимура Тумгоєва до 18 років в'язниці за обвинуваченням в участі у бойових діях в Сирії на боці бойовиків.

На початку червня 2017 року в Києві було здійснено замах на командира батальйону імені Джохара Дудаєва — Адама Осмаєва. Тоді його врятувала дружина Аміна Окуєва, яка разом із чоловіком служила у добровольчому підрозділі. За словами Осмаєва, нападник увійшов у довіру «під виглядом іноземного журналіста». Нібито хотів взяти інтерв'ю, наблизився до подружжя і відкрив вогонь з пістолета, поранивши Адама. У відповідь Окуєва відкрила вогонь і поранила нападника, яким виявився громадянин Росії Артур Денірсултанов, при якому був паспорт на ім'я громадянина України Олександра Дакара.

В жовтні того ж року на Осмаєва було здійснено другий напад. По автомобілю, в якому їхав доброволець з дружиною, невідомі з вогнепальної зброї випустили декілька автоматних черг. Осмаєва поранили, а його дружина Аміна Окуєва, яка була разом з ним в машині, загинула. У 2021 році прокуратура Київської області направила до суду звинувачувальний акт в кримінальному провадженні проти організатора і шести учасників злочинної організації, що займалися здійсненням замовних вбивств, зокрема убивства Окуєвої.

8 вересня 2017 року близько 18:00 на вулиці Павла Скоропадського в центрі Києва вибуховим пристроєм була підірвана легкова машина, в якій знаходився Тимур Махаурі — громадянин Грузії, що воював в АТО у складі чеченського батальйону імені Шейха Мансура. Повідомлялося також, що Махаурі — особистий ворог Рамзана Кадирова і що в минулому на території Грузії було вже дві спроби підірвати його автомобіль. Махаурі в різний час затримувався турецькою владою за підозрою у вбивстві п'яти чеченців, що ховалися в цій країні від російського правосуддя, а також в Україні «за незаконне носіння зброї». Поліція знайшла в Махаурі пістолет Стєчкіна, який, за інформацією МВС, був викрадений у зоні бойових дій на Донбасі, а також незареєстрований австрійський Glock.

Водночас стверджувалося, що Махаурі брав участь у російсько-грузинській війні 2008 року на боці Грузії, а його самого переслідували російські спецслужби. До «російського сліду» схиляються й товариші зі служби Махаурі, оскільки той «занадто багато інформації знав про російські спецслужби, про те, що вони коїли». У 2009 році на нього був скоєний ще один замах, бомба була закладена в його власній квартирі, але тоді він залишився живий.

В кінці травня 2021 року уряд України запровадив санкції проти декотрих бійців батальйона імені Шейха Мансура, зокрема Мусліма Чеберлоєвського. Санкції передбачають позбавлення прав на інвестиції в Україні, на банківські операції, на участь у приватизації державної власності та низку інших обмежень. На початку червня кілька десятків народних депутатів під час засідання Верховної Ради виступили із заявою у якій закликали Раду національної безпеки і оборони зняти санкції з добровольців.

На захист чеченських добровольців також встала Калуська спілка учасників АТО-ООС. Спілка підготувала офіційне звернення до президента України з головною вимогою — переглянути підстави застосування персональних економічних санкцій щодо бійців батальйону імені Шейха Мансура.

15 червня в Одесі учасники бойових дій і представники добровольчих підрозділів виступили на підтримку бійців з добровольчого батальйону Шейха Мансура. Із заявами виступили представники батальйону «Аратта» Української добровольчої армії, полку національної гвардії «Азов», батальйону Шейха Мансура і представник Одеської області в Раді ветеранів України Олександр Голопотелюк.

В Росії голова Чеченської Республіки Рамзан Кадиров неодноразово обіцяв винагороду за голови бійців добровольчих чеченських формувань, що воюють на боці України. В серпні 2022 року Кадиров оголосив кровну помсту прихильникам Чеченської Республіки Ічкерія, які беруть участь у війні на боці України. Він також звернувся до держав, які приймають у себе прихильників республіки, і закликав видавати їх Чечні в разі, якщо вбивства в рамках кровної помсти ці країни вважатимуть злочином.

Військові підрозділи Збройні формування на боці України, до складу яких входять вихідці з Чечні та члени чеченської діаспори за кордоном:

Окремий батальйон особливого призначення (ОБОП) ЗС ЧРІ. Батальйон імені Шейха Мансура. Батальйон імені Джохара Дудаєва. Батальйон імені Хамзата Гелаєва. Група спеціальних операцій («SOG», Special Operation Group) — група чеченських добровольців з великим бойовим досвідом. Секретний підрозділ у складі Збройних сил України. Штурмовий батальйон «Шалена зграя». Добровольчий батальйон «Крим». Мусульманський корпус «Кавказ».

Чисельність добровольців