Соліко Євтихійович Хабейшвілі (, Самтредія, тепер Грузія — вбитий , Тбілісі, Грузія) — грузинський радянський державний діяч, секретар ЦК КП Грузії. Член ЦК Комуністичної партії Грузії. Депутат Верховної Ради Грузинської РСР 7-го, 10—11-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 9-го скликання.
Життєпис Закінчив Грузинський державний політехнічний інститут у місті Тбілісі.
З 1959 року — старший лаборант науково-дослідної лабораторії, секретар комітету комсомолу (ЛКСМ Грузії) Грузинського державного політехнічного інституту.
Член КПРС з 1961 року.
До 1961 року — секретар, 2-й секретар Тбіліського міського комітету ЛКСМ Грузії. З 1961 року — 1-й секретар Тбіліського міського комітету ЛКСМ Грузії. До 1967 року — 2-й секретар ЦК ЛКСМ Грузії.
У 1967—1972 роках — заступник завідувача відділу ЦК ВЛКСМ у Москві.
У 1972—1973 роках — відповідальний працівник ЦК КП Грузії.
У 1973—1975 роках — 1-й секретар Кутаїського міського комітету КП Грузії.
У 1975 — липні 1982 року — завідувач відділу організаційно-партійної роботи ЦК КП Грузії.
2 липня 1982 — 17 серпня 1985 року — секретар ЦК КП Грузії.
Після приходу у 1985 році Джумбера Патіашвілі на посаду першого секретаря КП Грузії Хабейшвілі був звинувачений в хабарництві, заарештований і засуджений до 15 років ув'язнення. У 1990 році був звільнений із ув'язнення та реабілітований.
З 1992 року — керівник Фонду Едуарда Шеварднадзе «За демократію та відродження».
20 червня 1995 року вбитий найманими вбивцями в місті Тбілісі біля свого будинку. Похований на Вакійському цвинтарі Тбілісі.
Нагороди орден Трудового Червоного Прапора (21.02.1974) орден Дружби народів (10.03.1981) орден «Знак Пошани» (2.04.1966) медалі
Примітки
Джерела Депутаты Верховного Совета СССР 9-го созыва. Москва: Изд-во «Известия Советов депутатов трудящихся СССР», 1974