Георгій Данилович Світлані (справжні ім'я та прізвище — Григорій Піньковський; ) — радянський актор кіно та естради. У дитинстві був юнгою на імператорській яхті «Штандарт» та товаришем за іграм цісаревича Олексія.

Біографія Григорій Піньковський народився 3 лютого 1895 року в бідній селянській родині в селищі Свічківка Полтавської губернії. Батько віддав сина в п'ятирічному віці на виховання в школу юнг при Санкт-Петербурзькому Гвардійському екіпажі. Там за зразкову поведінку, старанність і успіхи в навчанні, а також за «ангельський голос» хлопчика визначили на літню службу на улюблену яхту Миколи II «Штандарт». У 1907—1908 роках плавав на «Штандарті» з імператорською родиною, був приставлений до спадкоємця престолу Олексія (якому було тоді три-чотири роки) для ігор, проводив багато часу в товаристві царських дітей.

Історії Григорія Даниловича про царську сім'ю передавалися з вуст в уста. Актор не приховував свого минулого і дуже смішно згадував про те, як спадкоємець престолу Олексій не їв, не спав і не грався, якщо поруч не було юнги Гриньки Піньковського. Інтриги царського двору перервали спілкування селянського сина з Його Імператорською Високістю досить швидко, Гринька прослужив на «Штандарті» всього два роки.

1911 року Піньковський закінчив Школу юнг Гвардійського екіпажу, 1914 року — Імператорські курси диригентів, 1922 року — ГІТІС імені Луначарського (за рекомендацією В. Меєргольда).

До революції Піньковський грав на скрипці в оркестрі, служив регентом, викладав танці, а 1918 року вийшов на драматичну сцену. У 1918—1919 роках він — актор Червоноармійського театру в Глазові Вятської губернії, в 1919—1920 роках — театру в Кірсанові Тамбовської губернії, в 1920—1923 роках — Московського театру Революційної сатири, 1-го Пересувного театру мініатюр, в 1923—1939 роках — Театру естради.

У серпні 1925 року на гастролях у Швеції отримав лист від дружини про народження доньки Світлани (8 серпня 1925 — 5 листопада 2023). Відтоді актор узяв псевдонім «Свєтлані».

Помер 20 березня 1983 року в Москві на 89-му році життя, похований у Москві на Ваганьківському цвинтарі (діл. № 16), поряд з дружиною.

Родина Дружина — Аполлінарія Фадіївна Піньковська (1893—1968). Похована в Москві на Ваганьківському цвинтарі (діл. № 16).

Дочка — Світлана Григорівна Піньковська (8 серпня 1925 — 5 листопада 2023). Закінчила Музично-театральне училище імені Глазунова в 1949 році, потім отримала диплом ГІТІСа. Після цього була актрисою естрадного театру «Ермітаж», працювала в Московському театрі транспорту, потім — у Москонцерті. Також виступала із жіночим естрадним оркестром, де її знали під сценічним псевдонімом «Світланова». Була викладачем музики. Правнучка — Серафима (нар. 1993).

Кіно Зйомки в першому ж фільмі — «Діло Артамонових» — збіглися з першим днем німецько-радянської війни. Георгій Світлані виїхав з кіностудією в евакуацію і продовжував зніматися. Його хоча б по разу запросили багато радянських режисерів, але більше за інших кликав Григорія Даниловича Леонід Гайдай. У «Кавказькій полонянці», наприклад, Світлані навіть немає в титрах, але епізод із ним пам'ятають усі. Боягуз, Бовдур і Бувалий підходять до пивної бочки і починають передавати один одному кухоль пива, причому герой Віцина за інерцією пхає його далі — п'яному дідусеві, що виходить із кущів…

Головну роль Георгій Світлані зіграв лише один раз — у фільмі «Спорт, спорт, спорт». Його легендарний масажист упродовж усієї картини розповідає неймовірні байки і є стрижнем усієї документально-ігрової оповіді. В останньому фільмі, де він знявся, «ТАРС уповноважений заявити...», до нього звертаються майже за власним ім'ям та по батькові, Георгій Данилович, хоча в літературному першоджерелі його персонаж зветься Ігнатієм Васильовичем.

Пам'ять У 2015 році вийшов документальний фільм «Товариш його високості» (автор сценарію та режисер — Сергій Капков), присвячений долі Георгія Світлані.

Фільмографія

 — Діло Артамонових — Борис Морозов  — Свинарка і пастух — листоноша  — Машенька — дядя Вася  — Котовський — Феденька  — Вбивці виходять на дорогу  — Білоруські новели — дід Андрон, партизан («Бджілка»)  — Повітряний візник — Сєня-флейтист  — Актриса  — Близнюки — продавець  — Неспокійне господарство — Сороконожкін  — Кубанські козаки — конюх  — Чемпіон світу  — Анна на шиї — чиновник  — Вірні друзі — епізод  — На підмостках сцени  — Справа була у Пенькові — Федір Петрович Уткін  — Борець і клоун — скрипаль  — Капітанська дочка — писар  — Сорока-злодійка  — Вітер  — Як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем — Антон Прокопович Голопуз  — Біля крутого яру — Гурей  — Людина йде за сонцем — перехожий з вудками  — Третій тайм  — Коли козаки плачуть — Сашко  — Весняні турботи — дядя Міша  — Непрошена любов — дід-станичник  — Тридцять три — Митрич, працівник заводу безалкогольних напоїв  — Дайте книгу скарг — старий скрипаль у ресторані «Кульбабка»  — Герой нашого часу — служивий  — Ми, російський народ — інвалід  — Королівська регата — дідусь Олени  — Людина без паспорта — офіціант у вагоні-ресторані  — Кавказька полонянка, або Нові пригоди Шурика — старий біля пивної бочки  — Три тополі на Плющисі — епізод  — Про дива людські — пастух  — Війна і мир — епізод  — Діамантова рука — пенсіонер, помічник кербуда  — Брати Карамазови  — Зінка — дід  — Таємниця залізних дверей — дідусь з двома валізами  — Спорт, спорт, спорт — дядя Володя, масажист (озвучує Ролан Биков)  — Пригоди жовтої валізки — дідусь базіки  — Біг — професор з контрабасом  — Море у вогні  — «Тигри» на льоду — дідусь Зіни та Ігната  — Руслан і Людмила — шаман  — Інженер Прончатов — старий-мисливець  — Безстрашний отаман — станичник  — Призначення — Кузьма Степанович  — Гончарний круг — дід Олександр  — Не може бути! — любитель пива («Губить людей не пиво…»)  — Єдина…  — Діаманти для диктатури пролетаріату — старий  — Ау-у! — дід в маршрутці  — Туфлі із золотими пряжками — Ярижка-кочерижка  — Вся справа в браті — член приймальної комісії в цирковому училищі  — Ходіння по муках — Афанасій Афанасійович, староста  — Білий Бім Чорне вухо — фельдшер ветклініки  — Фронт за лінією фронту — дідусь  — Живіть в радості — дід  — Гонка з переслідуванням — дід в придорожньому кафе  — Жив-був настроювач — глухуватий дідок  — Задача з трьома невідомими — дідок-більярдист  — Канікули Кроша — Федосій Вікентійович  — Вечірній лабіринт — ліфтер  — Циганське щастя — дід  — Інспектор ДАІ — перукар  — Кохаю. Чекаю. Олена. — старий скрипаль  — Ніжний вік — епізод  — ТАРС уповноважений заявити... — Георгій Данилович Кузнєцов, ювелір Озвучування мультфільмів

 — Подарунка — Кокованя / текст від автора Бібліографія

Капков С. В. Світлані Г. Д. Товариш Його Високості. — Н. Новгород: Деком, 2002. Капков С. В.'' Епізодники. — .: Ексмо, 2005.

Примітки