"Епоха слави і надії" — інтернет-роман українського письменника Євгенія Литвака 2021 року. Написаний у новому жанрі літератури — litwake. Другу частину з назвою "Єрусалим" варто очікувати у 2026 році (приблизно).
Литвак Є. П. "Епоха слави і надії" — Дніпро: ЛІРА, 2023, 1032 сторінок, 13 ілюстрацій, ISBN 978-966-981-727-3
Опис Це книга про ченців Тибету, пригоди Ісуса в Індії до 33 років, заснування буддизму і християнства. Про те, як індійський Цар Ашока 2000 років тому заснував Братство Дев'яти Невідомих, яке існує досі. Також дані відповіді на найважливіші питання: про реінкарнацію та безсмертя. Одна розповідь на 1000 сторінок, 121 глава та одна історія про безсмертне кохання.
Сюжет Сюжет книги «Епоха слави та надії» починається зі смерті члена таємного Братства Дев'яти Невідомих. Популярний блоґер з унікальною професією, Ловець Снів, стверджує і доводить, що уві сні людина може побачити фрагменти зі свого майбутнього. Разом із дівчиною, яка мріє стати відомим дизайнером, він випадково занурюється в пошуки еліксиру безсмертя, які переростають у віднайдення правди про самого батька Ісуса. Також у книзі є історична частина про період життя Христа, коли він був в Індії. Про його пригоди до того, як він прийшов до Єрусалиму.
Головний герой Автор «Епохи слави і надії» створив нову професію для головного героя – Ловець снів (як і Конан Дойл, який створив для Шерлока Холмса метод дедукції). Онейрологія – наука, що вивчає сновидіння. Світ снів для всіх досі таємниця за сімома замками. Євгеній Литвак також не залишився осторонь теми снів та вмістив у свою книгу багато власних досліджень в галузі цієї науки. Герой книги Ніколас Романов – всебічно розвинена особистість, автор книжки про туризм, власник інтернет-магазину товарів для сну, знавець всього про сни. Він – Ловець снів та власник незвичного талісману. Литвак саме для такої сильної особистості створив нову, нікому невідому професію, яка «ловить» сни. Ніколас Романов кращий та єдиний у своїй професії. Він виступає консультантом на телепередачах, дає інтерв’ю для відомих журналів. Вже зараз він консультує безліч знаменитих та видатних людей. Ніколас впевнений, що уві сні ми можемо бачити своє майбутнє. Сон – це абсолютно вся інформація людини, все його життя. Сон – це конференція: я минуле, я нинішнє, я майбутнє. Як виявилось техніці сну можна навчитись. Під час виступу перед студентами, Ловець снів описує, що таке «дежавю» - коли людина відчуває, що була в тій чи іншій ситуації або місці аж до дрібниць. «Сон» і «дежавю» - частини одного цілого. Ця професія унікальна у своєму роді, і лише Литвак знає всі тонкощі її створення.
Зміст Щодо змістового складника твору, варто виділити позиції, які привертають увагу: по-перше, наявність «вічних» тем. Зокрема, теми стосунків батьків та дітей різнобічно розкриваються в таких образах: Стефан і Алекс Крамер, Молитва і Ханой, Соломон і Давид, Дітар і Цезар, Надіша і Мріадр, Серафим і Авраал та ін. Автор апробовує ролі «батько-наставник» та «батько-приклад» в межах більш глобальної теми – стосунки людини з Богом. Сюжет роману виходить далеко за межі ортодоксального розуміння релігії: на противагу роману Дена Брауна «Код да Вінчі», в якому запропонована версія родинних стосунків Ісуса Христа за схемою «батько-дитина» (тобто, батьком є Ісус), Євгеній Литвак пропонує в романі «Епоха слави і надії» іншу версію родинного зв’язку, а саме за схемою «дитина-батько» (батьком Ісуса виступає інша людина, а не Бог). Така позиція відкриває шлях до розуміння всіх сюжетних ліній. Наприклад, поява Братства Дев’яти Невідомих, яке таємно керує людством та знаннями, стає більш обґрунтованою з огляду на «людське» походження Божого сина. Звернення до теми таємних братств і змов робить книгу актуальною, адже такі історії зачаровують і закутують серпанком таємниці усю історію людства. Автор, як зазначено в його обліковому записі Інстаграм, почав працювати над книгою у віці 17 років, а опублікував її безкоштовно у соціальних мережах в 30 років. Веброман «Епоха слави і надії» унікальний, на наш погляд, тим, що показує зростання автора в одному творі упродовж усіх 121 глав. Художня вартість роману збільшується від початку і до самого кінця, адже з моменту початку роботи над романом пройшло понад 13 років, протягом яких змінювався світогляд самого автора, що не могло не відобразитися на стилі оповіді та інших текстуальних характеристиках. Цікавою схожістю є час роботи над книгою – 13 років, стільки ж тривала робота Джованні Боккаччо над його великим твором "Декамерон", який включає сто новел, розказаних десятьма пов’язаних долею персонажами. Творчість Євгенія Литвака унікальна, адже автор в кожній своїй главі дуже точно і тонко описує персонажів, міста і локації, погоду й емоції, і плавно перетікає до суті книги.
Євгеній Литвак вдало використовує словесні та несловесні засоби для візуалізації подій твору: детальні описи персонажів, потужний етнографізм та історизм (особливо це простежується у другій частині роману – описи військового обладнання, індійських традицій та ін.) дозволяє створити ефект присутності читача в моменті читання. До несловесних засобів візуалізації варто додати власноруч створені ілюстрації – цикл картин олією, на яких зображені рептилоїди. Репродукції картин, інтегровані в текст, і є частиною сюжету безпосередньо (їх намалював Алекс Крамер, герой роману; він же – сам автор під офіційним псевдонімом). Цей момент свідчить про наполегливу та самовіддану роботу автора над художньою вартістю тексту. Наскрізними в творі є мотиви сну / сновидіння, а також зодіакальний мотив та зміїний (перелік не є вичерпаним, звертаємо увагу лише на найпитоміші), які поєднують усі три частини роману в одне ціле. Цей прийом виявився ефективним з огляду на складну систему хронотопу: сюжет другої частини твору розгортається в Індії 2000 років тому і є своєрідною «лінзою», крізь яку події першої частини «заломлюється» в третю частину. Тобто, неможливо об’єктивно оцінити динаміку характерів (наприклад, головного героя Ніколаса Романова), пропустивши читання «історичної» частини.
Літвейк Сучасний літературний процес зазнає значних трансформаційних зрушень, пов’язаних з діджиталізацією всіх сфер людського життя, в тому числі й читацького. Масовий читач переорієнтовується на вебпростір, що робить інтернет – літературу більш запитаною .
Євгеній Литвак дав поштовх розвитку мережевої літератури від жанру фанфікш до жанру літвейка – літературно-економічного феномена блогерсько-письменницької творчості.
Представником мережевої літератури є блоґер Євгеній Литвак, автор веброману «Епоха слави і надії». Твір виконує функцію контенту соціальних мереж (опубліковано безкоштовно в Телеграм-каналі та мережі Інстаграм), що не може не впливати як на форму, так і на зміст роману.
Litwake — абревіатура з англійської, що означає "літературне пробудження". Тобто, новий жанр — це продукт авторської фантазії, вебсередовища та інтернет-читача. Роман є контентом письменницького блогу в мережі Інстаграм і абсолютно безкоштовним для читачів.
Останні світові новини про мережеву літературу були близько 15 років тому, а саме – гучні «50 відтінків сірого» Е. Л. Джеймс, який є фанфіком на славнозвісні «Сутінки». Фанфік – це твір з альтернативним сюжетом, в якому присутні герої з інших книг, що робить неможливим офіційне оформлення авторських прав. Як правило, такий твір виставлений у вебпростір безкоштовно. Litwake – це твір з унікальним сюжетом та власними героями, з офіційними авторськими правами та який теж виставлений в інтернет безкоштовно.
Історик та журналіст Вахтанг Кіпіані, який упорядкував книгу «Справа Василя Стуса», відзначив унікальність автора під час обговорення його інтернет-творчості.
Монографія Про те, що це новинка для літератури пише й харківська дослідниця, кандидатка філологічних наук Тетяна Бондарєва . «Сучасний літературний процес зазнає значних трансформацій у зв'язку з посиленою інтеграцією у вебпростір. Елітарний читач починає частіше звертатися до інтернет-джерел, серед яких з'являються й літературні твори з високою художньою вартістю. Твори, що виникли спочатку в інтернет-просторі, а вже потім стали цілісними художніми текстами, можна умовно назвати терміном «літвейк» — «літературне пробудження», зазначає вона. — Основною характерною рисою таких творів є їх синкретичність, орієнтація як на масового, так і на елітарного читача, орієнтація на різні види мистецтва та велика позатекстова база». Тетяна Бондарєва також звертає увагу, як «автор роману органічно переплітає в тексті міфи різних народів, при тому трансформуючи їх: рептилоїди та таємниці будівництва Собору преподобного Ісаакія Далматського в Петербурзі, експерименти жерців над людьми та їх наслідок — створення жорстоких воїнів-берсерків, які насправді є героями давньогерманських та давньоскандинавських міфів». Додамо, що статтю про книгу вінничанина опублікували в Міжнародному науковому журналі «Грааль науки», а харківська науковиця вже працює над своєю професорською монографією, що базується на тексті «Епоха слави і надії».
Релігія Ще однією суттєвою рисою цього твору є переінтерпретація біблійних подій, що для інтернет-творів є абсолютно новим. Адже на теренах вебпростору ще не було цифрового апокрифу. Ці і багато інших характеристик робить жанр літвейка несхожим ні на що інше, а сам веброман виводить на якісно новий рівень в теорії літератури.
Науковий інтерес Книга викликала науковий інтерес з огляду виникнення нового явища в літературі. Наукові філологічні, медичні, економічні, історичні, педагогічні статті виходять у міжнародних журналах різної акредитації, а саме: 1) Грааль науки / Нові жанрові модифікації в інтернет-парадигмі (на прикладі роману «Епоха слави і надії» Євгенія Литвака). 2) InterConf / Мережева література – феномен XXI століття (на прикладі роману «Епоха слави і надії» Євгенія Литвака). 3) PainMedicine Journal / Pain medicine in fiction. Bekhterev’s disease in Evgenii Litvak’s web novel «The Age of Glory and Hope» 4) Integrative Pain Laboratory / Спільний проєкт українських та ізраїльських лікарів вивчає книгу «Епоха слави і надії» Євгенія Литвака. 5) Doctorthinking Journal / Танатологічні мотиви в інтернет-літературі (на прикладі роману «Епоха слави і надії» Євгенія Литвака).
Рекорди 13 років написання — це найтриваліший період написання книги на теренах сучасного літературного простору. Початкова та кінцева дата роботи над романом зафіксована у свідоцтві про реєстрацію авторського права. Сам Литвак висловлюється про це так: «Я тримав книгу у своїй голові і писав її понад 10.000 годин, поки "не звільнив" її. Я не талановитий. Я одержимий. Вся справа в тяжкій праці, в одержимості. Таланту не існує. Всі ми наділені однаковими здібностями. Ви можете стати ким завгодно, якщо готові присвятити справі достатньо часу, ви обов’язково досягнете вершини».
Понад 1000 сторінок — обсяг тексту приблизно 365.000 слів, що робить «Епоху слави і надії» найбільшою книгою в Україні, та однією із найбільших у світі. Жоден сучасний український письменник не написав нічого навіть схожого, середньостатистична українська книга в п’ять разів менша.
Litwake — перша книга у новому жанрі інтернет-літератури, 2021рік The "Litwake" phenomenon: Yevgeny Litvak's groundbreaking contribution to world literature.
Репродукції — сам автор є ілюстратором роману під псевдонімом Алекс Крамер.
Ілюстрації