Volksgeist — німецький термін (від Volk — народ і Geist — дух), який використовується в українській мові й перекладається як «національний дух» або «геній нації».
Визначення Поняття Volksgeist, тобто національного генія, з'явилося у 1774 році в книзі Гердера «Інша філософія історії». Радикалізуючи тезу Монтеск'є в «Дусі законів», Гердер стверджує, що всі народи землі мають унікальний і незамінний спосіб буття.
Оригінальна ідея Гердера є універсальною і не є прерогативою німецького народу.
Лише в 19 столітті ця концепція була перероблена в сучасній Німеччині перед федерацією нації. Вона була розроблена низкою німецьких націоналістичних інтелектуалів, зокрема юристом Фрідріхом Карлом фон Савіньї та філософом Йоганном Готлібом Фіхте. Вони стверджують, що в німецькому народі несвідомо живе природний, народний інстинкт: Volksgeist. Люди або мають його в собі, або не мають; його не можна вибрати.
Автори цієї біокультурної концепції (культурний факт випливає з біологічного) не згодні з тим, як набувається народний дух:
одні вважають, що він передається через кров; інші — через використання німецької мови ; треті — через місце народження чи проживання;
У своїй 8-й промові до німецького народу Фіхте написав:
Див. також
Подих часу Примітки
Література
Isaiah Berlin, Vico and Herder : Two Studies in the History of Ideas, Londres, 1976.