Urocitellus washingtoni — вид ховрахів Urocitellus, поширений у тихоокеанських північно-західних штатах Вашингтон і Орегон, США.
Морфологічна характеристика Довжина голови й тулуба становить від 185 до 245 міліметрів, а хвіст — від 32 до 65 міліметрів. Вага в лютому становить ≈ 160 г, а в кінці травня — ≈ 260 г. Самці трохи більші за самиць. Тварини мають димчасте блідо-сіре забарвлення спини з червонуватим відтінком і білими чи кремовими плямами з діаметром ≈ 4 мм. Черево сірувато-біле з рожево-піщаним відтінком, а лапи від білого до піщаного кольору. Верхнє й нижнє забарвлення розділяє лінія. Хвіст плямистий сірий, з коричним кольором зверху і рожево-коричним знизу, а також матово-білий. Подібно до інших видів, ноги короткі, а вуха малі й округлі. На голові високо посаджені округлі очі. Моляри мають високі коронкиRichard W. Thorington Jr., John L. Koprowski, Michael A. Steele: Squirrels of the World. Johns Hopkins University Press, Baltimore MD 2012, ISBN 978-1-4214-0469-1, P. 365–366..
Поширення Ендемік США (Вашингтон, Орегон). Живе на висотах від 90 до 450 метрів. Займає чагарниково-степовий ареал екосистеми басейну Колумбії. Його найбільше в районах з високим трав'яним покривом, на глибоких ґрунтах з низьким вмістом глини і високим вмістом мулу.
Більшість ізольованих субпопуляцій є вразливими до загрози зникнення через перетворення пасовищ на сільськогосподарські угіддя, а також через отруєння та відстріл.
Спосіб життя Особи живуть поодинці або колоніями. Веде денний спосіб життя, але під час спекотної погоди найбільш активний вранці. Вони будують складні підземні камери, які використовують рік за роком і розширюють щосезону. У періоди бездіяльності нори закриваються. Ці ховрахи можуть проводити до 8 місяців на рік у сплячці або сплячці.
Відтворення Цей вид розмножується в кінці січня — на початку лютого, незабаром після виходу зі сплячки; пізніше на вищих висотах, ніж на нижчих висотах. Молодняк народжується в гніздовій камері в підземній норі. Вагітність триває приблизно 23–30 днів. Молодняк народжується в лютому і на початку березня. Розмір виводку 5–11 (в середньому вісім).
Трофіка Харчування включає трав'янисту рослинність (у тому числі культурні), коріння, цибулини, насіння та комах. Дорослі особини виходять із сплячки наприкінці січня-березня, харчуються протягом весни та до літа та накопичують жир. Борсук, мабуть, найголовніший хижак.
Примітки