Яросла́внафтооргсинтез («Славнафта-Ярославнафтооргсинтез», «Славнафта-ЯНОС») — найбільший нафтопереробний завод на півночі Росії. Розташований у місті Ярославлі. Спеціалізується на переробці нафтопродуктів, найбільше нафто­переробне підприємство Центрального федерального округу. Потужність заводу становить 15 млн тонн нафти на рік. Це шосте місце за показниками 2023 року.

Історія Наказом Міністерства нафтової промисловості у 1952 році створено комісію для вибору майданчика під будівництво нафтопереробного заводу в Ярославлі, у 1954 році Рада міністрів СРСР затвердила ділянку і в 1955 розпочато будівництво Новоярославського НПЗ. До 1958 року завершено будівництво житлового селища (Нафтобуд), в 1958—1961 роки побудована перша черга заводу.

13 жовтня 1961 року на заводі отримано перший бензин, 17 жовтня перший ешелон із нафтопродуктами відправлений до Ленінграда. У 1963 році введена в дію друга черга заводу, до 1968 року потужність з переробки нафти збільшена в 3 рази.

У 1976 році створено виробниче об'єднання «Ярославнафтооргсинтез», до якого увійшли Новоярославський НПЗ — головне підприємство, а також Ярославський нафтопереробний завод імені Менделєєва, Ярославський завод нафтової тари. У 1984 році почав працювати комплекс з виробництва масел і парафінів КМ-2.

У 1993 році підприємство акціоноване та створено АТВТ «Ярославнафтооргсинтез». 5 грудня 1995 року Державний комітет з управління державним майном затвердив план приватизаціїРаспоряжение № 1771-Р, згідно з яким контрольний пакет акцій АТВТ «Ярославнафтооргсинтез» передано в управління державної вертикально-інтегрованої нафтогазової компанії «Славнафта». 26 квітня 1996 року АТВТ «Ярославнефтеоргсинтез» перейменовано на ВАТ «Славнефть-Ярославнефтеоргсинтез».

У 1996—2004 роках до 3-ї прохідної заводу курсував тролейбус (нині — тролейбусна лінія демонтована).

У 1997—2001 роки проведено перший етап реконструкції підприємства, що включає модернізацію установки каталітичного крекінгу. Другий етап реконструкції здійснено у 2001—2006 роках, у його рамках збудовано комплекс глибокої переробки нафти. У 2006—2011 роках реконструйовано установки гідроочищення дизельного пального Л 24/6 та Л 24/7, було введено в експлуатацію установки хімводопідготовки та виробництва водню високого ступеня чистоти, здійснено пуск нової установки первинної переробки нафти ЕЛОУ-АТ потужністю 4 млн тонн на рік, побудовано й успішно пущено встановлення гідроочищення бензину каталітичного крекінгу та встановлення ізомеризації пентан-гексанових фракцій «Ізомалк-2». Інвестиції в реконструкцію та модернізацію виробничих потужностей компанії у 2000-ні роки становили понад $1,5 млрд.

У 2014 році реконструйовано установки каталітичного крекінгу 1А-1М, виробництва метил-трет-бутилового етеру та сірчанокислотного алкілування. Установку гідроочищення дизельного пального ЛЧ-24/7 переобладнано для ізодепарафінізації, що дало змогу збільшити виробництво зимових сортів дизельного пального. У 2015—2016 роках введено автоматизовані установки наливу дизельного пального, гасу та мазуту в залізничні цистерни.

У 2017 році введено в експлуатацію установку виробництва базових олив III групи потужністю 100 тис. тонн на рік. Вона була призначена для випуску чотирьох видів базових олив, які використовуються у виробництві синтетичних моторних та інших мастильних матеріалів. Того ж року розпочато переведення установок виробництва водню і технологічних печей із рідкого палива на природний газ; основні роботи було виконано у 2019 році.

11 березня 2019 року ВАТ «Славнефть-ЯНОС» перетворено на публічне акціонерне товариство. 2 вересня 2020 року введено в експлуатацію установку утилізації сірководню та виробництва сірчаної кислоти «Мокрий каталіз-2». Її проєктна потужність становила близько 46 тис. тонн 98 % або 48 тис. тонн 93 % сірчаної кислоти на рік.

У 2021 році завершено будівництво газопроводу-відводу високого тиску, призначеного для постачання природного газу установкам виробництва водню. Того ж року розпочато реалізацію проєкту нового комплексу глибокої переробки нафти з установкою сповільненого коксування потужністю понад 3,4 млн тонн важких нафтових фракцій на рік. Проєкт передбачав припинення виробництва мазуту та збільшення глибини переробки нафти приблизно до 99 %.

У 2022 році реконструйовано установку вакуумної перегонки мазуту ВТ-6, продуктивність якої збільшено з 550 до 710 тонн на годину. Також проведено модернізацію комплексу гідрокрекінгу, установки виробництва водню та установки виробництва сірки, а на естакадах наливу ароматичних і зріджених вуглеводнів виконано будівельно-монтажні роботи.

Власники та керівництво Найбільші акціонери підприємства — компанії «Газпром нефть» та «Роснафта». Акції юридичної особи підприємства торгуються на Московської біржі. Ринкова капіталізація на 2009 рік оцінювалася в 12,9 млрд руб. ($ 0,4 млрд).

Генеральний директор — Карпов Микола Володимирович.

Діяльність Одне з найбільших нафтопереробних підприємств центральної Росії — входить до складу вертикально-інтегрованої нафтової компанії «Славнефть». Основним видом діяльності підприємства є надання послуг з переробки нафти. Профіль НПЗ — паливно-олійний.

Потужності підприємства розраховані на переробку 15 млн тонн нафти на рік. За обсягами первинної переробки нафти посідає 5 місце серед НПЗ Росії.

На підприємстві випускається кілька десятків найменувань нафтопродуктів: автомобільні бензини, дизельне пальне, авіаційний гас, паливо для реактивних двигунів та топковий мазут; базові, компресійні, трансмісійні та індустріальні олії; бітуми — дорожні, покрівельні та будівельні; парафіно — воскова продукція, ароматичні вуглеводні.

Серед споживачів продукції заводу — майже всі великі підприємства Центрального і Північно-Західного регіонів Росії та аеропорти, Управління Північної залізниці та об'єкти військово-промислового комплексу.

Основними конкурентами є: Рязанська НПК, Нижегороднафтооргсинтез (Кстово), Московський нафтопереробний завод .

Логістика Сировина для заводу надходить в район Ярославля по нафтопроводах Сургут — Полоцьк, Нижній Новгород – Ярославль, Уса – Ухта – Ярославль.

Видача продукції може відбуватись по нафтопродуктопроводу Північ.

Російське вторгнення в Україну (з 2022) Вночі 1 жовтня 2025 року БпЛА атакували НПЗ. Губернатор Ярославської області Міхаїл Євраєв заявив, що загоряння нібито не пов'язане з атакою та має техногенний характер. У ніч на 31 жовтня 2025 року Ярославський НПЗ знову зазнав атаки ударних безпілотників, почалася пожежа.

12 грудня 2025 року українські сили повторно вдарили по заводу, почалася пожежа. Ціллю атаки стала виробнича інфраструктура.

Вночі 28 березня 2026 року українські БпЛА типу FP-1 атакували нафтопереробний завод. Внаслідок удару на території підприємства виникла масштабна пожежа.

Вночі на 26 квітня 2026 українські БпЛА атакували елементи заводу, було вражено установку ЕЛОУ-АТ-4. Після 15 вибухів спалахнула масштабна пожежа.

Вночі на 8 травня 2026 українські БпЛА атакували завод, спалахнула масштабна пожежа. 13 травня ЗСУ уразили установки первинної переробки нафти на НПЗ «Ярославський». 19 травня БпЛА атакували нафтоперекачувальну станцію біля заводу.

6 липня 2026 року на території нафтопереробного заводу «Славнефть-ЯНОС» у Ярославлі місцеві жителі зафіксували вибухи та пожежу. 16 липня завод зазнав повторного удару: український дрон типу FP-1 атакував резервуарний парк підприємства об'ємом понад 620 тис. м3, спричинивши пожежу.

Вночі проти 6 серпня БпЛА атакували НПЗ, на підприємстві зафіксували три осередки займання. У ніч на 28 серпня Сили оборони України знову завдали удару. Генеральний штаб ЗСУ підтвердив ураження підприємства та пожежу на його території. Місцеві відео й фотографії також показували значне задимлення над промисловою зоною Ярославля.

В ніч на 17 вересня 2026 року Сили оборони дронами FP-1 вчергове уразили Ярославський НПЗ. Підтверджено влучання в установку первинної переробки нафти АВТ-3 потужністю близько 6,26 млн тонн нафти на рік — це понад 40 % від загальних потужностей первинної переробки всього підприємства.

Галерея

Примітки

Посилання