, також відомі як , це термін, що позначає всі кандзі, відсутні у списках Дзьойо та Дзіммейо кандзі. Також існує термін , але він позначає всі кандзі що відсутні у списку Дзьойо кандзі, включаючи Дзіммейо кандзі.

Кількість Хьоґайджі Оскільки хьоґайджі — це всеохоплююча категорія для всіх ієрогліфів, що відсутні в списках Дзьойо та Дзіммейо кандзі, не існує вичерпного списку, а також невідомо їх точної кількості. Найвищий рівень Кандзі Кентей (тест на знання кандзі) перевіряє приблизно 6000 ієрогліфів, половина з яких є хьоґайдзі, а 2999 — з офіційних списків (2136 Дзьойо кандзі та 863 Дзіммейо кандзі). Хоча в принципі будь-який китайський ієрогліф або його новостворений варіант може використовуватися як хьоґайджі, Словник Кансі та Великий китайсько-японський словник 20-го століття, обидва надзвичайно великі, містять приблизно 47 000 та 50 000 ієрогліфів відповідно, з яких понад 40 000 класифікуються як хьоґайдзі або нестандартні варіанти, якщо б їх використовували в японській мові.

Традиційні та спрощені форми У той час як багато Джьойо кандзі друкуються використовуючи спрощені форми (сіндзітай, на противагу традиційним формам), хьоґайдзі офіційно друкуються використовуючи традиційні форми, такі як , навіть якщо деякі спрощені варіанти офіційно визнані в друкованому вигляді, наприклад спрощений , від традиційного а також від . Подивіться на офіційний список, опублікований у 2000 році , де 22 спрощених хьоґай кандзі, що часто використовуються у друці називаються . http://www.mext.go.jp/b_menu/shingi/old_bunka/kokugo_index/toushin/1325296.htm

Список Дзіммейо кандзі (використовується для назв) у більшості випадків визнає традиційну форму разом із спрощеною (якщо така існує).

Однак існують інші неофіційні спрощені форми, відомі як вони утворюються використовуючи ті самі методи спрощення, що й в офіційному сіндзітай. Газета The Asahi Shimbun розробила власні спрощені ієрогліфи, відомі як ієрогліфи Asahi, і вони мають власні кодові точки в Unicode. Деякі з цих спрощень є частиною промислового стандарту JIS X 0208 і пізніших версій. Серед розширеного сіндзітай лише деякі де-факто часто використовуються, серед них , (розширена сіндзітай форма для Дзьойо кандзі , ) або , (розширена сіндзітай форма для хьоґайдзі , ).

Японські комп'ютерні шрифти Проблема варіантних форм хьоґай кандзі стає очевидною при використанні багатьох загальнодоступних японських шрифтів. У той час як ієрогліфи, які не використовуються часто, зазвичай зберігають свої традиційні форми, ті, що зазвичай використовуються в японському письмовій формі, часто відтворюються в їхній неофіційній спрощеній формі (розширений сіндзітай), а не в офіційній друкованій формі. Серед відомих прикладів:

, замість стандартної форми , зі спрощеним фонетичним елементом, замість стандартної форми 鴎, зі спрощеним фонетичним компонентом, замість стандартної форми

Деякі символи існують як в офіційній, так і в спрощеній формах, як, наприклад, (офіційна друкована форма) і (спрощений варіант), але більшість цих символів існує лише в одній формі. Таким чином, на відміну від вищезгаданих «ієрогліфв Асахі», спрощення не є універсальними, тобто хьоґайдзі це суміш стандартних класичних форм і неофіційних спрощень. Можливо, це найбільш очевидно в архаїчному написанні слова . Ієрогліфи, обидва з яких є хьоґайдзі, відображаються зі спрощеним і традиційним ключем «пшениця» поруч, що кидається в очі. Відсутність традиційного варіанту в багатьох шрифтах не дозволяє користувачу отримати іншого результату.

Використання хьоґайдзі в комп'ютерних шрифтах було висунуто на перший план із запуском системи Mac OS X v10.5 Leopard у 2007 році. Цей випуск включав шрифти Hiragino Mincho Pro N і Hiragino Kaku Gothic Pro N, які відтворюють хьоґайдзі в їхніх офіційних друкованих формах.

Іншою проблемою (хоча і не такою актуальною у сучасній мові) є нездатність більшості комерційно доступних японських шрифтів показати традиційні форми багатьох Дзьойо кандзі, особливо тих, у яких ключі компонентів були повністю змінені (такі як в , в , і в , або , а не їх традиційні форми, які використовуються у , , і ). Здебільшого це проблема у дослівному відтворення старих текстів і для академічних цілей.

Використання Ієрогліф часто згадується як приклад часто використовуваного хьоґайджі. Хоча офіційна рекомендація полягає в тому, щоб писати слово хіраґаною або катаканою, опитування в 2003 році показало, що форма кандзі є найпоширенішою на практиці.

Хьоґайджі часто використовуються в назвах японських солодощів ваґаші, які взято з давньої літератури.

Хьоґай кандзі часто використовуються у манзі для стилістичних цілей у іменах персонажів, географічних назвах та інших фразах, які зазвичай супроводжуються фуріґаною, щоб вказати на читання.

Сучасні китайські запозичення в японську мову зазвичай передаються катаканою; однак, іноді вони можуть бути стилістично записаны використовуючи оригінальні китайські ієрогліфи та мати нестандартну запозичену вимову, багато з цих ієрогліфів технічно класифікуються як хьоґайдзі через різницю у загальному використанні ієрогліфів між мовами. Особливо часто це стосується термінології маджонгу.

Дивитись також Кюдзітай Список часто використовуваних хьоґайджі Японський вікісловник

Список літератури