Луїза Коле

Луї́за Коле́ (, при народженні ; 1810—1876) — французька письменниця і поетеса, господиня літературного салону.

Біографія Народилася 15 вересня 1810 року в Екс-ан-Провансі. Щоб втекти з провінції і жити в столиці, вона ще зовсім юною дівчиною вступила в шлюб з композитором Іполітом Коле.

У 1836 році юна поетеса дебютувала в літературі збіркою поезій "Fleurs du midi" і протягом чотирьох років отримувала першу академічну премію за вірші. Через ці успіхи відомий письменник Альфонс Kapp обрушився на Коле з нещадними нападками та глузуваннями; виведена з терпіння поетеса кинулася з ножем у руках на кривдника, але вбити Альфонса не вдалося. Ця історія справила велику сенсацію і передавалася з вуст в уста друзями тієї та іншої сторони. Пізніше Коле докладно виклала весь цей інцидент у листі до Фігаро (29 березня 1869 року).

У 1840 році народила дочку Генрієтту. Достовірно невідомо, хто був батьком: дочка носила прізвище Коле, проте її утримання забезпечував коханець Луїзи Віктор Кузен.

Літературний салон Луїзи Коле був місцем зустрічей різних знаменитостей. Її дружні стосунки з Кузеном, Вільменом, Мюссе і Флобером зробили її ім'я дуже відомим. Певний галас спичинило видання листів Бенжамена Констана, які нібито перейшли до Коле за заповітом від Жульєтти Рекам'є. Але коли Коле почала видавати їх, спадкоємиця пані Рекам'є, пані Ленорман, затіяла процес, який закінчився конфіскацією листів .

З віршованих збірок Коле відомі, крім «Fleurs du midi», «Penserosa», «Le poéme de la femme», «La paysanne», «La servante», «La réligieuse», «Les satires du peuple». З прозових творів письменниці найвідоміші: «La jeunesse de Mirabeau», «Les coeurs brises», «Folles et saintes», «Lui roman, contemporain», «Histoire d'un soldat» і «Ces petits messieurs» .

Луїза Коле померла 9 березня 1876 року в Парижі і була похована у містечку Верней-сюр-Авр.

Примітки