«Платино» () — військовий корабель, дизель-електричний прибережний підводний човен 600-тонної серії, головний у своєму типі, Королівських ВМС Італії за часів Другої світової війни. «Платино» був закладений 20 листопада 1940 року на верфі компанії Odero-Terni-Orlando у Ла-Спеції. 1 червня 1941 року він був спущений на воду, а 2 жовтня 1941 року увійшов до складу Королівських ВМС Італії.

За час служби «Платино» здійснив 36 бойових походів у Середземне море, пройшовши за 141 день у морі 16 673 милі в надводному положенні та 2362 — у підводному положенні.

Історія служби Після введення в експлуатацію «Платино» базував в Аугусті. 3 січня 1942 року човен здійснив свій перший бойовий похід, діючи поблизу Мальти, але не помітив ворожих кораблів.

15 березня він вирушив із засідки біля острова Гаудо (неподалік від Криту), а через два дні його атакував бомбардувальник Bristol Blenheim, який скинув три бомби, що спричинило смерть одного матроса. «Платино» відкрив вогонь з кулеметів і пошкодив літак, змусивши його відступити.

13 листопада 1942 року він увійшов у гавань Беджая та випустив чотири торпеди по британському десантному судну «Наркунда» (16632 GRT). Судно зазнало пошкоджень і наступного дня його затопили німецькі бомбардувальники.

Опівночі 29 січня 1943 року під час патрулювання човен ідентифікував конвой, який проходив біля мису Карбон і прямував на схід. Італійський корабель випустив чотири торпеди по трьох англійських кораблях; потім він запустив ще дві торпеди, залишившись на поверхні, щоб перевірити результат атаки та побачити вибухи. Внаслідок атаки затоплено британський корвет «Сапфір».

7 лютого 1943 року «Платино» запустив чотири торпеди по двох транспортах, що пливли біля мису Бугароні: одна з торпед, ймовірно, влучила в ціль, і результатом могло бути пошкодження одного з двох пароплавів або, згідно з більш пізніми дослідженнями, затоплення протичовнового траулера HMS Tervani (409 т).

7 вересня 1943 року в рамках плану «Зета» з протидії запланованій англо-американській висадці в Південній Італії човен вийшов разом з десятьма іншими підводними човнами у протикорабельну засідку в південній частині Тірренського моря, між затокою Гаета і затокою Паола.

Після оголошення перемир'я він попрямував до Бони, де здався союзникам. 16 вересня 1943 року разом з п'ятьма іншими підводними човнами «Платино» перевели на Мальту в супроводі есмінця «Айсіс». 6 жовтня 1943 року він покинув острів разом з іншими італійськими кораблями (шістьма підводними човнами, двома міноносцями, есмінцем і двома допоміжними кораблями), щоб повернутися до Італії. Наступного дня він прибув до Неаполя, де був використаний для виробництва електроенергії, призначеної для портових споруд.

Див. також U-237 HNoMS B-6 Astrée (Q200) HNLMS O 12 NMS Marsuinul ORP Żbik (1931)

Примітки Виноски

Джерела

Література Brescia, Maurizio (2012). Mussolini's Navy: A Reference Guide to the Regina Marina 1930–45. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 978-1-59114-544-8. Giorgio Giorgerini Uomini sul fondo. Storia del sommergibilismo italiano dalle origini a oggi. — Mondadori, 2002. — 709 с. — ISBN 978-8804505372 Italian Warships of World War II, Fraccaroli Aldo, Ian Allan Ltd., 1968, SBN 7110 0002 6

Посилання

PLATINO — sommergibile Regio Sommergibile PLATINO ACCIAIO medium submarines (1941—1942)