Музе́й пое́та Дмитра́ Луце́нка — музей, присвячений поету Дмитру Луценку, розміщений у приміщенні київської спеціалізованої школи № 197.
Історія Музей відкрили 19 травня 1998 року при київській середній школі № 197, де Дмитро Луценко неодноразово виступав і де тривалий час працювали його дружина Тамара Іванівна та син Сергій.
Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України № 125-к від 16 лютого 2004 року музею присвоєно звання «Зразковий музей».
Експозиція
Музей складається із восьми тематичних розділів (станом на 2021 рік), які описують життєвий шлях Дмитра Луценка: «За Березовою рудкою, у дібровах і гаях, голубою незабудкою ходить молодість моя» «Мене життя навчило в трудний час боротись до останнього патрону» «Усе любов'ю зміряне до дна» «Київ — ти щастя моє» «Пісне, моє ти кохання» «З відкритим серцем я іду до друзів» «Дороги — цінний скарб моєї долі, яку знайшов між добрими людьми» «Україно, пом'яни свого сина»
Серед експонатів музею — рукописи та особисті речі поета: годинник, бритва, авторучки, костюм з нагородами, халат, який Дмитру Луценку подарував таджицький поет Турсун-заде. В експозиції також представлені документи, телеграми від видатних людей до ювілеїв, днів народження; вишиті рушники, подарунки-сувеніри, подаровані Дмитру Луценку шанувальниками.
Див. також Луценко Дмитро Омелянович
Джерела Біленко В. В. Луценко Дмитро Омелянович // Про музей на сайті школи № 197