Раїса Василівна Шликова (, після першого шлюбу Путята, після другого Роза Кершбаумер-Путята, * 1851 Більшість джерел (GND, LCCN, VIAF, Stefan Kerschbaumer) згадують 22 серпня 1851, як дату народження. Інші джерела згадують 21 квітня 1851 чи 1853 рік або 21 квітня 1854. під Москвою; † 1923, Лос-Анджелес) — російсько-австрійська офтальмологиня, перша жінка, що отримала право займатися лікарською практикою в Австрії.
Біографія Раїса Василівна Шликова народилася під Москвою і виросла в російській сільській аристократичній родині. У 18 років одружилася з Володимиром Путятою, з яким народила трьох дітей. У 21 рік вона, як і її сестра Вірджинія, вивчала медицину в Цюріху та Берні. Здобула докторський ступінь у 1876 році. Її спеціальність – офтальмологія. Після розлучення одружилася з австрійським лікарем Фрідріхом Кершбаумером в 1877 році і з того часу використовувала ім'я Роза Кершбаумер-Путята. Разом із чоловіком заснувала приватну офтальмологічну лікарню в Зальцбурзі на Шварцштрассе.
Через погане медичне обслуговування захворювання очей траплялися в Зальцбурзі частіше, ніж в середньому по Дунайській монархії, а тому вона отримала дозвіл від імператора Франца Йосифа в 1890 році продовжувати керувати клінікою самостійно (після розлучення з чоловіком) і стала першою жінкою у Австрії, що отримала право займатися лікарською практикою. Жінкам на той час ще не дозволялося вивчати медицину і займатися лікарською практикою. Лише через десять років жінкам було дозволено навчатися на території монархії.
Клініка мала 60 ліжок. Її робота значно зменшила кількість людей, які страждають від сліпоти, викликаної віком. Багатьом пацієнтам вона також надавала безкоштовну допомогу, а тому її називали ангелом зі скальпелем в Зальцбурзі. Її навіть згадують на обітницьких табличках, наприклад у Марії Плейн, за її благодійність.
Проте в 1896 році вона покинула Зальцбург і повернулася в Росію. У Петербурзі викладала в медичній академії. З 1897 по 1903 рік вона керувала так званими пересувними клініками вздовж Транссибірської магістралі. З 1903 року завідувала клінікою в Тбілісі, але пізніше повернулася до Відня.
У 1911 р. емігрувала до Америки. Померла в Лос-Анджелесі в 1923 році.
На її честь у 2008 році було названо вулицю в районі Зальцбург-Ітцлінг. Hauptstraße nach „Engel der Blinden“ benannt. ORF vom 24. März 2008.
Книги
Das Sarkom des Auges. Leipzig 1900 (Саркома ока. Лейпциг 1900 рік)
Література
Sabine Veits-Falk: Rosa Kerschbaumer-Putjata (1851–1923). Stadtarchiv und Statistik Salzburg 2008, ISBN 978-3-900213-07-7 Felicitas Seebacher: Roses for the Gentlemen. The „question of women’s rights“ in medical studies at the University of Vienna before 1897. In: Michal Kokowski (Ed.): The Global and the Local: the History of Science and the Cultural Integration of Europe. Proceedings of the 2nd International Conference of the European Society for the History of Science. Cracow, September 6–9, 2006, PDF, S. 557–565. Felicitas Seebacher: Die Macht der Idee. Rosa Kerschbaumer und die Öffnung der Universität Wien für das „andere“ Geschlecht. In: Ilse Korotin (Hg.): 10 Jahre „Frauen sichtbar machen“. biografiA – Datenbank und Lexikon österreichischer Frauen. Mitteilungen des Instituts für Wissenschaft und Kunst 63, 1–2 (2008), S. 50–56. Walter Thaler: Rosa Kerschbaumer-Putjata. Eine gebürtige Russin wird Salzburgs erste Augenärztin. In: ders.: Erinnerungswürdig. Prägende Persönlichkeiten der Salzburger Geschichte. Verlag Anton Pustet, Salzburg 2022, ISBN 978-3-7025-1033-6, S. 74–76. Kerschbaumer, Rosa, in: Brigitta Keintzel, Ilse Korotin (Hrsg.): Wissenschafterinnen in und aus Österreich : Leben – Werk – Wirken. Wien : Böhlau, 2002, ISBN 3-205-99467-1, S. 365f.
Виноска
Посилання