Дмитренко Любомир Іванович (нар. 15 вересня 1942, с. Сколошів, Польща) — український художник-монументаліст. Заслужений діяч мистецтв України (1998). Член Національної спілки художників України (з 1977).
Життєпис Народився 15 вересня 1942 року в с. Сколошів, Ярославського повіту (Польща). У 1945 році, під час масового примусового переселення українців з Польщі до Радянського Союзу родина зі Сколошева була вивезена у Волинську область Української РСР.
З 1956 до 1961 року навчався у Львівському державному училищі декоративного і прикладного мистецтва (нині Львівський фаховий коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша. 1969 року закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (нині Львівська національна академія мистецтв) Учень професорів Романа Сельського і Марти Токар.
У 1992—2003 роках — голова секції монументально-декоративного мистецтва Київської організації Національної спілки художників України.
Працює у галузях монументального живопису та гобелена. Від 1969 – учасник всеукраїнських художніх виставок. Для творчості характерні декоративність, узагальненість форми, особлива композиційна структура. Роботи зберігаються в інтер’єрах громадських споруд України, РФ, Узбекистану, Літературно-меморіальному музеї Лесі Українки у Києві, Сумському художньому музеї.
Основні твори гобелени:
«Леся Українка» (1971, Музей Лесі Українки у Києві, срібна медаль ВДНГ СРСР, 1971, співавт.),
триптих «Т. Шевченко» (1987, Міжнар. молодіж. центр у Каневі Черкас. обл.),
«О. Довженко», «Світ Кіно» (обидва – 1991, Луган. палац культури профспілок);
стінопис – «Історія фізики від Аристотеля до Айнштайна» (1973, гол. корпус Нац. тех. університету України «Київ. політех. інститут»),
ікони «Христос із пророками» (1998, центральний фасад), стінопис «Розп’яття»https://esu.com.ua/images/galleries-images/D/dmitrenkolyubomirivanovich/aylivsykomu%20zolotoverhomu%20sobori%20u%20kievi.%202000.%20stinopis.jpg (2000, апсида приділу св. Варвари; усі – у Михайлівському Золотоверхому соборі Києва);
«Св. апостол Андрій Первозванний», «Св. князь Володимир Великий» (ікони Верх. храму Володимир. собору у Херсонесі, АР Крим, 2003–04 – відтворення знищеного живопису 19 ст. О. Корзухіна);
«Св. Євангеліст Іоан Богослов», стінопис «Св. Дух», фасадна ікона «Микола Чудотворець» (усі – 2005, храм Святителя Миколая в с. Кірове Немирівського р-ну Вінницької обл.).
Примітки
Джерела Підгора В. Настінний живопис мурів Михайлівського монастиря // КС. 2000. № 4; Дорофієнко І. Відтворення стінописів Михайлівського Золотоверхого собору в Києві // Укр. АМ. К., 2000. Вип. 7.