Кароль Дурський-Тшаска (повне ім'я — Карл Ріттер Дурскі фон Тшаско; , ; 6 вересня 1849, Спас — 15 серпня 1935, Вадовиці) — австро-угорський і польський офіцер, фельдмаршал-лейтенант австро-угорської армії, генерал броні польської армії.
Біографія Народився 6 вересня 1849 року у селі Спас (нині Самбірський район, Львівська область, Україна).
У 1864—1868 роках він був студентом Вищого військового реального училища у місті Мейріш-Вайсскірхені (нині Границі, Чехія). З 1 жовтня 1868 року — на службі в австро-угорські армії. У 1893 році його перевели в польовий артилерійський полк № 8 у РадгерсбурзіSchematismus für das k.u.k. Heer und für die k.u.k. Kriegsmarine für 1894…. — S. 773.. У 1895 році переведений в польовий артилерійський полк № 32 у ЛьвовіSchematismus für das k.u.k. Heer und für die k.u.k. Kriegsmarine für 1896…. — S. 775., в 1899 року — № 28 у Перемишлі на посаду командира полкуSchematismus für das k.u.k. Heer und für die k.u.k. Kriegsmarine für 1900…. — S. 841.. З квітня 1904 року — командир полку корпусної артилерії № 11 у Львові. 9 листопада 1907 року призначений командиром 6-ї артилерійської бригади в Кошицях. 30 вересня 1908 року вийшов у відставку.
30 вересня 1908 року він вийшов у відставку у званні генерал-майора. 16 травня 1912 року його було призначено титулярним фельдмаршал-лейтенантом.
З початком Першої світової війни призваний на військову службу. З 23 вересня 1914 по грудень 1915 року був начальником польських легіонів в Австрії. 16 березня 1916 року знову відправлений у відставку.
Від березня 1919 року служив у Війську Польському. До 20 вересня 1920 року командував генеральним округом «Варшава»Zostają zwolnieni // Dziennik Personalny. — 1920. — Nr 38. — 6 października. — S. 970. . Дурський також був членом Військової ради. З 1 жовтня 1920 року — інспектор офіцерських установ801. Inspektor Instytucji Oficerskich // Dziennik Rozkazów Ministerstwa Spraw Wojskowych. — 1920. — R. 3. — Nr 37. — 12 października. — S. 823. . 21 грудня 1920 року призначений головою Генеральної перевірочної комісіїZostają zwolnieni // Dziennik Personalny. — 1920. — Nr 50. — 29 grudnia. — S. 1440. . 1 квітня 1921 року вийшов на пенсію у званні генерала броніZostają przeniesieni, …, w staly stan spoczynku // Dziennik Personalny. — 1921. — Nr 2. — 15 stycznia. — S. 96. Tadeusz Kryska-Karski, Stanisław Żurakowski Generałowie Polski niepodległej…. — S. 24.. 17 травня 1922 року його було нагороджено військовим орденом «Virtuti Militari» V ступеняZ b. Dowództw Legjonów Polskich // Dziennik Personalny. — 1922. — Nr 59. — 30 grudnia. — S. 944. . 26 жовтня 1923 року Президент Польщі Станіслав Войцеховський затвердив його в званні генерала броніPrezydent Rzeczypospolitej Polskiej zatwierdza:… następujące stopnie // Dziennik Personalny. — 1923. — Nr 70. — 7 listopada. — S. 737. .
Мешкав у Гневі та Вадовицях. Помер 15 серпня 1935 року в загальній лікарні у ВадовицяхZgon em. generała broni Trzaska-Durskiego // Dzień Bydgoski. — 1935. — nr 188. — 16 sierpnia. — S. 5. .
Родина Був одружений з Анною Едльбахер, мав двох дочок і двох синів, офіцерів Війська ПольськогоPiotr Stawecki Słownik biograficzny generałów Wojska Polskiego…. — S. 106.. Син Антоній Дурський-Тшаска (1895—1982) був полковником Війська Польського, кавалером військового ордена «Virtuti Militari».
Вшанування У 1931 році в передміському селищі Голоско (нині частина міста Львова) одну з вулиць було названо на честь Кароля Дурського-Тшаски (нинішня вулиця Василя Мови).
Звання Лейтенант (1868). Оберлейтенант (1875). Гауптман 2-го класу (1883). Гауптман 1-го класу (1887). Майор (1 січня 1894). Оберстлейтенант (1 травня 1898). Оберст (1 листопада 1901). Генерал-майор (9 листопада 1907). Титулярний фельдмаршал-лейтенант (16 травня 1908). Фельдмаршал-лейтенант (24 грудня 1915).
Нагороди Ювілейна пам'ятна медаль 1898. Хрест «За вислугу років» (Австрія). Військова медаль (Австро-Угорщина). Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина). Орден Залізної Корони 3-го класу. Ювілейний хрест. Орден Леопольда (Австрія), лицарський хрест з військовою відзнакою (1914). Залізний хрест 2-го класу (Королівство Пруссія; 1915). Virtuti Militari, срібний хрест. Хрест Хоробрих — нагороджений двічі. Орден Відродження Польщі, командорський хрест (1922). Золотий хрест Заслуги.
Примітки
Джерела Schematismus für das k.u.k. Heer und für die k.u.k. Kriegsmarine für 1894. — Wien: Aus der K. K. Hof- und Staatsdruckerei, jänner 1894. — 1400 s. Schematismus für das k.u.k. Heer und für die k.u.k. Kriegsmarine für 1895. — Wien: Aus der K. K. Hof- und Staatsdruckerei, jänner 1895. — 1345 s. Schematismus für das k.u.k. Heer und für die k.u.k. Kriegsmarine für 1896. — Wien: Aus der K. K. Hof- und Staatsdruckerei, december 1895. — 1320 s. Schematismus für das k.u.k. Heer und für die k.u.k. Kriegsmarine für 1900. — Wien: Aus der K. K. Hof- und Staatsdruckerei, december 1899. — 1470 s. Dziennik Rozkazów Ministerstwa Spraw Wojskowych. — Warszawa: Ministerstwo Spraw Wojskowych, 1918—1937. Dziennik Personalny. — Warszawa: Ministerstwo Spraw Wojskowych, 1920—1937. Tadeusz Kryska-Karski, Stanisław Żurakowski Generałowie Polski niepodległej. — Warszawa: Editions Spotkania, 1991. — 207 s. Jan Rydel W służbie cesarza i króla. Generałowie i admirałowie narodowości polskiej w siłach zbrojnych Austro-Węgier w latach 1868-1918. — Kraków: Księgarnia Akademicka, 2001. — 346 s. — ISBN 83-71-88235-1. Antonio Schmidt-Brentano Die k. k. bzw. k. u. k. Generalität 1816-1918. — Wien: Österreichisches Staatsarchiv, 2007. — 211 s. Piotr Stawecki Słownik biograficzny generałów Wojska Polskiego 1918-1939. — Warszawa: Wydawnictwo «Bellona», 1994. — 414 s. — ISBN 83-11-08262-6. Otton Laskowski Encyklopedja wojskowa. — Warszawa: Wydawnictwo Towarzystwa Wiedzy Wojskowej i Wojskowego Instytutu Naukowo-Wydawniczego, 1931. — t. 1: A. a. - Custoza. — 800 s.