Яннік Шуманн (; 23 липня 1992, Гамбург, Німеччина) — німецький актор. Він отримав три за найкращу чоловічу роль: за роль Денні у фільмі «» (2020), за роль у фільмі «» (2021) і роль Франца Йосифа I у серіалі «» (2022). Він також відомий своїми ролями у фільмах «Наслідки» (2019), «Центр мого світу» (2016), «Мисливець на монстрів» (2020), серіалах (2016—2023), «Племена Європи» (2021) та (2019).

Біографія

Шуманн народився в Гамбурзі, де він виріс із двома старшими братами в сільській місцевості Кірхвердер у районі Бергедорф. У дитинстві Шуманн захоплювався танцями та грою на фортепіано, що принесло йому роль юного Моцарта в німецькій прем'єрі мюзиклу «Маленький Моцарт» у театрі «» в Гамбурзі, коли йому було 9 років. Після виступу, коли він купував шоколадку на заправці, до нього підійшла агентка талантів і простягнула свою візитку. Шуманн підписав з нею контракт і записався на курси акторської майстерності в «New Talent».

Кар'єра

Дебют Шуманна на екрані відбувся в 11 років, коли він з'явився в епізоді «Рятувальний вертоліт». У віці 12 років він подарував свій голос головному герою німецької радіопостановки «Оскар і рожева пані» за романом Еріка-Емманюеля Шмітта. Коли йому було 15 років, його взяли на роль у двосерійному фільмі «». У підлітковому віці він знімався в серіалах, фільмах, театрі, радіодрамах, а також дублював персонажів мультфільмів.

Шуманн став відомим у 2011 році, у віці 17 років, завдяки ролі другого плану в фільмі , драмі про кібербулінг, де він зобразив Генрі, школяра, який залякує однокласника, головного героя, котрого зіграв , доводячи до самогубства. Фільм отримав визнання критиків, вигравши численні нагороди, включно з за найкращий телефільм. Гра Шуманна принесла йому номінацію на премію як найкращий молодий актор. У наступному році він отримав роль другого плану у фільмі «Барбара», а також у фільмі «», де він зіграв молодого торговця наркотиками, за що, разом із акторським ансамблем, був нагороджений спеціальним призом журі на (2012).

У 2013 році Шуманн знявся в ролі маніпулятивного підлітка Алева Ель-Кумара у фільмі , драматичній екранізації Юлі Це. У 2015 році він отримав головну роль трансгендерного підлітка у фільмі «». У 2016 році він зіграв Ніколаса, об'єкт кохання Філа (Луї Гофман) у фільмі «Центр мого світу», драмі про дорослішання геїв, яку The Hollywood Reporter назвав «зворушливим підлітковим романом», а The Guardian описала як «по-справжньому милий». Фільм отримав 100 % рейтинг кінокритиків на Rotten Tomatoes, а також численні міжнародні нагороди та номінації. Це адаптація відзначеного нагородами однойменного молодіжного роману Андреаса Штайнгефеля.

У 2017 році Шуманна взяли на головну роль у схваленій критиками антиутопічній драмі «», де був антагоністом Яніса Нівенера. У тому ж році він отримав роль Альбрехта фон Шлахта в комедії . У 2019 році він з'явився разом з Кірою Найтлі в британській історичній драмі «Наслідки», а також у другому сезоні драматичного серіалу , який поширює Netflix. Події розгортаються в лікарні Шаріте в Берліні під час Другої світової війни. Шуманн зображує Отто, брата головного героя, гомосексуального студента медицини, який виступає проти нацистського режиму. Відслуживши військовий обов'язок, він повертається з війни працювати в госпіталі, де закохується в Мартіна. Вони тримають свій роман у таємниці, побоюючись, що Мартіна відправлять до концентраційного табору через , німецький закон, згідно з яким гомосексуальні акти є .

У 2019 році на екрани вийшла романтична драма «» з Шуманном у головній ролі. Він зіграв модель і кікбоксера Денні Тейлора, постраждалого від сексуального насильства в дитинстві, якого батько заразив ВІЛ. Фільм є екранізацією однойменного бестселера про її реальні стосунки з Денні Тейлором. У фільмі розповідається про те, як Джессіка, яку грає Луна Ведлер, намагається налагодити стосунки з ВІЛ-позитивною людиною, яка пережила важку травму в дитинстві, у той час, коли не було ефективних антиретровірусних ліків, які б запобігли розвитку ВІЛ-інфекції в діагноз СНІД. Гра Шуманна принесла йому першу премію за найкращу чоловічу роль.

У наступному році Шуманн з'явився у фільмі «Мисливець на монстрів» з Мілою Йовович у головній ролі та отримав головну роль у драматичному фільмі «» про Еріка, залежного від метамфетаміну, який бореться з наркоманією з 14 років. Роль наркомана принесла Шуманну йому другу премію за найкращу чоловічу роль.

Станом на 2021 рік він зображує Франца Йосипа I у відзначеному нагородами історичному драматичному серіалі «Сісі» з у ролі Сісі. Ця роль принесла Шуманну третю премію «Юпітер» за найкращу чоловічу роль. У лютому 2023 року серіал було продовжено на третій сезон.

Активізм та інші починання

26 грудня 2020 року Шуманн опублікував в Instagram фотографію зі своїм партнером Феліксом Круком, що міжнародні ЗМІ розцінили це як публічний камінг-аут як гея. У 2021 році Шуманн розкритикував наратив камінг-ауту та пояснив, що ніколи не приховував своєї гомосексуальності, заявивши, що опублікував фотографію свого партнера лише «на знак підтримки ЛГБТК-спільноти». У лютому 2021 року він був одним із 185 акторів, які підписали маніфест #ActOut, ініціативу німецьких квір-акторів, спрямовану на досягнення видимості та різноманітності в кіно та театрі.

У Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту 27 січня 2023 року він виступив із промовою в парламенті Німеччини, вперше в історії країни офіційно вшанувавши пам'ять ЛГБТ-жертв нацистського режиму.

Особисте життя

Шуман вивчав англійську мову та медіазнавство в Берлінському університет імені Гумбольдтів. Він написав свою бакалаврську роботу про у фільмах «Disney». Його батько і двоє братів — муляри. Він живе зі своїм нареченим Феліксом Круком у Берліні. Вони оголосили про заручини 3 березня 2024 року.

Вибрана фільмографія

Кіно

Телебачення

Нагороди

2012: номінація на премію за Homevideo (кращий молодий актор) 2012: Спеціальна нагорода журі за «» (разом із , , і ) 2016: («Shooting-Star-Award») 2020:  — найкращий національний актор 2020: GQ Care Award — найкращий образ 2021: «Юпітер» — найкращий національний актор 2022: «Юпітер» — найкращий національний актор

Примітки