Тлакашіпеуаліцтлі (Тлакашіпеуалістлі, , t͡ɬakaʃipewaˈlist͡ɬi) — другий двадцятиденний місяць («») ацтекського календаря шиуповаллі, що тривав приблизно від 5 до 24 березня. Також назва Свята здирання шкіри в ацтеків, яке щороку проводилося цього місяцяMarshall Saville, p. 167.wdl Тлакашіпеуаліцтлі, свято здирання шкіри з людей, 2-й місяць сонячного календаря ацтеків.
Календар Календар ацтеків складався з двох циклів: шиуповаллі (, що означає «рахунок років», відповідає хаабу в мая) і ритуального 260-денного тональповаллі (, що означає «рахунок днів» або «рахунок доль», відповідає цолькіну в мая). Шиуповаллі і тональповаллі збігалися кожні 52 роки, утворюючи так званий «вік», що називався «Новим Вогнем». Ацтеки вірили, що наприкінці кожного такого 52-річного циклу світу загрожує небезпека бути знищеним, тож початок нового відзначали особливими урочистостями. Сто «віків», у свою чергу, складали 5200-річну еру, називану «Сонцем».
365-денний шиуповаллі складався з 18 двадцятиденних «місяців» (або veintenas) плюс додаткові 5 днів наприкінці рокуВ деяких описах календаря ацтеків говориться, що він також включав високосний рік, який давав змогу календарному циклу залишатися з року в рік відповідним тим самим аграрним циклам. Однак в інших описах говориться, що високосний рік не був відомий ацтекам, і що співвідношення місяців та астрономічного року згодом змінювалося..
Основне свято У весняний місяць (другий місяць сонячного календаря ацтеків)Matos Moctezuma & Solis Olguín 2002, pp.422, 468. Smith 1996, 2003, p.252.www.wdl.org/ Тлакашіпеуаліцтлі, свято здирання шкіри з людей, 2-й місяць сонячного календаря ацтеків Тлакашіпеуаліцтлі ацтеки святкували «тижневик» Шіпе-Тотека, Пана-з-Обдертою-Шкірою.
За сорок днів до фестивалю, бранців, захоплених під час війни, перевдягали в бога Шіпе-Тотека. Це відбувалося в кожному районі містаMarshall Saville, 1929, p. 171.. Найголовнішим елементом святкування було масове гладіаторське жертвопринесення полонених воїнів і рабів, з яких живцем здирали шкіруFranke J. Neumann 1976, p. 254. Matos Moctezuma & Solis Olguín 2002, p.422. Miller & Taube 1993, 2003, p.188..
Чоловіків прив'язували до темалакатля (вівтарного каменя). Влаштовували свого роду гладіаторські бої між бранцем та чотирма добре озброєними воїнами. З жертви, яка зазнала поразки, здирали шкіру, потім жертву з'їдали.
За іншими описами, жертв пронизували стрілами, і кров, що капає на землю, символізувала дощ.
У жертв вирізали серце і знімали з них шкіру. Жерці носили шкіру протягом двадцяти (за іншими джерелами — шістнадцяти) днів, що починалися після ритуалів жертвопринесення і церемоній на честь врожаю та дощівMatos Moctezuma & Solis Olguín 2002, p.422. Надягання нової шкіри називалося 'Neteotquiliztli'Franke J. Neumann 1976, p. 254..
Під час фестивалю воїни-переможці, що носили здерті шкіри, проходили через все місто та імітували бої по всьому Теночтітлану, просячи милостиню. Ті, хто давав їм їжу чи інші приношення, отримували благословенняMiller & Taube 1993, 2003, p.188..
Після закінчення двадцятиденного фестивалю, шкіри знімали та складали у спеціальні ящики зі щільними кришками, щоб уникнути гниття та смороду. Потім ці ящики зберігали у спеціальній камері під храмомMatos Moctezuma & Solis Olguín 2002, p.423.
Під час ходи танцювали жерці, одягнені в шкіру принесених у жертву людей. Згідно з віруваннями ацтеків, ця шкіра мала магічну силу і давала жерцю, що танцював у ній, силу повсталого з мертвих (тобто силу жертви, з якої шкіру знімали)Виктор фон Хаген. Ацтеки, майя, инки. Великие царства древней . Шкіру фарбували в жовтий колір, щоб вона виглядала як золотий лист; це символізувало, що на початку сезону дощів земля надягає «нову шкіру», і, згідно з віруваннями ацтеків, змушувало проростати нові сходи.
Свято Йопіко Золотарі (теокуітлаваке) також брали участь у Тлакашіпеуаліцтлі: Шіпе-Тотека вважали їхнім покровителем. Їхнє свято під час Тлакашіпеуаліцтлі, яке називалося Йопіко, відбувалося щорічно в храмі. Сатрап, одягнений у шкіру, зняту з бранця, символізував Шіпе-Тотека. На одяг клали корону, зроблену з багатого пір'я, і перуку зі штучного волосся. У носі та носовій перегородці сатрапа були золоті прикраси, у правій руці — брязкальця, а в лівій — золотий щит. На ноги надягали червоні сандалі, прикрашені перепелиним пір'ям. Шіпе-Тотеку пропонували пиріг із сирої кукурудзи, божество вшановували танцем, а потім торжество закінчувалося військовими навчаннями.
Джерела Ці свята описано в Кодексі Дюрана, Кодексі Мальябекіано, Кодексі Теллеріано-Ременсіс, Саагуна, Бурбонському кодексі та в Кодексі Товара Хуан де Товар — мексиканський єзуїт XVI століття. Кодекс містить докладну інформацію про обряди та церемонії ацтеків (відомих також як мешика).. У різних кодексах описи свят відрізняютьсяmezoamerica Зображення простих людей у Codex Borbonicus.
Див. також Жертвоприношення ацтеків
Примітки