Марія Поліна Антуанетта, принцеса Гогенлое-Шиллінгсфюрстська, до шлюбу принцеса Сайн-Вітгенштейн-Людвігсбурзька (18 лютого 1837, Воронівці — 21 січня 1920, замок Фрідштайн поблизу Штайнаха) — австрійська меценатка.
Життєпис
Походження
Марі цу Сайн-Вітгенштейн народилася у Воронівцях на півдні України 1837 року в родині відставного капітана російської імператорської кавалерії Миколи князя цу Сайн-Вітгенштейн-Берлебурзького-Людвігсбурзького та Кароліни, до шлюбу фон Івановської у Вороніце. Її дитинство характеризувалося сварками батьків і втечею матері до Німеччини в 1848 році, щоб приєднатися до свого кумира, а згодом коханця Ференца Ліста. З 1849 року Марі, яку матір забрала з Росії, росла разом з Лістом у Веймарі, де вона рано познайомилася з музичним і мистецьким середовищем свого часу; Ріхард Вагнер і Гектор Берліоз, серед інших, часто бували у веймарському Альтенбурзі, де оселилася її мати. Ференц Ліст присвятив принцесі «Шість польських піснеспівів» ор. 74 Фредеріка Шопена в перекладенні для фортепіано (1860). Її мати вчасно передала їй успадковані статки, тож вона була фінансово забезпечена, попри розлучення батьків у 1855 році.
Наступне життя У 1859 році Марі вступила в шлюб з принцом Костянтином цу Гогенлое-Шиллінгсфюрстом (1828–1896), службовцем австрійського суду, у Веймарі та переїхала до Відня. Після призначення її чоловіка першим камергером імператора Франца Йосифа I у липні 1866 р. імператор підвищив подружжя до особистого рангу принца з титулом «Ваша світлість». Так вона просунулася до помітної посади в Австрійського імператорського двору, з якої інтенсивно брала участь у розвитку культурного життя. Серед її протеже були Готфрід Земпер, Франц фон Дінгельштедт, Адольф фон Вільбрандт і Фердинанд фон Саар. Вона мала особливу дружбу з Фрідріхом Геббелем. Зростаючи в музичному та інтелектуальному середовищі, вона присвятила себе літературним проєктам: переклала з французької «Розповідь П'єра де Сен-Пуанта» Альфонса де Ламартіна та біографію Шопена авторства Ліста, яку, як деякі припускають, насправді написала її мати.
Також вона займалася благодійністю. З її ініціативи 1873 року було засновано «Leopoldstädter Volksküche», яким вона керувала, а також кілька колоній відпочинку для дітей.
Гайнц Ґольвітцер свідчив про принцесу Марію:
Сім'я Марія цу Сайн-Вітгенштейн одружилася з принцом Костянтином цу Гогенлое-Шиллінгсфюрстом у 1859 році. У шлюбі народила шестеро дітей:
Франц-Йосиф, князь Гогенлое-Шиллінгсфюрст (1861–1871) Конрад Принц Гогенлое-Шиллінгсфюрстський (1863–1918) Філіп Принц цу Гогенлое-Шиллінгсфюрст (1864–1942) Готфрід Принц Гогенлое-Вальденбург-Шиллінгсфюрст (1867–1932) ⚭ Ерцгерцогиня Марія Генрієтта Австро-Тешенська (1883–1956) Вольфганг Принц цу Гогенлое-Шиллінгсфюрст (1869–1883) Доротея Принцеса Гогенлое-Шиллінгсфюрст (1872–1954)
Родовід
Література Anton Bettelheim (Hrsg.): Fürstin Marie zu Hohenlohe und Ferdinand von Saar. Ein Briefwechsel. Reisser, Wien 1910. Mária Eckhardt (Hrsg.): Das Album der Prinzessin Marie von Sayn-Wittgenstein. Kulturstiftung der Länder, Berlin 2000.
Eintrag in der Deutschen Biographischen Enzyklopädie Heinz Gollwitzer: Die Standesherren. 2. Auflage. Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen 1964. La Mara (i. e. Marie Lipsius): Carolyne Fürstin Sayn-Wittgenstein. In: Liszt und die Frauen. Breitkopf & Härtel, Leipzig 1911, S. 180–198.
Вебпосилання
Примітки