Ілля Ілліч Барабаш-Никифорів ( , Катеринослав (нині — Дніпро) — 1980, Воронеж) — український зоолог, доктор біологічних наук, професор, відомий фахівець у галузі екології тварин. Автор кількох монографій і підручника «Теріологія», видав один із перших практичних посібників з охорони природи в Україні.

Публікував праці про фауну Наддніпрянщини і Чорного моря, описав нові підвиди чорноморських дельфінів. Брав участь у наукових експедиціях в Арктиці (Баренцове море) і Тихому океані (Командорські острови). Працював в університетах Дніпра, Москви й Воронежа.

Підписувався як Барабаш, Барабаш-Никифорів та Барабаш-Никифоров.

Життєпис

Ранні роки та освіта Народився року в Катеринославі (нині — Дніпро)Загороднюк, І. 2022. Ілля Барабаш-Никифоров (1964–2018) — теріолог, музеолог, дослідник-фундаменталіст. В кн.: Теріологія в Україні. Частина 1 [100 визначних дослідників минулого]. Упорядник та ред. І. Загороднюк. УТТ та ННПМ НАН України, Київ, 35–38. (Novitates Theriologicae; Pars 14).. Батько — агроном, мав плодовий розплідник у степовому хуторі поблизу Сури. У 1919—1920 роках Ілля брав участь у Білому русі. 1926 року закінчив природниче відділення фізико-математичного факультету Єкатеринославського університету. Серед його наукових наставників були відомі українські учені, професори Дмитро Яворницький та Микола Акімов. Під час навчання паралельно працював у школі та краєзнавчому музеї. У музеї протягом 3 років обіймав посаду хранителя та зібрав у ньому свій перший матеріал з теріології та орнітології.

1924 року опублікував ілюстровану брошуру «Охорона та вивчення природи степової смуги України» — один із перших практичних посібників з охорони природи, виданих в Україні; для викладачів Єкатеринославських російських 5-річних педагогічних курсівПам'ятки природоохоронної літератури України. Антологія українських видань, присвячених охороні природи початку XX століття (1914—1932): монография. Серія: «Conservation Biology in Ukraine». Вип. 12 / сост. О. Василюк; ред. К. Норенко; дар. О. Василюк // Пам'ятки природоохоронної літератури України. Антологія українських видань, присвячених охороні природи початку XX століття (1914—1932).

1928 року випустив книгу про фауну рідного краю: «Нариси фавни степової Наддніпрянщини (колишньої Катеринославщини)».

Участь у наукових експедиціях 1925 року брав участь в гельмінтологічній експедиції Костянтина Скрябіна на Донбас, 1927-го — в експедиції з вивчення промислової фауни Баренцового моря. За підсумками цієї подорожі випустив книгу «Понад берегами Північного Полярного моря» (1929).

1929 року перебував у Західносибірській науково-промисловій експедиції «Союзхутра» зі створення промислових запасів ондатри. У 1930—1932-х роках працював у Тихоокеанській науково-промисловій експедиції — на Командорських островах, де зібрав багато матеріалів про різних видів ссавців (песці, калани, тюлені, кити) та провів докладні дослідження екології калана. У результаті випустив праці «Калан, або морська видра» (1933), «Ластоногі Командорських островів» (1936), «До біології командорського песця» (1937), «Калан» (1947).

У 1933–1934 роках працював у Чорноморській експедиції від Всеросійського науково-дослідницького інституту рибного господарства та океанографії (ВНІРО): Барабаш-Никифорів досліджував дельфінів та розробив методику спостереження за водними тваринами. Окрім цього, описав нові підвиди чорноморських дельфінів: Delphinus delphis ponticus (1935) та Tursiops truncatus ponticus (1940). Згодом працював у вищих навчальних закладах Москви й Саратова.

У Воронежі 1938 року Ілля Барабаш-Никифорів переїхав у Воронеж та очолив створену ним же кафедру зоології хребетних у Воронезькому університеті. 1939 року захистив докторську дисертацію на тему «Матеріали з екології та систематики морських промислових ссавців СРСР», а 1940-го опублікував монографію «Фауна китоподібних Чорного моря, її склад та походження».

Під час Другої світової війни та деякий час після неї очолював групу з моніторингу туляремії та популяцій гризунів-переносників. У Воронежі розбудовував зоологічний музей. 1957 року випустив фауністичне зведення «Звірі південно-східної частини Чорноземного центра».

У 1950–1970-х роках досліджував хохулю, її екологію та проблеми моніторингу і збереження. 1958 року Львівський університет опублікував його статтю «Особливості меж ареалів деяких видів хребетних тварин на території Середнього Подоння» у збірнику «Проблеми зоогеографії суходолу».

Працював у Воронезькому університеті до кінця життя. Помер 1980 року.

Бібліографія

Українською Барабаш-Никифоров, І. І. 1928. Нариси фавни степової Наддніпрянщини (колишньої Катеринославщини). Частина 1: Загальний огляд природи; частина 2: Фауна краю — 1. Ссавці. Державне вид-во України, Дніпропетровське, 1–137. Барабаш-Никифорів, І. 1929. Понад берегами північного полярного моря. Переклад з рос. рукопису О. Василенко. Держ. вид-во України, Харків, 1–96.

Російською Барабаш-Никифоров, И. И. 1927. К маммологической характеристике степной полосы Украины. I. Ungulata. Копытные. Записки Днепропетровского ИНО, 117–132. Барабаш-Никифоров, И. И. 1940. Фауна китообразных Чёрного моря, её состав и происхождение. Издательство Воронежского университета, Воронеж, 1–85. Барабаш-Никифоров, И. И. 1957. Звери юго-восточной части Черноземного центра. Книжное изд-во, Воронеж, 1–370. Барабаш-Никифоров, И. И. 1958. Особенности границ ареалов некоторых видов позвоночных животных на территории Среднего Подонья. Проблемы зоогеографии суши. Изд-во Львовского ун-та, Львов, 9–13. Барабаш-Никифоров, И. И., А. Н. Формозов. 1963. Териология: Учебное пособие для гос. ун-тов. Высшая школа, Москва, 1–396. Барабаш-Никифоров, И. И. 1968. Русская выхухоль. Центрально-Черноземное книжное изд-во, Воронеж, 1–63. Барабаш-Никифоров, И. И., С. В. Мараков, A. M. Николаев. 1968. Калан (Морская выдра). Наука, Ленинград, 1–184. [Попередні видання: 1933, 1947] Простаков, Н. И., С. И. Обтемперанский. 2004. Илья Ильич Барабаш-Никифоров (1894–1980): к 110-летию со дня рождения. Зоологический журнал, 83 (10): 1294–1296.

Примітки