Волоколамський повіт — адміністративна одиниця у складі Московської губернії, що існувала до 1929 року. Центр — місто Волоколамськ.

Географія Повіт межував на північному заході зі Старицьким повітом Тверської губернії, на заході з Гжатським повітом Смоленської губернії, а з інших боків з Можайським, Рузським і Клинським повітами Московської губернії і займав близько 2,4 тис. км². (шляхом адміністративних перетворень до 1929 ріку площа збільшилася до 3,3 тис. км²). Поверхня повіту — злегка хвиляста рівнина, а ґрунт землі здебільшого малородючий, місцями мулуватий, болотистий і піщаний. Річки не судноплавні і здебільшого беруть тут тільки свій початок, наприклад Руза, Лобь і Лама. Озера незначні і більша частина їх знаходиться в північно-західній болотистій частині повіту, з них чудове Кругле або Мещерське. Болота знаходяться між річками Ламою і Лоб'ю, а також по річці Чорній.

Населення 1839 рік — 21 033 душі чоловічої статі (жіноче населення тоді не враховувалося) 1852 рік — 74,6 тис. чол. 1883 рік — 86,1 тис. чол. 1890 рік — 93,3 тис. чол. 1897 рік — 81,0 тис. чол. (у тому числі росіяни — 99,9 %) 1924 рік — 147 522 чол. 1926 рік — 145,5 тис. осіб.

Найбільші населені пункти повіту за кількістю жителів у 1862 році: Волоколамськ — 2412 осіб (з них 1143 чоловічої та 1269 — жіночої статі) Середа Стратилатська — 1085 чол. Івашково — 872 чол. Корнівське — 780 чол. Рюхівське — 780 чол. Поповкине — 763 чол. Ярополч — 742 особи.

Найбільші населені пункти повіту за кількістю жителів у 1924 році: Волоколамськ — 3796 осіб Середа Стратилатська — 1200 чол. Івашково — 1144 чол. Дулепово — 1091 чол. Кушелово — 918 чол. Гори Стрешневі — 834 чол. Монасеїне — 832 чол. Корнівське — 815 чол. Лотошино — 797 чол. Поповкине — 781 чол. Буйгород — 759 чол. Фролівське — 730 чол. Ярополець — 729 чол. Телешово — 724 чол. Харланиха — 711 чол. Шилово — 711 чол. Теряєва слобода — 703 чол.

Історія

Волоколамський (Волоцький) повіт відомий із середніх віків. Юридично був оформлений під час адміністративної реформи Катерини II в 1781 році.

За відомостями 1859 року в повіті налічувалося 407 населених місць — 1 місто, 39 сіл, 2 слободи, 285 сіл, 55 сілець, 23 хутори, виселки або заїжджих двори, 1 миза, дача або власницька садиба, 1 монастир..

У 1929 рік був скасований, а на його території були утворені Волоколамський, Лотошинський і Шаховський район.

Адміністративний поділ У проміжку між 1890 і 1911 роками на підставі статистичних даних у повіті було 11 волостей: Аннинська (2-й стан), Буйгородська (2-й стан), Бухоловська (1-й стан), Кульпінська (1-й стан), Марківська (1-й стан), Муриківська (1-й стан), Ошейкинська (2-й стан), Плосківська (1-й стан), Серединська (1-й стан), Тимошівська (2-й стан), Яропільська (2-й стан).

У 1917 рік у повіті було 16 волостей: Аннинська, Буйгородська, Бухоловська, Каліївська (передана з Клинського повіту), Канаївська (передана з Можайського повіту), Кульпінська, Марковська, Муриківська, Осташівська (передана з Можайського повіту), Ошейкинська, Плосковська, Серединська, Судисловська, Судниковська (передана з Рузького повіту), Тимошевська, Яропольська.

У 1918—1919 роках була створена Лотошинська волость.

Постановою президії Мосради від 24 березня 1924 року Кульпінська, Марківська і Плосковська волості були об'єднані в Рам'янську волость; Муріковську волость включили до складу Судисловської волості; Канаївську волость було ліквідовано. Селища Прозорово, Внуково, Трулесі, Мале Ситьково, Лазареве і Черневе було включено до складу Осташёвської волості, решта Канаївської волості була включена до складу Серединської волості. (Затверджено президією ВЦВК від 31 жовтня 1924 року).

До 1929 рік у складі повіту було 13 волостей: Аннінська, Буйгородська, Бухолівська, Каліївська, Лотошинська, Осташівська, Ошейкинська, Раменська, Серединська, Судисловська, Судниківська, Тимошівська, Яропільська.

Територіальні прирощення повіту в перші роки радянської влади: 1919 року до складу Канаївської волості було включено селища: Курбатове, Кузьмінське, Слобідки з Покровської волості Клинського повіту; постановою НКВС від 19 березня 1919 року до складу організованої Лотошинської волості увійшли селища: Акулово, Іванівське, Лисино (Нове), Лотошино, Турово з Федосівської волості Старицького повіту Тверської губернії; постановою НКВС від 19 березня 1919 року до складу Ошейкинської волості ввійшли села Глазкове, Ізосимен'я, Кушелово, Покровське, Степанькове, Телешово

Територіальні втрати: 17 березня 1919 року село Петраково Серединської волості було включено до складу Порецької волості Можайського повіту.

Повітові предводители дворянства +Час службиІм'яТитул, чин, звання1782-1785Стрешньов Іван Миколайович1785-1788Шаховський Петро Олександровичкнязь, гвардії поручик1788-1791Хованський Федір Сергійовичкнязь, прем'єр-майор1791-1794Загрязький Борис Олександровичгенерал-майор1794-1797Шаховський Михайло Олександровичкнязь, бригадир1797-1801Мещерський Іван Сергійовичкнязь, майор1801-1804Аршеневський Захар Миколайовичнадвірний радник1804-1828Рахманов Павло Олександровичгенерал-майор1828-1837Шаховський Валентин Михайловичкнязь, гвардії штабс-капітан1838-1850Телегін Сергій Петровичтитулярний радник1850-1853Гончаров Іван Миколайовичротмістр1853-1856Мещерський Борис Васильовичкнязь, камер-юнкер1856-1862Шипов Микола Павловичстатський радник1862-1865Гончаров Іван Миколайовичполковник1865-1869Шипов Микола Павловичдійсний статський радник1869-1873Шереметєв Борис Сергійовичнадвірний радник1873-1875Гончаров Іван Миколайовичгенерал-майор1875-1878Шереметєв Борис Сергійовичдійсний статський радник1878-1881Гончаров Іван Миколайовичгенерал-майор1881-1885Сипягін Дмитро Сергійовичнадвірний радник1886-1894Ейлер Олександр Олександровичнадвірний радник1894-1902Безобразов Олександр Федоровичтитулярний радник1902-1917Мещерський Сергій Борисовичкнязь, гвардії полковник

Примітки

Карти Збірний аркуш військово топографічної карти Московської губернії 1860 р. Масштаб: 2 версти в дюймі (1 см-840м). (При натисканні на необхідний аркуш буде здійснено перехід на відповідну карту.)

Посилання

Старі карти Волоколамського повіту