Хав'єр Адельмар Санетті (, 10 серпня 1973, Буенос-Айрес), зустрічаються варіанти написання прізвища Занетті і Дзанетті — аргентинський футболіст, що грав на позиції правого захисника або півзахисника. Вважався одним із кращих гравців на позиції правого вінгера в історії футболу, та одним із найталановитіших гравців свого покоління. найбільш відомий за виступами в міланському клубі «Інтернаціонале» , та відіграв ключову роль у сезоні 2009—2010 років. у якому міланський клуб виграв требл. Санетті був відомий своєю універсальністю, а також успішною грою як на лівому, так і на правому фланзі, він грав переважно як крайній захисник на обох флангах, іноді як центральний захисник, але також часто грав як півзахисник. Після завершення виступів на футбольних полях Санетті працює віце-президентом «Інтернаціонале».

Хав'єр Санетті розпочав футбольну кар'єру в Аргентині, спочатку в «Тальєресі», а пізніше у «Банфілді». З 1995 по 2014 рік він грав за італійський клуб «Інтернаціонале», і був капітаном команди з 2001 року до завершення виступів у 2014 році.Він почав носити капітанську пов'язку наприкінці 1999 року, але в той час він заміняв травмованого Роналду. Джерело: Санетті зіграв у 1115 офіційних іграх, та входить до списку футболістів з найбільшою кількістю офіційних виступів. Він також є легіонером із найбільшою кількістю матчів у Серії A (615), і займає четверте місце за кількістю матчів у лізі, поступаючись лише Джанлуїджі Буффону, Паоло Мальдіні та Франческо Тотті. Санетті встановив рекорд за кількістю матчів в історії «Інтернаціонале» (858), а також рекорд за кількістю виграних з клубом трофеїв (16); 5 скудетто, 4 Кубки Італії, 4 Суперкубки Італії, один Кубок УЄФА, одну Лігу чемпіонів, і клубний чемпіонат світу з футболу. Також на його рахунку найбільше матчів як капітана в Лізі чемпіонів (82).

У складі національної збірної Аргентини Санетті зіграв 145 матчів , та займає третє місце за кількістю матчів в історії «Альбіселесте», утримуючи рекорд з проведених матчів за збірну з 2007 до 2018 року. Він також грав у фіналах Кубка Америки в 2004 і 2007 роках, та Кубка конфедерацій у 1995 і 2005 роках.

Після завершення виступів на футбольних полях Хав'єра Санетті міланський «Інтернаціонале» вилучив футболку гравця з номером 4 з обігу, і призначив його віце-президентом. ФІФА призначила Санетті послом проєкту СОС Дитячі містечка в Аргентині, а в 2005 році він отримав нагороду «Ambrogino d'Oro» від міста Мілан за його соціальні ініціативи. Санетті також є глобальним послом Спеціальної Олімпіади.

Ранні роки життя Хав'єр Адельмар Санетті народився в Буенос-Айресі в сім'ї робітників, вихідців з Італії, і виріс неподалік гавані в районі Док-Суд, одному з найпохмуріших районів міста. Його батько Родольфо був муляром, а мати Віолета Бонасола була прибиральницею. Згідно з низкою свідчень, деякі з предків Санетті були італійськими поселенцями, привезеними на південь Чилі Джорджо Річчі після окупації Арауканії (у 1861—1883 роках). Він розпочав грати у футбол на стадіоні в передмісті, у вільний час займаючись доглядом за футбольним полем. У підлітковому віці він виявив бажання в молодіжній академії клубу «Індепендьєнте», але пізніше йому відмовили в цьому, повідомившии, що йому бракує фізичних даних, щоб досягти успіху в грі. Замість цього Санетті зосередився на навчанні у школі, та працював помічником свого батька в мулярській справі, а також займався випадковими заробітками, такими як рознос молока та допомога в продуктовому магазині родича.

Клубна кар'єра

Тальєрес Після того, як Санетті відмовили в «Індепендьєнте», молодий футболіст підписав контракт з «Тальєресом», який на той час грав у другому аргентинському дивізіоні. У цій команді в одному сезоні він провів 33 матчі, та забив один гол, після чого у 1993 році перейшов до клубу Прімера дивізіону «Банфілд».

Банфілд Хав'єр Санетті дебютував за «Банфілд» 12 вересня 1993 року у віці 20 років в домашньому матчі проти «Рівер Плейт». Перший гол у складі команди він забив через 17 днів у матчі проти «Ньюеллс Олд Бойз», який закінчився з рахунком 1–1. Вдалі виступи за клуб принесли Санетті популярність серед фанатів «Банфілда», та забезпечили виклик до національної збірної. Найтитулованіші клуби Прімера Дивізіону «Рівер Плейт» і «Бока Хуніорс» виявили інтерес до переходу футболіста, але Санетті вирішив залишитися в клубі ще на рік. У 1995 році разом із іншим аргентинцем Себастьяном Рамбертом він перейшов до італійського клубу «Інтернаціонале» з Мілану, ставши першою покупкою власника команди Массімо Моратті.

Інтернаціонале

Хав'єр Санетті грав за «Інтернаціонале» протягом 19 сезонів, і з 858 матчами у всіх турнірах, він став гравцем команди з найдовшим перебуванням у команді, та першим у загальному заліку проведених, випередивши Джузеппе Бергомі (758 матчів) у списку гравців «Інтернаціонале» за кількістю зіграних ігор. За час перебування в клубі він виграв 16 трофеїв, 15 з яких були здобуті за його безпосередньої участі: Кубок УЄФА в 1998 році, Кубок Італії в 2005, 2006, 2010 і 2011 роках, Суперкубок Італії в 2005, 2006, 2008 і 2010 роках, скудетто в сезонах 2005–2006, 2006–2007, 2007–2008, 2008–2009, 2009–2010, та Лігу чемпіонів УЄФА 2009—2010 років.

Санетті протягом 12 років поспіль не вилучався з поля. Перший раз у кар'єрі його вилучили 17 лютого 1999 року в матчі Кубка Італії проти «Парми», і період без вилучень продовжився до 3 грудня 2011 року, коли його з поля у матчі Серії А проти «Удінезе». Ці два випадки були єдиними вилученнями за весь час його виступів в «Інтернаціонале».

В «Інтернаціонале» Санетті грав під керівництвом 19 різних тренерів, ставши єдиним гравцем, який грав під керівництвом такої кількості тренерів. Він пообіцяв пов'язати своє майбутнє з «нерадзуррі», сподіваючись знайти місце в структурі клубу після завершення кар'єри. «Інтернаціонале дуже багато значить для мене», — сказав Санетті. «Це була перша команда, яка відкрила двері європейського футболу. Я був дуже молодим, коли прийшов сюди, і думаю, що не так багато команд могли б мати стільки віри та терпіння з хлопцем, якому було близько 20 років, з першого дня, як „Інтер“ зі мною. Я завжди буду вдячний за це. Чомусь я завжди почувався тут, в „Інтері“, як вдома, і тому ніколи не думав піти.»

Початок виступів в Італії Санетті дебютував за «Інтернаціонале» 27 серпня 1995 року в матчі проти «Віченци» в Мілані. Він забив другий гол «Інтернаціонале» в переможному матчі з іншим італійським клубом «Лаціо» у фіналі Кубка УЄФА 1997—1998 років на «Парк де Пренс» у Парижі, який закінчився з рахунком 3-0. >

Після 2 років, протягом яких він постійно носив капітанську пов'язку замість травмованого Роналду, Санетті наприкінці 2001 року був обраний постійним капітаном клубу.

У серпні 2003 року Санетті підписав новий контракт з клубом до червня 2007 року.

Перехід до півзахисту Після приходу Майкона на початку сезону 2006—2007 років Санетті був переведений з позиції правого захисника в півзахист. Чотирірічна безгольова серія футболіста завершилась, коли він забив 5 листопада 2006 року у домашньому матчі проти «Асколі», до цього він забивав гол останній раз 6 листопада 2002 року у виїзному матчі проти «Емполі». 27 вересня 2006 року матч проти Баварія Санетті зіграв свій 500-ий професійний матч за «Інтернаціонале» , а 22 листопада 2006 року він зіграв у своєму сотому матчі в єврокубках проти «Спортінга».

Санетті зіграв важливу роль у матчі Суперкубка Італії 2008 року проти «Роми», забивши останній пенальті своєї команди в переможній серії пенальті після того, як основний і додатковий час завершився внічию 2–2; це був його перший пенальті в кар'єрі та третій титул володаря Суперкубка Італії. 24 вересня 2008 Санетті відсвяткував свій 600-й матч за «Інтернаціонале» року перемогою з рахунком 1:0 над «Лечче», що незадовго до цього підвищився в класі. За кілька хвилин до матчу колишній віце-капітан команди Іван Кордоба подарував Санетті пам'ятну тарілку на честь цієї події.

Хоча Санетті частіше класифікують як захисника, він грав переважно в півзахисті протягом першої половини сезону 2008—2009. Протягом останніх кількох тижнів жовтня 2008 року, коли тренер «Інтернаціонале» Жозе Моурінью зіткнувся з кризою півзахисту через травми ключових півзахисників Естебана Камб'яссо та Саллі Мунтарі, Санетті знову перевели в півзахист на матчі проти «Дженоа» та «Фіорентіни». Протягом цього періоду Моурінью ставив його у півзахист завдяки присутності на полі чотирьох захисників — Майкона, Лусіу, Вальтера Самуеля та Крістіана Ківу.

Сезон 2009—2010 років розпочався добре для Санетті та «Інтернаціонале», особливо після розгрому 4-0 історичного суперника з міста «Мілану» у Міланському дербі. У матчі проти «Дженоа» 17 жовтня він почав контратаку, яка призвела до другого голу «Інтернаціонале» після вилучення гравця «Дженоа». «Інтер» став першою командою сезону, яка виграла з різницею в 5 м'ячів. 24 жовтня він досяг рекорду Джачінто Факкетті з 476 матчів у Серії А, коли вийшов на матч проти «Катанії», який завершився перемогою «нерадзуррі» з рахунком 2-1.

22 травня 2010 року «Інтернаціонале» переміг у фіналі Ліги чемпіонів проти мюнхенської «Баварії» з рахунком 2-0. Це був 700-ий матч Санетті за «Інтернаціонале», і він став першим гравцем, який був капітаном італійського клубу, що виграв одразу три титули — скудетто, Кубок Італії та Лігу чемпіонів.

Останні роки виступів 20 жовтня 2010 року, у віці 37 років і 71 день, Санетті став найстарішим гравцем, який забивав у Лізі чемпіонів, після того, як забив на першій хвилині матчу групового етапу між «Інтернаціонале» і «Тоттенгем Готспур» на «Сан-Сіро», який міланський клуб виграв з рахунком 4-3. Це був лише його другий гол у Лізі чемпіонів; його перший гол був забитий у грудні 1998 року в матчі проти «Штурма», виграному з рахунком 2-0. Він забив один із голів «Інтернаціонале» в переможному матчі проти «Соннам Ільва Чунма» в півфіналі клубного чемпіонату світу з футболу 2010 року, який виграв міланський клуб, хоча того сезону «Інтернаціонале» програв у матчі за Суперкубок УЄФА.

19 січня 2011 року Санетті випередив легенду «Інтернаціонале» Джузеппе Бергомі за кількістю матчів у Серії А, це був його 520-ий матч у Серії А, всі за «Інтернаціонале». 11 травня 2011 року Санетті провів свій тисячний матч як професійний футболіст, граючи за «Інтернаціонале» проти «Роми» у матчі-відповіді півфіналу Кубка Італії. 20 вересня 2011 року Санетті встановив абсолютний рекорд проведених матчів у Серії А в матчі проти «Новари», обійшовши Джузеппе Бергомі.

10 березня 2013 року Санетті зіграв у своєму 600-му матчі Серії А за «Інтернаціонале», який був програний «Болоньї» на «Сан-Сіро» з рахунком 1-0. 21 квітня 2014 року під час домашньої перемоги над «Пармою» з рахунком 1-0 Санетті провів свій 1100-ий офіційний матч, і став футболістом із четвертою кількістю офіційних матчів за всю історію футболу.

29 квітня 2014 року голова правління «Інтернаціонале» Ерік Тохір повідомив, що Санетті закінчить виступи на футбольних полях у кінці сезону 2013—2014 років, і стане членом правління клубу. Останнім матчем Санетті на «Сан-Сіро» була перемога над «Лаціо» з рахунком 4-1 10 травня 2014 року. Він вийшов на заміну замість Жонатана Морейри на 52-й хвилині, та носив спеціальну пов'язку з іменами всіх гравців, з яким він грав протягом своєї кар'єри в «Інтернаціонале». Санетті завершив кар'єру гравця після останньої гри сезону 18 травня 2014 року, яку він розпочав на позиції центрального захисника, яка завершилась виїзною поразкою від «К'єво» з рахунком 2-1.

Після завершення виступів У червні 2014 року голова правління «Інтернаціонале» Ерік Тохір призначив Санетті віце-президентом клубу терміном на 2 роки. Хав'єр Санетті зберіг цю роль після зміни власника клубу на «Suning Holdings Group».

4 травня 2015 року під час благодійного матчу на «Сан-Сіро» за участю колишніх і діючих футбольних зірок, організованого самим Санетті для святкування відкриття Експо-2015 у Мілані, «Інтернаціонале» офіційно вилучив з обігу номер 4, під яким грав Санетті.

Виступи за збірну