Павл́о Й́осипович Ящ́ук (1923—1987) — український радянський журналіст, редактор, літературознавець, літературний критик, перекладач. Декан факультету журналістики Львівського університету імені Івана Франка (1969—1973). На початку 1970-х років, бувши доцентом на факультеті журналістики, став завідувачем кафедри стилістики і редагуванняО. Сербенська. Факультет журналістики, українська мова і я — словесник-україніст. Як літературознавець спеціалізувався, переважно, на дослідженні письменників Галичини. Зокрема, досліджував творчість Михайла Павлика, був упорядником його творівФілософська думка в Україні: Біобібліографічний словник. — К., 2002. — С. 154—155..
Перекладав з російської твори російського радянського письменника Дмитра МедведєваУкраїнська Літературна Енциклопедія. — К., 1995. — Т. 3: К-Н. — С. 324—342..
Причетність до репресій
У межах погрому української інтелігенції 1972 року, радянські репресивні органи порушили питання щодо праці українського дисидента Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?» 1965 року. За офіційною інформацією, ЦК КПУ постановою від 7 лютого 1972 року доручив комісії в складі А. Д. Скаби (голова), В. Ю. Євдокименка, Ю. О. Збанацького, В. П. Козаченка, Л. П. Нагорної, П. О. Недбайла, В. А. Чирка, М. З. Шамоти та П. Й. Ящука розглянути листа Івана Дзюби, адресованого першому секретарю ЦК КПУ Петру Шелесту та голові Ради Міністрів УРСР Володимирові Щербицькому, та додану до листа працю «Інтернаціоналізм чи русифікація?».
15 лютого 1972 р. комісія, «проаналізувавши згаданий лист та матеріал І. Дзюби, а також вивчивши матеріали зарубіжної антирадянської преси і радіо за період з 1966 по 1972 рік», «прийшла до висновку, що підготовлений Дзюбою матеріал „Інтернаціоналізм чи русифікація?“ є від початку й до кінця пасквілем на радянську дійсність, на національну політику КПРС і практику комуністичного будівництва в СРСР». Також, серед іншого, члени комісії оголосили Дзюбу ворогом радянської влади, навісили на нього ідеологічне клеймо «українського буржуазного націоналіста», звинуватили його у злісному наклепі на компартійно-радянську владу та у солідаризації з ворогами радянської влади тощо.. 1973 року, спираючись на висновок комісії, Київський обласний суд засудив Івана Дзюбу до 5 років ув'язнення і 5 років заслання.Сергій Грабовський. Хто ви, академіку Дзюбо // Український тиждень.
Василь Стус стверджував, що рецензія цієї комісії була «з відверто поліційними, кровожерними заявами», а про самих рецензентів, яких він називав «внутрішніми рецензентами КДБ», заявляв що «їхня вина в проведенні масових репресій така сама, як і штатних кагебістів. Вони такі самі душогуби, як слідчі і судді.»
Бібліографія Ящук П. Уляна Кравченко. В кн.: Кравченко У. Вибране. Львів, 1956 Ящук П. На сторожі революційної поезії Кобзаря «Жовтень», 1959, № 3 Ящук П. Й. Михайло Павлик: літ.-критичний нарис / Павло Йосипович Ящук. — Львів: Кн.-журн. вид-во, 1959. — 144 с. Твори / Михайло Павлик ; [вступ. ст, упоряд., підгот. текстів та прим. П. Й. Ящука]. — Київ: Держ. вид-во художньої літ., 1959. — 671 с. Ящук П. Вчитися письменницької майстерності «Жовтень», 1962, № 1 Ящук П. Майстер історичних полотен. В кн.: Опільський Ю. Упирі. Повісті. Львів, 1965 Ящук П. Кривда правді / П. Ящук // Вільна Україна. –. 1967. — 15 квітня — С. 3. — Рецензія на книгу: Спрага: повість / Роман Іваничук // Дніпро. — 1967. — № 1. — С. 29-93. Пропащий чоловік: оповідання, повісті, публіцистика / Михайло Павлик ; [упоряд., вступ. ст., прим. П. Й. Ящука]. — Львів: Каменяр, 1983. — 351 с. — (Бібліотека «Карпати»). Ящук П. Романтика подвига. В кн.: Каменкович З. Тайна Високого замка. Львов, 1988 Ящук П. Златослава Каменкович. «Літературна Україна», 1989, 16 лютого.
Див. також Задушене відродження Маланчук Валентин Юхимович Білодід Іван Костянтинович Соціалістичний реалізм
Примітки