Джи Чонг-Чіон (; 25 січня 1888 — 15 січня 1957), також відомий як Ві Чонг Чіон, був корейським політичним активістом який виступав за відновлення незалежності Кореї під час японського правління (1910—1945) на території Корейського півострова. Пізніше він став політиком незалежної Республіки Корея. Спочатку його ім'я було «Джи Сок Гю», але він взяв свій бойовий псевдонім «Джи Чон-Чіон», що означає «Земля і блакитне небо», коли він очолював корейські партизанські сили які вели збройну боротьбу проти японських окупантів. Щоб приховати свою особу від японських сил безпеки, під час проведення військових заходів з метою відновлення незалежності Кореї, він також використовував імена «Джі Де Хьон», «Джі Су Бон» і «Джі Ул Гю». Його псевдонім був «Бексан», що означає Біла (Яскрава, Ясна, Сніжна) Гора.
У 1914 році Джи Чонг-Чіон закінчив військову академію імператорської армії Японської імперії, але це не завадило йому у 1919 році втекти з Японської імперії та приєднатися до корейських партизанських сил, принісши з собою знання про сучасну військову техніку з отриманого досвіду лейтенанта імператорської армії Японської імперії. Його навички були оцінені корейськими партизанськими силами, які призначили його суперінтендантом військової академії Синхен, де готували нових лідерів корейських повстанських сил.
У 1940 році Джи Чонг-Чіон став головнокомандувачем Корейської визвольної армії, яка ставила собі за мету відновлення державної незалежності Кореї, і яку спонсорували китайські націоналісти. Під час Другої світової війни він запропонував японському генералу Хонг Са-ік (найвищому корейському офіцеру імператорської армії Японської імперії) дезертувати та приєднатися до Корейської визвольної армії, але пропозиція була відхилена.
Після відновлення незалежності Кореї Джи Чонг-Чіон став членом «Національних зборів Республіки Корея». Він помер у 1957 році та був посмертно нагороджений урядом Республіки Корея орденом «За заслуги за незалежність для національного фонду» в 1962 році.
Біографія
Раннє життя
Народження та походження Джи Чон-Чіон народився як молодший син свого батька Джи Чже Сона (池在善), і його матері, яка походила з клану Кьонджу Лі, в Самчхон-дон, Чонно-гу, Сеул. Його рідним містом було корейське місто Чхунджу, його в дитинстві звали Субонг, а його офіційне ім'я було Сокгю. Його батько Джи Чже Сон, є 31-м поколінням нащадком Джі Гьонга (池鏡), засновника клану Чхунджу Джі. Він є нащадком Джи Йон Гі (池湧奇), який служив ученим «чанчансонсом» у Горьо. З його сім'ї вийшли корейські військові офіцери, такі як Цзі Ге-чой (池繼催), який придушив повстання І Гваля (李适) в середині правління династії Чосон і героїчно загинув під час бою проти солдатів армії Цін під Шінг'є (新溪) під час Пьонджахорана.
Наприкінці 1880-х років коли народився Джи Чон-Чіон доля його батьківщини Кореї була дуже хиткою, вона була як свічка на вітрі, оскільки вторгнення західних держав і посилення японського імперіалізму ставали все більш кричущими. У той час як армії світових держав, включаючи Японську імперію, династію Цін, США, Британської імперії та Російської імперії, постійно посилювали свої зусилля для вторгнення в Корейську державу яка мала назву «Чосон», також британська незаконна окупація «Геомун-до» сталася в 1885 році. Всередині Кореї це також був час коли конфронтаційні відносини між фракцією «Просвітництва», яка була головною силою після «перевороту Капсіна», яка хотіла зруйнувати феодальне суспільство в Кореї та досягти просвітництва шляхом прийняття західної цивілізації, та антиіноземними та феодальними силами, які бажав абсолютно відбити вторгнення іноземних держав, набув гострого характеру. У 1882 році Хинсон Девонгун який був одним з найвпливовіших людей в Кореї та лідером руху проти іноземних сил, був викрадений солдатами Цін і ув'язнений у Баодін, яка розташована в провінції Хебей. Крім того, у соціальному плані це був час коли ослаблення національної оборони було виявлено, коли спалахнув «інцидент Імо» через корупцію в корейській армії разом із розпадом феодального суспільства в середині Кореї.
Дитинство Коли Джи Чон-Чіону було 5 років, його батько помер від паралічу кишечника і його виховувала мати-одиначка. Виховуючи Джи Чон-Чіона його мати ніколи не балувала його попри те що він був її єдиним сином. Вона іноді грала роль матері й батька і навіть у важких економічних умовах коли поряд не було його батька (голови родини), вона виховувала його зі всім серцем, зосереджуючись на трьох органах: розумі, чесноті та тілі.
Вступ до корейської військової академії Джи Чон-Чіон закінчив Академію «Пай Чай» у 1906 році, майже в кінці правління корейської королівської династії Чосон. У 1908 році Джи Чон-Чіону вступив до «Військової академії Корейської імперії». На той час «Військова академія Корейської імперії» ледь уникла закриття через розформування військових сил Кореї влітку 1907 року і ця військова академія продовжувала існувати у скороченому вигляді. Тому вступити до цієї військової академії було дуже важко на той час і вимагало запевнення або рекомендації впливової людини. Джи Чон-Чіон ледве зміг вступити до цієї військової академії завдяки допомозі матері леді Еом через члена сім'ї.《한국시 시만강좌,47집》,-이청천 편-,이기동 저. p186 Однак у серпні 1909 року під час другого року навчання, під тиском генерал-резидента військову службу було скасовано, а разом з тим було закрито і Військову академію Корейської імперії. У цей час Японська імперія вирішила використати (показати) свою щедрість і направити близько 50 курсантів першого та другого курсу «Військової академії Корейської імперії» на навчання до Токійської центральної молодіжної школи армії в Японській імперії. Відповідно до цього Джи Чон-Чіон відправляється на навчання за кордон до Японської імперії зі своїми однокласниками та молодшими за нього побратимами. До цього часу Джи Чон-Чіон використовував своє справжнє ім'я (Джі Де Хеонг). Коли Корейська імперія була анексована Японською імперією, це відбулось під час навчання Джи Чон-Чіон в Японській імперії, після цього він був переведений на піхотний факультет військової академії імператорської армійської Японської імперії, яку він закінчив у 26 класі в 1914 році. Після підвищення у військовому званні до лейтенанта він відправився в еміграцію до Маньчжурії в 1919 році, і там став начальником «військової академії Шінхен» і присвятив себе підготовці керівних кадрів для корейської армії незалежності. Кажуть що під час свого заслання в цей час, Джи Чон-Чіон взяв із собою військовий посібник японської армії (різновид тактичного посібника) і військові карти. Джи Чон-Чіон був єдиною людиною в корейській армії незалежності, яка закінчила звичайну військову академію і можливо саме цей фактор сприяв, тому що цінність Джи Чон-Чіона, була дуже важливою для корейської армії незалежності.
Весільний анекдот Згодом Джи Чон-Чіон одружився з Юнь Йон-джа (尹容慈) жінкою з родини Папьон Юнь, він одружився відповідно до наказу своєї матері. Джи Чон-Чіон, випивши «Хафванджу» зі своєю новою дружиною, сказав їй тієї ночі наступні слова:
Попри те, що це був старомодний шлюб за домовленістю, мрійливій, красивій 18-річній нареченій важко було чути від свого чоловіка це зауваження в перший же день свого весілля. Однак пані Йонджа Юн не мала іншого вибору, як тихо кивнути, не усвідомлюючи цього.
Анекдот про зміну імені Джи Чон-Чіон не боявся смерті, але вважав, що просто померти, не досягнувши бажаної мети, було б так марно, тому він змінив своє ім'я, щоб не бути так легко спійманим.
Тому замість чинного (власного) імені «Сок-гю» Джи Чон-Чіон взяв нове ім'я «Чонг-Чіон», а його прізвище Джи було незвичайним і легко на слуху, тому він взяв прізвище матері (Лі). З цього часу «Кім Гван Со» (金光瑞) також змінив своє ім'я на «Юнчхон» (應天). Також кажуть, що коли він був спійманий поліцією японського окупаційного уряду Кореї під час перетину Маньчжурії поїздом, ім'я, яке він випалив, було «Лі Чон Чон».
Пізніше донька Джи Чонг-Чіон та борець за незалежність Джи Бок Йон (池復榮) згадувала:
Активіст руху незалежності Кореї
Армія незалежності Кореї У 1920 році Джи Чонг-Чіон був членом Тимчасового уряду Республіки Корея в Шанхаї та перейшов до Маньчжурського військового уряду (дочірньої організації Тимчасового уряду Республіки Корея). Отримавши запрошення Джи Чонг-Чіо перейшов до «Західного військового уряду» та обійняв там посаду виконавчої влади в «Західному військовому уряді». Однак після «битви при Чонсанрі», щоб уникнути широкомасштабної помсти корейцям з боку імператорської армії Японської імперії, Джи Чонг-Чіон закрив військову академію Шінхен і повів свої війська до Гандо, де організував «Корпус незалежності Кореї» разом із Сео Ілом, Хонг Беом До, Кім Кю-сік і Кім Чва-чін. Після «інциденту у Вільному місті» в червні 1921 року Джи Чонг-Чіон переїхав до Іркутська, де сформував Революційну армію «Корьо» (серпень 1921 року) разом з О Хамуком та іншими. Це окрема організація від Революційної армії «Горьо» (травень 1923 р.), розташована в провінції Цзілінь, заснована Кім Кю Сіком і Лі Беом Соком. У жовтні того ж року Джи Чонг-Чіон обійняв посаду директора Революційної військової академії Горьо. Близько квітня 1922 року був заарештований через суперечність між освітньою політикою військової академії та розпорядженнями радянської влади, але в липні був звільнений зусиллями Тимчасового уряду Республіки Корея.
Джи Чонг-Чіон організував «Праведний уряд» разом зі своїми побратимами з Ян Гі-так, О Донг-джін, а пізніше організував нещодавно інтегровану Раду інновацій. У липні 1930 року, після вбивства Кім Чва-Чіна, Джи Чонг-Чіон брав участь у заснуванні Партії незалежності Кореї (не тієї самої партії, що партія Кім Ку), а також окремо створив Армію незалежності Кореї та обійняв там посаду головнокомандувача армії незалежності Кореї.
У Маньчжурії вони (Армії незалежності Кореї) об'єдналися з китайською Тигровою армією та провели спільні корейсько-китайські військові операції (Теджонджарьон, битва при Ссансонбо), але приблизно в травні та червні 1933 року Джи Чонг-Чіон та Лі Бом Сок на чолі близько 100 осіб перейшли на материковий Китай.이정식, 《대한민국의 기원》(일조각, 2006) pg. 64 Джи Чонг-Чіон приєднався до фракції Кім Ку наприкінці 1933 року, але в 1934 році Джи Чонг-Чіон залишив партію та заснував Партію незалежності Нової Кореї яка йшла окремо.
У 1935 році Джи Чонг-Чіон брав участь у Національній революційній партії створеної Кім Вон Бона та Кім Гю Сіком. Однак після конфлікту з Кім Вон Поном, Джи Чонг-Чіон повстав проти політики Кім Вон Пона щодо заспокоєння та сприяння лівим кар'єристам, тому він залишив цю партію у квітні 1937 року та заснував «Революційну партію Чосон».
Визвольна армія Кореї Після початку японо-китайської війни в 1940 році він пішов за Тимчасовим урядом Республіки Корея до Чунціна, відвідав церемонію створення «Корейської визвольної армії» у вересні того ж року і Джи Чонг-Чіон був призначений головнокомандувачем цієї армії для проведення антияпонських військових дій. Після цього Джи Чонг-Чіон схвалив пропозицію відправити «Корейську визвольну армію» до Індії. У 1942 році «Чосонський добровольчий корпус» під керівництвом Кіма Вон Пона був включений до 1-ї зони Корейської Визвольної армії, і Кім Вон Пон став заступником командувача Корейської Визвольної армії та командувачем 1-ї зони, але діяв незалежно, і 1-ша, 2-га та 3-тя зони Корейської Визвольної армії також діяли незалежно, кожна розширюючи владу своєї фракції. Оскільки вони зосереджувалися лише на військових діях, Джи Чонг-Чіон був номінальним командиром, але йому було важко керувати ними.
У 1944 році після того, як Джи Чонг-Чіон отримав повідомлення від Чан Чунха, який служив у китайській армії, а потім перейшов до Корейської визвольної армії, про те, що пан Кім Вон Бон використовує хитрість, щоб викликати недовіру до Тимчасового уряду Республіки Корея та Корейської Визвольної армії серед корейців, які служили в імператорській армії Японської імперії, Джи Чонг-Чіон особисто приїхав інспектувати Корейську Визвольну армію.장준하전집 1 : 돌베개(장준하, 세계사, 2001) pg. 94-95