Со́усник або со́усниця — посудина у формі довгастої чашки з ручкою, призначена для подачі соусів. Місткість соусника від 35 до 450 мл. Може комплектуватись піддоном.
Історія Спеціалізований посуд для зберігання соусу відомий ще з античних часів. Проте свого сучасного вигляду соусники набули у другій половині XVII сторіччя, коли стали популярними у французькому дворі. Найбільш раннє кухонне приладдя цього типу, що дійшло до нашого часу, відносять приблизно до 1690 року — воно було виготовлено зі срібла, мали дві ручки й два носики. Вважають, що ці соусники були винайдені у відповідь на модну для того часу течію Нувель кюїзін (, «нова кухня»), представники якої віддавали перевагу легшій їжі. У XVIII сторіччі під впливом Франції подібні речі з'явилися в Англії, де їх також на початку виготовляли зі срібла, а починаючи з 1740-х років, з порцеляни. У міру втрати інтересу до китайської порцеляни соусники стали важливою частиною індустрії англійських мануфактур.
У другій половині XVIII сторіччя до цього доступні тільки багатим людям соусники стали набувати популярності серед середнього класу, і їх дизайн спростився — різноманіття форм і використання срібла стало менш затребуваним. Якщо раніше мало хто з виробників займався виготовленням повних столових сервізів, то винайдений в 1754 англійською фірмою Веджвуд кремовий фарфор дозволяв значно спростив цей процес, дозволив виготовляти до цього трудомісткі великі тарілки. Відтоді соусники стали частиною великих столових сервізів.
Примітки
Література
Беловинский Л. В. Соусник // Иллюстрированный энциклопедический историко-бытовой словарь русского народа. XVIII — начало XIX в. / под ред. Н. Ерёминой. — М.: Эксмо, 2007. — С. 643. — 784 с. — 5000 экз. — ISBN 978-5-699-24458-4.
Charles G. Sinclair. sauce boat // Dictionary of Food: International Food and Cooking Terms from A to Z. — Second Edition. — London: A & C Black, 2004. — P. 509. — 632 p. — ISBN 978-1-4081-0218-3.