Данило Андрійович Поштару́к ( 15 квітня 1937, Коршовець) — український театральний актор, режисер, театральний діяч.

Життєпис Народився 15 квітня 1937 року в селі Коршовці (нині Луцький район Волинської області, Україна). Протягом 1955—1969 років — актор Волинського українського музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка. З 1967 року завідував новоутвореним Луцьким міським відділом культуриКультура Луцька. Відомі люди: Данило Поштарук / Департамент культури Луцької міськради. 15 квітня 2020.. 1968 року закінчив Київський інститут театрального мистецтва, був учнем Івана Волошина.

З 1971 року — заступник начальника Волинського обласного управління культури. 1975 року заснував Волинський театр ляльок, де до 2022 року обіймав посаду директора-художнього керівника.

Театральна діяльність У 1983, 1986, 1989 роках у Луцьку організував перші всеукраїнські фестивалі театрів ляльок. У 1993 році, спільно з Міжнародною спілкою діячів театру ляльок, започаткував міжнародний фестиваль «Різдвяна містерія» та науковий симпозіум «Традиції різдвяної драми в театрі ляльок», у яких беруть участь представники понад 20 країн Європи, Америки і Південної Африки.

Упорядкував і видав українською та англійською мовами книгу «Різдвяна містерія» матеріалів наукового симпозіуму, рекомендовану до друку Вченою радою Національного Центру театрального мистецтва імені Леся Курбаса.

З його ініціативи у Луцьку стали проводити завершальний етап щорічного Всеукраїнського конкурсу професійних читців імені Лесі Українки, який до анексії Криму Росією у 2014 році відбувався у Криму.

Творчість У Волинському обласному драматичному театрі, зіграв понад 40 ролей, зокрема:

Дон Хуан («З коханням не жартують» Педро Кальдерона); Іван («Дай серцю волю, заведе в неволю» Марка Кропивницького); Андрій («Весілля в Малинівці» Леоніда Юхвіда); Панасик («Циганка Аза» Михайла Старицького); Вадим («Інга повинна жити» Анатолія Делендика). </div> У Ляльковому театрі поставив вистави:

«Вікентій Прерозумний» Ярослава Стельмаха (1982); «Таємничий гіпопотам» Володимира Ліфшиця, Ірини Кічанової (1998); «Бджілка» (2000), «Цілюща яблунька» (2006) Всеволода Данилевича; «Мандрівний лялькар» Генріка Юрковського (2004); «Іванко-Дивосил» Геннадія Довнара (2008); «Ковалі щастя» Всеволода Нестайка (2009); «Веселий маскарад» Володимира Орлова (2010); «Кому потрібен сніговик?» Володимира Лісового (2011); «Пригоди Оленки» за мотивами українських народних казок (2019); «У нашім раї на землі…» Тараса Шевченка (2020). </div>

Відзнаки Заслужений діяч мистецтв України (1992); Премія імені Миколи Садовського (1997)Премія імені Миколи Садовського / Національна спілка театральних діячів України.; Заслужений діяч культури Польщі (2012); Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (2012; за вагомий особистий внесок у розвиток театрального мистецтва, значні творчі здобутки, високу професійну майстерність та з нагоди Міжнародного дня театру); Премія «Галицька Мельпомена» (2015; за постановку п'єси «Цілюща яблунька» Всеволода ДанилевичаПерша «Галицька Мельпомена» — Волинському театру ляльок / Волинь.); Премія імені Панаса Саксаганського (2015).

Примітки

Література