Павел Ясєнський із Ясєнця гербу Ґоздава (за даними К. Несецького — гербу Пороня, різновиду ҐоздавиHerbarz polski Kaspra Niesieckiego S. J.: powiększony dodatkami z późniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych i wydany przez Jana Nepomucena Bobrowicza, T. 4 : [E-J], Lipsk, Nakładem i drukiem Breitkopfa i Haertla, 1839, s. 456.; 1485Karol Górski, Jasieński Paweł (zm. 1485), [w:] Polski słownik biograficzny T. 11: Jarosław, książę śląski, biskup wrocławski — Kapliński Seweryn, Wrocław, Zakład Narodowy im. Ossolińskich — Wydawawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1964—1965, s. 32 чи 1489Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom XII, Warszawa, 1892, s. 736) — військовий і державний діяч, дипломат Королівства Польського, підстолій (стольник?) холмський (1467—1468), сандомирський підстолій (1468—1469) і стольник (?1469—1473), надвірний маршалок (1472—1474), підскарбій коронний (1474—1479), каштелян сандомирський (1479—1485); гетьман затяжних військ (1465, 1471—1472); староста холмський (1463—1485), ґрабовецький (1473—1485), буський (1475—1485), мальборкський (1484—1485).
Життєпис Народився Павел у другій чверті XV століття, був сином ловчого сохачевського Кристина з Ясєнця та Малґожати Цьолек. Мав двох сестер — Катажину та Барбару. Був також близьким родичем (двоюрідним братом чи племінником) Плоцького єпископа Павла ҐіжицькогоAdam Boniecki, Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich, T. 8: Humańscy — Jelonek, Warszawa, Skład główny Gebethner i Wolff, 1905, s. 287—288..
Політичну кар'єру Ясєнський розпочав 1458 року як придворний короля Казимира Ягеллончика. Брав участь у Тринадцятирічній війні. Відзначився у 17 вересня 1462 року, керуючи частиною війська як ротмістрMarian Biskup, Trzynastoletnia wojna z Zakonem Krzyżackim, 1454—1466, Warszawa, Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej, 1967, s. 662.. Також проявив себе при здобутті ПуцькаMarian Biskup, Trzynastoletnia wojna z Zakonem Krzyżackim, 1454—1466, Warszawa, Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej, 1967, s. 670.. На початку 1463 року, очевидно, за військові заслуги, отримав Холмське староствоUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. III, Ziemie Ruskie, Zeszyt 2 Urzędnicy województwa Bełskiego i ziemi Chełmskiej XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Henryk Gmiterek i Ryszard Szczygiel; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 189.. 1465 року вперше названий гетьманом затяжних військUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al]; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 171.. Під час облоги Староґарда потрапив у полон до тевтонців. Звільнився з полону після капітуляції Хойниців 28 вересня 1466 року, в результаті якої тевтонські полонені були звільненіMarian Biskup, Trzynastoletnia wojna z Zakonem Krzyżackim, 1454—1466, Warszawa, Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej, 1967, s. 682, 694..
6 вересня 1467 року Павел Ясєнський згадується як стольник холмськийUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. III, Ziemie Ruskie, Zeszyt 2 Urzędnicy województwa Bełskiego i ziemi Chełmskiej XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Henryk Gmiterek i Ryszard Szczygiel; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 194., а 1468 року — на посаді підстолія холмськогоUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. III, Ziemie Ruskie, Zeszyt 2 Urzędnicy województwa Bełskiego i ziemi Chełmskiej XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Henryk Gmiterek i Ryszard Szczygiel; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 178.. Найімовірніше, в ці роки обіймав саме останній уряд, адже посади стольника та підстолія на той час не усталилися й часто плуталися в джерелах. З кінця 1468 по, принаймні, весну 1469 року був підстолієм сандомирським, потім обіймав посаду сандомирського стольникаUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV, Urzędnicy małopolscy XII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Janusz Kurtyka [et al]; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 218.. Протягом 1468—1485 років був також Буським старостоюUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. III, Ziemie Ruskie, Zeszyt 2 Urzędnicy województwa Bełskiego i ziemi Chełmskiej XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Henryk Gmiterek i Ryszard Szczygiel; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 62..
Влітку 1471 року супроводжував королевича Владислава під час його коронації в Празі. Восени того ж року як один із гетьманів затяжного війська, разом із Пйотром Дуніним брав участь у невдалому поході королевича Казимира до Угорщини для здобуття для останнього угорського престолу. Після повернення Казимира до Польщі, Ясєнський залишився з 4000 жовнірів у Нітрі та близько року керував окупаційною залогою містаLudwik Kolankowski, Polska Jagiellonów. Dzieje polityczne, Lwów, Księgarnia Gubrynowicz Syn, 1936, s. 118—119..
Наприкінці 1472 року Павел Ясєнський був призначений надвірним маршалкомUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al]; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 85.. 1473 року став першим старостою ґрабовецькимUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. III, Ziemie Ruskie, Zeszyt 2 Urzędnicy województwa Bełskiego i ziemi Chełmskiej XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Henryk Gmiterek i Ryszard Szczygiel; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 108.. Упродовж 1473—1474 років разом із королівським секретарем Станіславом Курозвенцьким їздив у посольство до імператора Фрідріха III для підтвердження на чеському троні Владислава II Ягеллончика, укладення ягеллонсько-габсбурзького союзу та спільних дій проти Матяша Корвіна. Під час цієї ж поїздки вони відвідали Баварія, де домовлялися з Людвігом IX про умови шлюбу Ядвіги Ягеллонки та Георга Багатого. Також, вони вдало провели переговори з бранденбурзьким курфюрстом Альбрехтом III щодо шлюбу його сина з Софією Ягеллонкою, які завершилися підписанням договору про заручини 7 грудня в Кадольцбурзі.
Наприкінці 1474 року був призначений підскарбієм короннимUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al]; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 123.. Зберігся найдавніший реєстр вмісту скрині з інсиґніями та найважливішими документами, який був складений підскарбієм Павлом Ясєнським 1475 рокуBożena Czwojdrak, Rogowscy herbu Działosza — podskarbowie królewscy: studium z dziejów możnowładztwa w drugiej połowie XIV i w XV wieku, Katowice, Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, 2002, s. 104.. Цього ж року отримав староство буськеUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. III, Ziemie Ruskie, Zeszyt 2 Urzędnicy województwa Bełskiego i ziemi Chełmskiej XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Henryk Gmiterek i Ryszard Szczygiel; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 96..
Протягом 1474—1476 років брав участь у битвах проти турків і татарів.
1479 року Павел Ясєнський був призначений на посаду каштеляна СандомирськогоUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV, Urzędnicy małopolscy XII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Janusz Kurtyka [et al]; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 181.. Останнім урядом, який він обіймав, був уряд старости мальборкського, який він отримав 1484 рокуDokumenty polskie z archiwów dawnego Królestwa Węgier. T. 3, (Dokumenty z lat 1481—1500) / wydał i oprac. Stanisław A. Sroka, Kraków, Towarzystwo Naukowe «Societas Vistulana», 2003, s. 107.
За Каспером Несецьким, помер Павел Ясєнський у віці 56 роківHerbarz polski Kaspra Niesieckiego S. J.: powiększony dodatkami z późniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych i wydany przez Jana Nepomucena Bobrowicza, T. 4 : [E-J], Lipsk, Nakładem i drukiem Breitkopfa i Haertla, 1839, s. 457.. За різними даними, це відбулося 1485 чи 1489 року, похований у Влоцлавеку.
Маєтності 1470 року король Казимир Ягеллончик надав Павлові Ясєнському королівське село Ухані. Останній 1482 року фундував тут костел, будівництво якого завершилося 1484 року. Освячення провів , єпископ холмський. При костелі був створений осередок монахів-паулінів уставу св. АвгустинаSłownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom XII, Warszawa, 1892, s. 737. 1484 монарх у Пйотркуві перетворив це село на місто і, скасовуючи збережені для нього досі польське та руське право, надав йому право маґдебурзьке. Також, він установив ярмарки щосереди та ярмарки на свята святого Войцеха і святого Вавжинця. Ясєнський збудував у місті перший замок. Проте, ця локація міста повністю не була здісненаR. Szczygieł, Lokacje miast w Polsce w XVI wieku, Lublin 1989, s.17..
Ясєнський був також власником Полемців, Волі Уханьської, Островця, СєдліщаAdam Boniecki, Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich, T. 8: Humańscy — Jelonek, Warszawa, Skład główny Gebethner i Wolff, 1905, s. 288., ОрнатовицівMaria Stankowa, Z dziejów powiatu grabowieckiego, [w:] Biuletyn Towarzystwa Regionalnego Hrubieszowskiego, Nr. 8, 1970, z.1, s. 25. у Холмській землі. Він розпоряджався королівськими маєтками Ужендувом і Дзежковицями (тепер — Дзежковиці-Ринек, Дзежковиці-Воля, Дзежковиці-Заставе, Дзежковиці-Подводи і Дзежковиці-Ґури) в Люблінській земліMaria Stankowa, Z dziejów powiatu grabowieckiego, [w:] Biuletyn Towarzystwa Regionalnego Hrubieszowskiego, Nr. 8, 1970, z.1, s. 12..
Сім'я Павел Ясєнський був одружений із донькою Сандомирського воєводи Яна Ґловача Олешьніцького Катажиною. Подружжя мало трьох синів, які на час смерті батька бути неповнолітніми: Збіґнєв; ( бл. 1505) — придворний королівський, староста ґрабовецький, кампіноський, холмський; Ян.
Примітки
Джерела Dokumenty polskie z archiwów dawnego Królestwa Węgier. T. 3, (Dokumenty z lat 1481—1500) / wydał i oprac. Stanisław A. Sroka, Kraków, Towarzystwo Naukowe «Societas Vistulana», 2003. Karol Górski, Jasieński Paweł (zm. 1485), [w:] Polski słownik biograficzny T. 11: Jarosław, książę śląski, biskup wrocławski — Kapliński Seweryn, Wrocław, Zakład Narodowy im. Ossolińskich — Wydawawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1964—1965, s. 32) Ludwik Kolankowski, Polska Jagiellonów. Dzieje polityczne, Lwów, Księgarnia Gubrynowicz Syn, 1936.
Посилання