Христина Іванівна Оле́нська (; 17 квітня 1941, Ротенбург — 29 вересня 1979, Нью-Йорк) — український художниця та скульпторка ; член Об'єднання митців-українців в Америці. Сестра художниці Аркадії Оленської-Петришин.
Життєпис Народилася 17 квітня 1941 року в місті Ротенбурзі (нині Німеччина). З 1949 року — у Сполучених Штатах Америки. 1965 року закінчила Нью-Йоркський університет; навчалася у художній студії Мирослава Радиша.
Померла в Нью-Йорку 29 вересня 1979 року. Похована на цвинтарі святого Андрія у Саут-Баунд-Бруці.
Творчість Працювала у галузі станкового живопису. Серед робіт:
«Леся Українка» (1960-ті, картон, олія); «Матір» (полотно, олія); «Соняшники» (полотно, олія); «Півонії» (1970-ті, полотно, олія); «Сни–1»; «Сни–2»; «Сон»; «Дитина у кошику»; «Дитина із соскою»; «Дитина–1»; «Замотана дитина»; «Оголена, яка сидить»; «Джиґун»; «Жінка на рандеву»; «Суєта суєт»; «Натюрморт з овочами»; «Натюрморт із горщиком»; «Квіти»; «Німфа»; «Святий Севастіян». </div> З початку 1960-х років стала відомою майстринею оригінальних ювелірних виробів з пап'є-маше, які прикрашали Барбру Страйзенд, Софі Лорен, Урсулу Андресс. Виставляла біжутерію в Музеї модерного мистецтва в Нью-Йорку, Музеї торгівлі в Філадельфії, Музеї сучасного промислу, ЕКСПО'67 та на численних групових виставках у різних галереях. Репродукції праць друкувалися у журналах «Vogue», «Harper's Bazaar», «Life», «Look» та інших.
Наприкінці життя у гротескно-експресивному стилі створювала скульптури й рельєфи.
Брала участь у виставках українських художників у США з 1956 року. Персональні виставки провела у Нью-Йорку, Монреалі у 1960–1970 роках, Чикаго у 1982 році.
Деякі твори зберігаються у збірках Культурного центру Кеннеді у Вашингтоні та Світовій квартирі пепсіко у Вестчестері у Нью-Йорку.
Примітки
Література