Соснові чагарники Флориди (ідентифікатор WWF: NA0513) — неарктичний екорегіон хвойних лісів помірної зони, розташований на Флоридському півострові на південному сході США.

Географія Екорегіон соснових чагарників Флориди охоплює низку ізольованих піщаних та вапнякових пагорбів, розташованих в центрі та на півдні Флориди, а також вузьку смугу, що простягається вздовж східного узбережжя півострова Флорида. Одна з найбільших ділянок екорегіону розташована у або Центрально-Флоридському хребті — смузі білих піщаних пагорбів, що простягається на 160 км з півночі на південь через Центральну Флориду. Тут розташована гора заввишки 95 м, найвища вершина переважно плаского й низинного Флоридського півострова. Також чагарники поширені на пагорбах і терасах , що простягається уздовж узбережжя Атлантичного океану. Піщані ґрунти регіону характеризуються низьким вмістом поживних речовин і погано утримують вологу. Екорегіон переважно оточений хвойними лісами південного сходу США, а на південний схід від нього поширені затоплювані луки Еверглейдсу.

Клімат В межах екорегіону домінує вологий субтропічний клімат (Cfa за класифікацією кліматів Кеппена), який характеризується спекотним, дощовим літом та м'якою зимою. Середня температура в регіоні становить 22 °C. Влітку вона може підійматися вище 36 °C, а взимку — опускатися до 0 °C. Середньорічна кількість опадів становить приблизно 1350 мм, більшість з яких випадають влітку у вигляді сильних гроз. Час від часу в регіоні трапляються тропічні циклони.

Флора Рослинний покрив екорегіону представлений вічнозеленими склерофільними чагарниками, поширення яких обмежене бідними, добре дренованими піщаними ґрунтами. Ці унікальні рослинні угруповання, основу яких складають посухостійкі види, помітно відрізняються від навколишніх соснових рідколісь. Вони є реліктом давніх саван, що були поширені на більшій частині Флориди в пліоцені.

Основу чагарників Флориди складають невисокі вічнозелені або напіввічнозелені дуби, зокрема піщані дуби (Quercus geminata), миртолисті дуби (Quercus myrtifolia), флоридські дуби (Quercus inopina) та дуби Чепмена (Quercus chapmanii), а також чагарники (Ceratiola ericoides). Серед інших чагарників, що зустрічаються в цьому угрупованні, слід відзначити (Sabal etonia), повзуче пальметто або сереноа (Serenoa repens), (Garberia heterophylla), (Lyonia lucida), (Lyonia ferruginea), американський падуб (Ilex opaca), (Cartrema americana), великоцвіту папаю (Asimina obovata) та (Persea humilis). Серед чагарників подекуди зустрічаються волокнисті юки (Yucca filamentosa) та (Opuntia humifusa). Над чагарниковим ярусом підіймаються невисокі піщані сосни (Pinus clausa). Ці ендемічні сосни, що виростають до 5-10 м заввишки, є єдиними деревами в екосистемі екорегіону.

Чагарники Флориди залежать від регулярних інтенсивних пожеж, які спалахують в екорегіоні з інтервалом у 5-40 років. Ці пожежі знищують дубові чагарники дотла та вбивають інші рослини, зокрема сосни. У 1935 році пожежа знищила 140 км² чагарників у лише за чотири години. Однак чагарники екорегіону надзвичайно стійкі до цих природних порушень. Дуби відновлюються з розгалуженої кореневої системи, а флоридський розмарин та піщані сосни відновлюються з насіння, яке розкривається під дією вогню. Боротьба з пожежами призводить до деградації чагарникових угруповань та до перетворення їх у ліси. Іншим важливим фактором порушень в екосистемі регіону, окрім пожеж, є регулярні тропічні шторми, які особливо впливають на чагарники, поширені на океанічному узбережжі.

Соснові чагарники Флориди вирізняються дуже високим флористичним різноманіттям та рівнем ендемізму. Ендеміками екорегіону є близько 40 видів рослин, зокрема піщані сосни (Pinus clausa), флоридські дуби (Quercus inopina), чагарникові пальметто (Sabal etonia), різнолисті гарберії (Garberia heterophylla), (Carya floridana) та (Crocanthemum nashii). 13 видів ендемічних рослин, поширених в регіоні, перебувають під загрозою зникнення, а ще 22 види вважаються локально рідкісними.

Фауна В межах екорегіону зустрічається 43 види ссавців та близько 175 видів птахів. Серед поширених в регіоні ссавців слід відзначити флоридського білохвостого оленя (Odocoileus virginianus seminolus), (Ursus americanus floridanus), звичайну лисицю (Vulpes vulpes), сіру лисицю (Urocyon cinereoargenteus), руду рись (Lynx rufus), флоридського кролика (Sylvilagus floridanus), болотяного кролика (Sylvilagus palustris), лисячу вивірку (Sciurus niger), звичайного ракуна (Procyon lotor), віргінського опосума (Didelphis virginiana), дев'ятипоясного броненосця (Dasypus novemcinctus) та ендемічну флоридську мишу (Podomys floridanus).

Найбільш характерними представниками екорегіону є ендемічні чагарникові сойки (Aphelocoma coerulescens). Ці рідкісні птахи зустрічаються лише у сосново-дубово-розмаринових чагарниках Центральної Флориди. За оцінками дослідників, популяція чагарникових сойок нараховує лише близько 4000 особин. Серед інших птахів, що зустрічаються в екорегіоні, слід відзначити віргінську перепелицю (Colinus virginianus), великого індика (Meleagris gallopavo), (Elanoides forficatus), рубіновогорлого колібрі (Archilochus colubris), гострочубу синицю (Baeolophus bicolor), соснового пісняра-лісовика (Setophaga pinus), рудоголового пісняра-лісовика (Setophaga palmarum), східного блакитника (Sialia sialis), багатоголосого пересмішника (Mimus polyglottos) та червоного кардинала (Cardinalis cardinalis).

Герпетофауна екорегіону включає низку ендемічних плазунів, зокрема флоридську чагарникову ігуану (Sceloporus woodi), (Sceloporus woodi), флоридського піщаного сцинка (Plestiodon reynoldsi), синьохвостого кротового сцинка (Plestiodon egregius lividus), (Rhineura floridana), (Lampropeltis extenuata), флоридську короновану змію (Tantilla relicta) та (Cemophora coccinea coccinea). Також ендеміками екорегіону є понад 45 видів безхребетних, зокрема (Arenivaga floridensis) та три види з роду Floridobolus.

Збереження Наразі лише 10-15 % чагарників екорегіону є відносно незайманими, тоді як решта була замінена цитрусовими гаями та житловою забудовою. Прибережні чагарники були втрачені на 90 %, а чагарники Центрально-Флоридського хребта, які вирізняються найбільшим біорізноманіттям, — на 85 %. Важливим фактором, який загрожує збереженню чагарників Флориди, є , яка призводить до деградації цих угруповань.

Загалом близько 16 % площі екорегіону є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: , та .

Примітки

Посилання «Florida sand pine scrub». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.