«Private Dancer» — п'ятий сольний студійний альбом американської співачки Тіни Тернер, випущений 29 травня 1984 року лейблом «Capitol Records». Він став її першим альбомом, випущеним на цьому лейблі. Після кількох років складнощів у сольній кар'єри, що сталися після розлучення з Айком Тернером, «Private Dancer» допоміг Тернер стати конкурентноспроможною сольною зіркою, а також однією з найбільш затребуваних кросовер-виконавців в індустрії звукозапису. Альбом здобув світовий комерційний успіх, отримавши мультиплатинові сертифікації, і до сьогодні залишається найбільш продаваним альбомом Тернер у Північній Америці.
У 2020 році альбом був відібраний Бібліотекою Конгресу США для збереження в як такий, що має «культурне, історичне або естетичне значення».
Передумови та виробництво -менеджер Джон Картер з «Capitol Records» вважається одним з тих, хто у 1980-х роках перезапустив кар'єру Тіни Тернер. 1983 року, попри протидію з боку «Capitol», він підписав з нею контракт і спродюсував її перший альбом для лейблу, «Private Dancer»«Passings: Bill Summers, John S. Carter, Ruth C. Cole». Los Angeles Times May 24, 2011. Retrieved February 25, 2012.. Запис альбому проходив під наглядом чотирьох різних продюсерських команд на кількох студіях в Англії, у тому числі у та з британського гурту «». Пісні альбому є радикальним відходом від ритм-енд-блюзового звучання, яке було присутнє у творчості Тернер під час виступів із її колишнім чоловіком Айком Тернером, вони являють собою суміш аптемпо та балад, натхненних жанрами поп та рок; в них також присутні елементи смуз-джазу та сучасного ритм-енд-блюзу«Private Dancer» tina-turner.nl Процитовано 11 липня 2025«Private Dancer» the-world-of-tina.com Процитовано 11 липня 2025.
Продюсером пісні «» виступив Мартін Вейр. Террі Бріттен спродюсував пісню в стилі регі «What's Love Got To Do With It». Руперт Гайн спродюсував «Better Be Good to Me», яку написали , і Нікі Чінн, а також більшість інших пісень. Джон Картер спродюсував пісню «», яка була написана Марком Нопфлером і містила гітарне соло Джеффа Бека. «Help!» була записана разом з гуртом «».
Реліз і промоція У 1997 році «EMI», материнський лейбл «Capitol Records», випустив цифрове ремастоване ювілейне видання альбому «Private Dancer» на CD. Ця версія включає чотири додаткові демо-треки, записані наприкінці 1983-го та на початку 1984 років з продюсером Джоном Картером, які вперше вийшли як «Б-сторони» до деяких синглів «Private Dancer», а також три розширені ремікси для 12-дюймових платівок.
У 2015 році «Parlophone Records», який є підрозділом компанії «Warner Music Group», що на сьогодні володіє правами на альбом, випустив його 30-те ювілейне видання.
Просування З 8 лютого по 28 грудня 1985 року проходило турне на підтримку альбому, що складалося зі 177 концертів. Воно мало назву «» і складалося з 60 концертів у Європі, 105 у Північній Америці, 10 в Австралії та 2 у Японії. На концертах у Північній Америці на розігріві виступали Гленн Фрай та . Крім пісень альбому, Тернер виконала хіти часів дуету «Ike & Tina Turner», такі як «», «» і «»Private Dancer Tour 1985 tina-turner.nl Процитовано 25 листопада 2025.
Оцінки критиків
Альбом отримав позитивні відгуки критиків. Газета «Los Angeles Times» писала, що голос Тернер «розтоплює вініл».
Деббі Міллер у своїй рецензії для «Rolling Stone» за липень 1984 року вважала, що альбом став потужним поверненням Тернер з її «хрипким, але сильним» голосом і низкою пісень, які були гарними в «сучасній рок-обстановці», що не була «ні відстороненою, ні надто метушливою». Роберт Крістгау з «The Village Voice» вважав, що вона втілила «середньостатистичну тривогу сучасної професійної пісенної творчості». Він сказав, що «чотири різні продюсерські команди» у проекті були «ознакою відчаю», незважаючи на «бездоганний авторитет» альбому, який вийшов в результаті.
Спадщина Алекс Гендерсон у ретроспективному огляді «AllMusic» казав, що альбом був більш «гладким», ніж її ритм-енд-блюзова класика, записана у складі дуету «Ike & Tina Turner», але вона все одно змогла заспівати з «гортанною пристрастю», щоб видати свій найкращий сольний продукт. Стівен Голден написав у «The New York Times», що завдяки тому, що англійські продюсери Тернер пом'якшили її грубий стиль південного соулу, відкинувши «ревучі роги, несамовиті перкусії та госпел-заклики і відповіді», альбом став «віхою» в «еволюції поп-соул музики».
Майкл Лайдон у книзі Роберта Дімері «1001 альбом, який ви повинні почути перш ніж помрете» стверджує, що ліричні теми альбому втілили її образ «жорсткої, сексуальної жінки, вихованої у жорсткому світі», і що її вокал перевершує витончений продакшн, а її «незламна душа» об'єднує численних продюсерів. У 1989 році альбом посів 46 місце у списку «100 найкращих альбомів 80-х» за версією журналу «Rolling Stone». У 2001 році VH1 назвав «Private Dancer» 95-м найкращим альбомом усіх часів. Журнал «Slant Magazine» поставив альбом на 63 місце у списку «Найкращих альбомів 1980-х», зазначивши: «Будучи одночасно особистим звільненням і звуковою спокутою, „Private Dancer“ утвердив Тернер не лише як справжню діву, але й як справжню силу природи».
Трек-лист
Американське видання
Міжнародні видання
Ремастовані видання
Персонал
Тіна Тернер — вокал (всі треки), бек-вокал (1, 7, 8) Гері Барнакл — саксофон (6) Джефф Бек — гітара (8, 9) Террі Бріттен — гітара (2, 3, 4), бек-вокал (2, 3), бас (2), програмування ударних (2) Грем Брод — барабани (4) Алекс Браун — бек-вокал (9) Джон Картер — перкусія (5) Леон «Ндугу» Чанклер — барабани (9) Алан Кларк — клавішні (5, 8), перкусія (5) Мел Коллінз — саксофон (5) Девід Каллен — струнні аранжування (10) Сай Курнін — бек-вокал (1, 7) Джуліан Діггл — перкусія (5) Девід Ервін — синтезатор, програмування (9) Гвен Еванс — бек-вокал (9) Чарльз Ферінг — гітара (9) Вілтон Фелдер — бас-гітара (9), саксофон (9) Нік Гленні-Сміт — клавішні (2, 3, 4) Гленн Грегорі — бек-вокал (6, 10) Руперт Гайн — бас-гітара (1, 7), клавішні (1, 7), перкусія, програмування (1, 7), бек-вокал (1, 7) Грем Джарвіс — Oberheim DX (2, 3) Джон Іллслі — бас-гітара (5, 8) Гел Ліндес — гітара (5, 8) Біллі Лівсі — синтезатор Yamaha DX7 (2), клавішні (3) Тревор Мораїс — барабани (1, 7) Саймон Мортон — перкусія (2) Тесса Найлз — бек-вокал (2, 3) Френк Рікотті — перкусія (6) Рей Рассел — гітара (6) Джо Семпл — синтезатор (9), фортепіано (9) Девід Т. Вокер — гітара (9) Мартін Вейр — програмування, електронні барабани (6, 10), аранжування (6, 10), бек-вокал (6, 10) Грег Волш — програмування (6, 10), аранжування (6, 10) Джеймі Вест-Орам — гітара (1, 7) Джессіка Вільямс — бек-вокал (9) Террі Вільямс — барабани (5, 8) Нік Плітас — фортепіано, синтезатор (6, 10) Річі Зіто — гітара (8)
Виробництво
Террі Бріттен — продюсер (2, 3, 4) Джон Картер — продюсер (5, 8) Леон «Ндугу» Чанклер — продюсер (9) Вілтон Фелдер — продюсер (9) Руперт Гайн — продюсер (1, 7) Джо Семпл — продюсер (9) Грег Волш — продюсер та інженер (6, 10) Мартін Вейр — продюсер (6, 10) Ф. Байрон Кларк — інженер (9) Джон Хадсон — інженер та зведення (2, 3, 4) Волтер Семюел — інженер (6, 10) Стівен В. Тейлер — інженер та зведення (1, 7) Умберто Гатіка — реміксування (5, 8) Алан Йошида — мастеринг Акіра Тагучі — продюсер компіляції Сем Ґей — креативний директор Рой Кохара — арт-директор Джон О'Браєн — дизайн Пітер Ешворт — фотографія Роджер Девіс — менеджмент Чіп Лайтман — менеджмент
Комерційний успіх «Private Dancer» вийшов 29 травня 1984 року і став видатним світовим комерційним успіхом. Альбом посідав третю сходинку чарту «Billboard 200» протягом десяти тижнів поспіль і залишався в першій десятці протягом 39 тижнів з серпня 1984 року по травень 1985 року. У Сполучених Штатах він отримав п'ятикратну сертифікацію. У Німеччині альбом отримав п'ятикратну золоту сертифікацію, ставши одним з найбільш продаваних альбомів в історії. Він посів друге місце в британському чарті альбомів, де отримав трикратну сертифікацію, залишаючись у чартах протягом 150 тижнів. Канадська асоціація компаній звукозапису надала альбому семикратну платинову сертифікацію за продаж понад 700 000 копій у Канаді. По всьому світу було продано понад 12 мільйонів копій альбому. На церемонії вручення премії «Греммі» 1985 року «Private Dancer» отримав чотири з шести нагород, на які був номінований.
Чарти
Тижневі чарти + Тижневі чарти 1984 року для «Private Dancer» Чарт (1984) Позиція Australian Albums (Kent Music Report) <center>7 Canadian Albums (The Record) <center>1 European Albums (Music & Media) <center>1 Finnish Albums (Suomen virallinen lista) <center>5 US Cash Box Top Pop Albums <center>3
+ Тижневі чарти 2015 року для «Private Dancer» Чарт (2015) Позиція
+ Тижневі чарти 2023 року для «Private Dancer» Чарт (2023) Позиція Australian Albums (ARIA) <center>53
Річні чарти + Результати чартів 1984 року для «Private Dancer» Чарт (1984) Позиція Australian Albums (Kent Music Report) <center>17 Canada Top Albums/CDs (RPM) <center>8 Dutch Albums (Album Top 100) <center>9 German Albums (Offizielle Top 100) <center>17 Нова Зеландія New Zealand Albums (RMNZ) <center>27 Norwegian Fall Period Albums (VG-lista) <center>6 Swiss Albums (Schweizer Hitparade) <center>6 UK Albums (Gallup) <center>18 US Billboard 200 <center>39 US Top R&B/Hip-Hop Albums (Billboard) <center>11
+ Результати чартів 1985 року для «Private Dancer» Чарт (1985) Позиція Australian Albums (Kent Music Report) <center>26 Austrian Albums (Ö3 Austria) <center>1 Canada Top Albums/CDs (RPM) <center>28 Dutch Albums (Album Top 100) <center>25 European Albums (Music & Media) <center>6 German Albums (Offizielle Top 100) <center>2 Нова Зеландія New Zealand Albums (RMNZ) <center>15 Swiss Albums (Schweizer Hitparade) <center>1 UK Albums (Gallup) <center>16 US Billboard 200 <center>5 US Top R&B/Hip-Hop Albums (Billboard) <center>2
+ Результати чартів 1986 року для «Private Dancer» Чарт (1986) Позиція UK Albums (Gallup) <center>78
Сертифікації і продажі
Нагороди РікПереможецьКатегорія1985«Better Be Good to Me»1985«What's Love Got to Do with It»1985«What's Love Got to Do with It?»Премія «Греммі» за найкращий запис року1985«What's Love Got to Do with It?»Премія «Греммі» за найкращу пісню року
Примітки
Посилання «Private Dancer» на сайті discogs.com