Ге́нрі Ме́ріон Гав () (2 березня 1848, Бостон — 14 травня 1922, Бедфорд-Гілл (Нью-Йорк)) — знаний американський металург, професор і завідувач кафедри металургії Колумбійського університету, автор п'яти фундаментальних книг та численних науково-технічних публікацій з металургії та металографії промислових металів і сплавів.

Життєпис Генрі Меріон Гав народився 2 березня 1848 року в Бостоні. Його батько Самюель Ґрідлі Гав (1801—1876) — відомий своєю філантропією та видатними заслугами у війні за незалежність Греції. Мати — Джулія Вард Гав (до шлюбу Кроуфорд) (1819—1910) — письменниця і поетеса, аболіціоністка і феміністка, авторка Бойового гімну Республіки () — американської патріотичної пісні часів громадянської війни у США. Генрі мав чотирьох сестер: Джулію (1841—1886), Флоренс (1845—1923), Лору (1850—1943), Мод (1854—1948) і брата Семюела (1859—1863), який помер в дитячому віці.

Освіта Генрі Гав отримав ґрунтовну освіту. Після закінчення 1865 року Бостонської латинської школи завершив навчання 1869 року в Гарвардському коледжі. 1871 року здобув ступінь бакалавра наук з гірництва й металургії в Масачусетському технологічному інституті. 1972 року здобув магістерський ступінь A.M. і 1905 року докторський ступінь LL.D у Гарвардському університеті і Лафайєт коледжі (), а також ступінь доктора наук D.S. () Університету Піттсбурга.

Виробничо-викладацька діяльність З 1872 року Генрі Гав активно займався металургійним виробництвом чавунів, сталей, міді спочатку будучи студентом на металургійному заводі в Трої, а пізніше як суперінтендант заводу Bessemer Steel Works 1872 року й Bliar Iron and Steel Company 1873—1874 рр. Наступні роки своєї діяльності він присвятив металургії міді, вдосконаливши виплавлення міді в Чилі для американського бізнесмена Едварда Августа Геменвея. Між 1879 і 1882 роками Гав спроєктував і побудував заводи для компанії Orford Copper Company в провінції Квебек і в Берґен Пойнт в Нью-Джерсі. Рік по тому був менеджером мідноплавильної компанії Pima Copper-mining and Smelting Company в Арізоні. У 1883—1897 роках працював у Бостоні як металург-консультант, експерт у сфері металургійних патентів, а також викладав металургію в Массачусетському технологічному інституті. 1890 року він започаткував в Америці виробництво марганцевої сталі Гадфілда і брав активну участь в управлінні компанією, яка виробляла цю сталь.

1897 року обраний професором і призначений завідувачем кафедри металургії Колумбійського університету, з 1913 року — професор-емерит університету.

Науково-видавнича діяльність 1885 року Генрі Гав опублікував свою першу книгу «Виплавлення міді» (), а 1891 року — перше видання фундаментальної праці «Металургія сталі» (), у якій він акумулював результати всебічного аналізу літератури разом із власними дослідженнями в галузі металургії сталі. 1902 року була опублікована його праця «Записки з металургійної лабораторії» () — перший посібник з виконання досліджень в металургійній лабораторії. Наступна робота під назвою «Залізо, сталь та інші сплави» (), видана 1903 року, встановила його лідерство в порівняно новій сфері металургії — металографії, — зокрема, металографії чавунів та сталей. «Металургія сталі» й «Записки з металургійної лабораторії» були перекладені французькою мовою, а «Чавун, сталь та інші сплави» — російською. 1916 року він опублікував монографію «Металографія сталі й чавуну» (), у якій підсумував результати власних досліджень та представив інтерпретацію новітніх результатів у металографії залізовуглецевих сплавів. Монографія складалася з двох окремих частин: мікроскопічної металографії стосовно сталей і чавунів та дослідження її застосування для встановлення механізму пластичної деформації. Ці дослідження були перервані Першою світовою війною, коли у віці 70 років Гав почав служити у Національній дослідницькій раді, спочатку її членом, а згодом головою інженерного відділу.

Для 11-го видання Британської енциклопедії (1911) Гав написав змістовну статтю «Чавун і сталь».«Iron and Steel», Encyclopædia Britannica, 11th edition (1911), full text Окремі наукові публікації Ґрунтовність знань і досліджень професора Гава представлена в більш ніж 300 науково-технічних публікаціях та доповідях, прочитаних перед науково-технічними товариствами, з них 150 статей присвячені темі металургії.

Подружнє життя Під час роботи Генрі на металургійному заводі в Трої його кузенка Мері Вард дала йому рекомендаційного листа до Вілларда Гея, провідного банкіра в Трої. Родина Гея тепло прийняла його у своєму будинку. Під час цих відвідин між старшою донькою банкіра Фанні й Генрі виникла симпатія, яка переросла у їх одруження 1874 року. Дітей у подружжя не було. Дружина стала Генрі Гаву опорою в житті, завжди підтримувала його у всіх справах, супроводжувала його в подорожах і на всіх наукових з'їздах. Цікавилася його викладацькою роботою, влаштовувала у їхньому домі зустрічі, на які подружжя запрошувало його учнів, студентів.

Подружжя прожило щасливе життя у любові та злагоді аж до смерті Генрі Гава. Помер Генрі Меріон Гав 14 травня 1922 у своїй резиденції в Бедфорд-Гілл після важкої хвороби, яка тривала майже рік. Похований на ландшафтному цвинтарі «Маунт-Оберн» () в Кембриджі, на території якого поховані відомі американці. Фанні Гей Гав (1851—1925) померла в березні 1925 року, похована біля чоловіка на тому ж цвинтарі.

Визнання заслуг Виробнича, наукова, викладацька та видавнича діяльність Генрі Гава принесли йому заслужене визнання в світі. Він був обраний членом, президентом багатьох наукових товариств, відзначений низкою нагород: 1891 — член Американської академії мистецтв і наук; 1892 — Медаль Елліота Крессона — найвища нагорода Інституту Франкліна у Філадельфії; 1893 — Президент Американського інституту гірничих інженерів; 1895 — Медаль Елліота КрессонаІнституту Франкліна; 1895 — Золота медаль Бессемера Інституту матеріалів, мінералів та гірничої справи (Велика Британія); 1897 — член Американського філософського товариства; 1900—1902, 1909—1912 — президент Американського товариства випробувань матеріалів; 1905 — почесний член Шведської королівської академії наук; 1917 — член Національної академії наук США; 1916 — Золота медаль французького Товариства заохочення національної промисловості; 1917 — Медаль Джона Фріца Американської асоціації інженерних товариств;

Два Товариства, з якими Гав був найтісніше пов'язаний, прагнучи вшанувати його ім'я, заснували: Золоту медаль Генрі Маріона Гава — Американське товариство оброблення сталі; «Лекторський курс Генрі Маріона Гава» — Американське товариство гірничих і металургійних інженерів.

Генрі Гав — кавалер орденів Почесного Легіону та Святого Станіслава

Примітки

Джерела