«Дочка Дракули» () — американський фільм жахів про вампірів 1936 року з класичної серії фільмів жахів компанії Universal. Прямий сиквел фільму «Дракула» 1931 року. Режисер фільму — Ламберт Гілльєр, сценаристом виступив , головні ролі виконали Отто Крюґер, Глорія Голден, . І в оригіналі, і в сиквелі знявся один актор — ; він виконав роль ван Гелсінга (Van Helsing), але в титрах «Дочки Дракули» ім'я його персонажа написано як Von Helsing.

«Дочка Дракули» оповідає історію графині Марії Залеської, дочки графа Дракули, яка також є вампіркою. Після смерті Дракули вона вірить, що якщо знищити його тіло, вона зможе позбутися його впливу, втратить вампірські здібності і зможе вести нормальне людське життя. Коли це не вдається, вона звертається до психіатра, доктора Джеффрі Ґарта. Графиня викрадає наречену доктора Ґарта, Джанет, і відвозить її в Трансильванію, що призводить до фінальної битви за життя Джанет, між доктором Ґартом та графинею.

Фільм спочатку позиціювали як екранізацію оповідання Брема Стокера «Гість Дракули», але насправді він не має нічого спільного з першоджерелом. Сучасні джерела також стверджують, що в основу фільму могла лягти «Кармілла», готична повість Джозефа Шерідана Ле Фаню 1872 року, яку часто називають першим опублікованим британським художнім твором, у якому показано лесбійські відносини.

Продюсер Девід Сельцник придбав права на оповідання Стокера для студії Metro-Goldwyn-Mayer, але 1934 року Universal викупила їх, причому, якщо Universal не почне виробництво фільму до жовтня 1935 року, права мали повернутися до MGM; пізніше цю дату подовжено до 1936 року. Universal спішно запустила фільм у виробництво того ж місяця, причому, щоб укластися в термін, сценарій було завершено лише частково. Спочатку режисером призначили Джеймса Вейла, який до цього зняв успішну екранізацію «Франкенштайна», але пізніше глава Universal Карл Леммле молодший довірив режисуру Гілльєру.

«Дочка Дракули» не змогла повторити успіху першого фільму, хоча критики її зустріли позитивно. Сучасні критики та історики кіно відзначають сильний лесбійський підтекст фільму, який Universal навіть використовувала в ранній рекламі.

Сюжет Картина починається одразу після подій попереднього фільму. Дракулу щойно вбив професор ван Гелсінг (). На місці злочину поліція Скотленд-Ярду затримує ван Гелсінга. У поліцейській дільниці він пояснює, що насправді вбив вампіра, який був мертвим уже понад 500 років і всі ці роки пив кров невинних людей. Ван Гелсінг, замість того, щоб найняти адвоката, кличе на допомогу психіатра Джеффрі Ґарта (Отто Крюґер), який колись був його учнем. Лікар погоджується допомогти професору в будь-який спосіб і приїжджає до Лондона.

Тим часом дочка Дракули, Графиня Марія Залеська (Глорія Голден), за допомоги свого помічника Шандора (), викрадає тіло Дракули зі Скотленд-Ярду і спалює його. Графиня сподівається, що після знищення тіла батька, з неї спаде прокляття і вона стане смертною. Однак її припущення не спрацьовує і в неї залишається вічна спрага крові. Графиня продовжує вбивати, а вдень спить у труні. Вона зустрічає доктора Джеффрі, який допомагає Ван Гелсінгу і закохується в нього. Марія призначає доктору зустріч і просить допомогти їй вилікуватися, хоча сама розуміє, що, найпевніш, це неможливо. Графиня не розповідає доктору, що є вампіркою. Під час їхньої розмови Ґарту телефонують і терміново викликають на роботу. Він іде, а графиня просить Шандора привести їй натурницю для малювання. На вулиці Шандор зустрічає молоду дівчину Лілі (), яка хоче кинутися з мосту. Помічник відмовляє її і приводить у майстерню графині. Та пропонує Лілі випити вина і роздягнутися. Після того як дівчина погоджується, Залеська нападає на неї і п'є кров. Пізніше знекровлену Лілі знаходять на вулиці і доставляють до лікарні, де її оглядає доктор Ґарт. Він помічає дві рани на яремній вені. Джеффрі поспішає обговорити свої припущення з професором Ван Гелсінгом, який відразу каже, що це справа рук вампіра. Коли Ґарт повертається додому, його вже чекає графиня. Вона пропонує Ґарту поїхати з нею в Трансильванію, але той відмовляється.

Лікаря викликають до лікарні, тому що Лілі прийшла до тями. Ґарт гіпнотизує пацієнтку і та розповідає, що на неї напала жінка та описує її. Лікар розуміє, що йдеться про графиню Залеську. Джеффрі йде до неї додому, де Марія розповідає йому, що вона — вампірка.

Графиня зі своїм помічником викрадають кохану доктора Джанет () і відлітають з нею до Трансильванії. У замку Дракули помічник запитує графиню Залеську, навіщо вони привезли сюди дівчину з Лондона. Залеська йому відповідає, що по Джанет прийде Джеффрі. Графиня подарує йому вічне життя і Ґарт залишиться з нею в замку. Після таких слів її слуга шаленіє, адже вічне життя графиня обіцяла йому.

Слідом за графинею до Трансильванії вилітають доктор Джеффрі та ван Гелсінг. Джеффрі приходить до замку і бачить там загіпнотизовану Джанет. Залеська каже Ґарту: якщо він хоче, щоб його кохана вижила, то лікар має залишитися з нею назавжди. Джеффрі погоджується, але в цей момент Шандор із лука стріляє їй у серце. У замок вривається поліція разом із ван Гелсінгом та вбивають слугу. Джанет прокидається з-під гіпнозу.

Акторський склад

Виробництво

Спочатку Universal не мала прав на екранізацію «Гостя Дракули», глави з оригінального роману Брема Стокера «Дракула», але розмови про сиквел у студії почалися вже в березні 1931 року. В оповіданні йдеться про зустріч якогось чоловіка (припускають, що героєм є Джонатан Гаркер) і вампірки. З оповіді не відомо про родинні стосунки між жінкою та Дракулою. Директор компанії Metro-Goldwyn-Mayer Девід О. Сельцник 1933 року уклав контракт із вдовою Стокера, Флоренцією, щодо купівлі прав на главу за аванс у розмірі 500 доларів за ціни купівлі 5000 доларів. Адвокатів та керівників MGM турбувало використання слова «Дракула» в назві фільму, вони побоювались, що Universal подасть до суду, хоча контракт Сельцника зі вдовою Стокер явно дозволяв серед можливих альтернативних назв фільму використовувати словосполучення «Дочка Дракули». Проєкт отримав кодову назву «Тарантул».

Режисер Можливо тоді, коли права на оповідання «Гість Дракули» належали студії MGM, Сельцник розраховував, що режисером буде Тод Броунінг, який зняв «Дракулу» з Лугоші і зараз працював на MGM. Голова студії Universal Карл Леммле-молодший хотів, щоб режисером «Дочки Дракули» став Джеймс Вейл, який щойно зняв комерційно успішний фільм «Наречена Франкенштайна». Але Вейл у цей час чекав закінчення знімання Айрін Данн у фільмі «», після якого планував узяти її на роль у своєму фільмі «». Крім цього Вейл не хотів знімати два фільми жахів поспіль і переконав Леммле молодшого купити права на містичний роман «Убивче похмілля» (). Карл Леммле молодший погодився на це тільки після того як Вейл пообіцяв, що його наступною роботою буде фільм «Дочка Дракули». Джеймс Вейл закінчив роботу над фільмом «», який вийшов на екрани 14 вересня 1935 року. Знімання «Чудової одержимості» завершилося 29 жовтня 1935 року. На той час Айрін Данн звільнилася і Вейл почав знімати «Плавучий театр». Леммлі молодший не став чекати завершення знімання і замінив Вейла комедійним режисером , але «Дочка Дракули» мало цікавила Сазерленда. Невдовзі він покинув проєкт, після чого режисерське крісло зайняв Ламберт Гілльєр.

Сценарій

В оригінальній повісті Стокера не згадано про доньку Дракули і достеменно не відомо, хто вигадав цього персонажа. Але, зважаючи, що в титрах фільму під псевдонімом Олівер Джефріс, зазначений Сельцник, деякі історики кіно припускають, що ідея персонажа належала йому.

Сценарій Курта Ноймана Серед ранніх сценаристів фільму був , надалі відомий як режисер фантастичних фільмів «Муха» і «». Його сценарій починається в Англії, з похорону Роберта Мітчелла. Серед присутніх — ван Гелсінг, його дочка Єва та помічник Кларк. На кладовищі з'являється кажан, який перетворюється на графиню Марію, дочку Дракули, але присутні не бачать перетворення. Як підозрював ван Гелсінг, Мітчелл став жертвою вампіра. Переказавши історію Дракули (і тим самим нагадавши глядачам про сюжетну лінію попереднього фільму), ван Гелсінг намагається визначити причетність Марії до смерті людини. Не змігши знайти її в денний час, професор влаштовує вечерю на яку запрошує графиню. Вампірка приходить і зачаровує Кларка, який був закоханий в Єву. Тепер він зачарований вампіркою. В розслідуванні професору допомагає старий друг — доктор Сьюард, у лікарні якого все ще лежить Ренфілд. Ван Гелсінг разом зі Сьюардом приходять у замок графині, де знаходять таємний прохід із її спальні в підвал, у якому розташоване лігво вампірки. З'являються Кларк і Ренфілд які намагаються перешкодити героям. Ван Гелсінг вбиває Роберта Мітчелла, який став вампіром і переховувався в лігві вампірки. Можливо, сценарій не прийняли через необґрунтоване зникнення з фільму самого Дракули.

Сценарій Джона Балдерстона