Міжстатева дружба — платонічні стосунки між двома людьми різної статі або гендеру. Існує кілька типів міжстатевої дружби, і всі вони визначаються тим, чи кожна зі сторін відчуває романтичний потяг одна до одної, чи відчуває, що інша зацікавлена. Існує кілька теорій, які пояснюють існування такої дружби. Було проведено дослідження про те, чому чоловіки і жінки ініціюють такі стосунки, як їх сприймають інші, які наслідки для дітей мають міжстатеві дружні стосунки тощо. Міжстатева дружба також може створювати проблеми для тих, хто в ній бере участь, якщо один з учасників або обидва мають або колись мали романтичні почуття до іншого.
Фон Міжстатева дружба відіграє велику роль у соціальних стосунках як чоловіків, так і жінок. Вони можуть бути причиною ускладнень через потенційні романи або сексуальні взаємини. Монсур визначає міжстатеву дружбу як «добровільні, несімейні, неромантичні стосунки між жінкою та чоловіком, у яких обидві особи позначають своє спілкування як дружбу». Однак лише тому, що ця дружба позначена як «неромантична», не можна вважати, що в ній немає романтичного чи сексуального підтексту.
Ґерреро та Чавес припускають, що існує чотири типи міжстатевої дружби: взаємна романтика, строго платонічна дружба, бажання романтики та відкидання романтики. У міжстатевій дружбі «взаємної романтики» один із учасників хоче романтичних стосунків з іншою особою і вірить, що та хоче того ж. У «чисто платонічних» стосунках індивід вірить, що інший хоче бути лише платонічними друзями без жодної думки про роман. У міжстатевій дружбі «бажання романтики» одна особа хоче, щоб дружба стала романтичними стосунками, але не вірить, що інша людина цього хоче. У міжстатевих стосунках «відкидання романтики» одна людина не хоче, щоб стосунки стали романтичними, але вірить, що друг цього хоче. Кожен із цих стилів дружби базується на цілях і поглядах людини. Інші теорії та дослідження обговорюють причини та переваги міжстатевої дружби.
Основні теорії
Еволюційна теорія Блеске-Речек та ін. припускають, що міжстатева дружба є частиною еволюційних стратегій спарювання людей. Сучасні стратегії спарювання несвідомо мотивують людей вступати в міжстатеві дружні стосунки, оскільки це дає їм більше можливостей для спарювання. Як наслідок, люди в межах таких міжстатевих дружніх стосунків часто відчувають потяг до іншої особи, навіть якщо цей потяг є абсолютно ненавмисним. Ця еволюційна теорія передбачає, що міжстатеві дружні стосунки формуються чоловіками для сексуального доступу та жінками для захисту. Це демонструє один зі способів, у який міжстатева дружба слугує, частково, довгостроковою стратегією пошуку партнера. Наявність більшої кількості можливостей для спарювання є еволюційною перевагою, однак потяг до різностатевих друзів створює негативні соціальні наслідки. Особливо це стосується молодих людей, яких приваблюють різностатеві друзі, оскільки ці люди повідомляють про менше задоволення від своїх поточних романтичних стосунків. Дорослі середнього віку також схильні вважати потяг до друзів різної статі радше негативним явищем, ніж позитивним.
Теорія соціального навчання Теорія соціального навчання передбачає, що якщо міжстатева дружба є результатом бажання сексуального доступу та захисту, це тому, що вона імітує іншу міжстатеву дружбу. Більшість популярних телевізійних шоу та фільмів припускають, що метою формування міжстатевої дружби є романтичні стосунки. Люди вчаться на дружбі, яку вони бачать у масовій культурі, і моделюють свою поведінку за нею.
Віддавати перевагу одностатевим стосункам — це суспільна норма, якій привчають дітей змалку. Ця гомосоціальна норма заохочує одностатеву дружбу на ранньому етапі, що формує те, як підлітки бачать і оцінюють міжстатеву дружбу. Культурні правила щодо дружби та статі впливають на формування міжособистісних стосунків. З цієї причини уявлення про міжстатеву дружбу можуть відрізнятися залежно від місця. У той час як різні культури по-різному сприймають стосунки між статями, дослідження показали, що схожі ідеали дружби існують у всьому світі в таких регіонах, як США, Європа та Східна Азія. Крім того, підліткові визначення міжстатевої дружби дуже збігаються з визначеннями, наданими дорослими, що свідчить про те, що діти розвивають сприйняття цього питання, наслідуючи думку дорослих у своєму житті.
У підлітковому віці починає формуватися різниця між романтичними стосунками та платонічною дружбою, на що впливає особистий досвід, а також вплив медіа та популярної культури. Підлітки вчаться із зображень романтики на телебаченні та будують власні стосунки на цих уявленнях. Популярні медіа романтизують і сексуалізують взаємодію між людьми протилежної статі, що призводить до культурного очікування сексуального потягу в міжстатевих стосунках. Ця поширена концепція змушує невеликий відсоток населення вважати, що чоловік і жінка не можуть існувати лише в платонічній дружбі.
Скляна перегородка Кім Елсессер і Летиція Енн Пеплау виявили, що професійне середовище на робочому місці та підвищена обізнаність про сексуальні домагання можуть перешкоджати формуванню міжстатевої дружби. Бар'єр між чоловіками та жінками, які утворюють міжстатеві дружні стосунки на професійному робочому місці, називають «скляною перегородкою» через його схожість зі скляною стелею, яка заважає жінкам досягти вищих рівнів керівництва корпораціями. Скляна перегородка ставить у невигідне становище жінок, які працюють на робочих місцях, де переважно працюють чоловіки, оскільки жінки мають менше можливостей для спілкування. Скляна перегородка виникає через побоювання, що дружелюбність до друга різної статі буде неправильно витлумачена ним і колегами як романтичний або сексуальний інтерес, що гумор може сприйматися друзями різної статі як сексуальне домагання, а теми розмови можуть бути сприйняті як образливі для міжстатевих друзів.
Коли колеги або інші треті особи сприймають міжстатеву дружбу на робочому місці як романтичну, такі стосунки часто сприймаються негативно, завдаючи шкоди як працівникам, так і працівницям. Це занепокоєння стає особливо поширеним, коли йдеться про дружбу між представниками різних статей між керівниками та підлеглими. Цілком ймовірно, що такі стосунки можуть бути неправильно витлумачені, оскільки часто підлеглий може сприйматися як такий, що намагається досягти успіху, щоб просунутися по службі.
Сексуальні домагання також можуть перешкоджати розвитку міжстатевої дружби. Типовою практикою в компаніях і організаціях є наявність політики протидії сексуальним домаганням і проведення тренінгів щодо них. Через таку підвищену обізнаність про випадки сексуальних домагань багато людей відмовляються від міжстатевих дружніх стосунків, оскільки вони іноді можуть бути неправильно витлумачені представниками протилежної статі. У дослідженні, проведеному Elsesser і Peplau, зазначалося, що більшість опитаних чоловіків часто попередньо обмірковують теми для розмови з жінками-колегами, побоюючись, що їхні коментарі можуть бути неправильно витлумачені як сексуальні домагання. У випадках таких неправильних звинувачень багато хто воліє уникнути можливості такої ситуації, уникаючи розвитку міжстатевої дружби замість того, щоб мати справу з можливими хибними уявленнями.
Крім того, повідомлялося, що часто чоловіки бояться образити протилежну стать певними темами для розмови. Наприклад, консультант з управління, опитаний Elsesser та Peplau, заявив, що він зазвичай розділяє за статевою ознакою жарти чи гумор, які він висловлює на робочому місці, побоюючись, що це може образити колегу-жінку. І навпаки, жінки часто кажуть, що, хоча вони не відчувають, що так сильно цензурують свої розмови, проте часто відчувають стриманість і напругу поряд з чоловіками, що робить дружбу незручною та ускладнює її розвиток.
Страх створити міжстатеву дружбу на робочому місці стає проблемою, оскільки дружба між колегами може бути особливо важливою для розвитку кар'єри. Дружба може надати будь-якій людині доступ до інформації, спілкування та емоційної підтримки, що є цінним для продуктивності роботи. Отже, коли хтось обмежується дружніми стосунками з особами однієї статі, вони, звичайно, позбавляються просування на роботі.
Основні емпіричні висновки Були проведені дослідження в таких сферах, як потяг, захист, сприйняття, міжстатева дружба в процесі розвитку, а також дотики і сексуальна активність між друзями різної статі. Ці дослідження виявили, що міжстатева дружба має певні еволюційні та соціальні переваги. Однак існують і деякі негативні соціальні наслідки.
Тяжіння У міжстатевій дружбі чоловіки вважають сексуальний потяг і бажання сексу важливішою причиною для початку дружби, ніж жінки. Крім того, чоловіки відчувають більший сексуальний потяг до своїх друзів протилежної статі і частіше, ніж жінки, мають бажання вступити в сексуальні стосунки зі своїми друзями протилежної статі. Блеске-Речек та ін. виявили, що чоловіки переоцінюють, наскільки сильно їхні друзі-жінки приваблюють їх. Жінки рідше хочуть зустрічатися зі своїми друзями-чоловіками, якщо вони перебувають у серйозних стосунках, але чоловіки мають однакове бажання зустрічатися зі своїми подругами, незалежно від того, зустрічається останні з кимось чи ні. Вони припускають, що бажання чоловіка зустрічатися з подругою не змінюється від того, перебуває вона у стосунках чи ні. Це пов'язано з чоловічими стратегіями спарювання, які зосереджені на пошуку короткострокових партнерів. Крім того, вони припускають, що чоловіки прагнутимуть до різностатевої дружби як самотні, так і в стосунках, тоді як жінки менш схильні шукати різностатевих друзів, коли вони з кимось зустрічаються.
Потяг у міжстатевій дружбі може викликати проблеми з різних причин. У дослідженні Галаціса і Крістакіса учасники називали соціальний тиск й емоційну вразливість як причини сексуального потягу, що виникає в різностатевій дружбі. Соціальний тиск, який може спровокувати сексуальний потяг між різностатевими друзями, — це сприйняття їхніх стосунків іншими друзями, а емоційна вразливість у поєднанні з близькістю може спровокувати сексуальний потяг. Коли сексуальний потяг розвивається в дружбі, він може її зіпсувати, і люди стверджують, що їхня поведінка часто змінюється. Сексуальний потяг у різностатевій дружбі часто вирішується одним із трьох способів: управління цим потягом через спілкування або внутрішнє рішення не реалізовувати потяг, щоб зберегти дружбу; сексуальні стосунки формуються, а потім розвіюються; або секс стає частиною дружби. Коли учасників дослідження Галаціса і Крістакіса запитали про їхній досвід сексуального потягу в міжстатевій дружбі, понад 50 % відчували потяг, і понад 50 % з цієї групи висловлювали або діяли відповідно до свого сексуального потягу. Однак чоловіки мали тенденцію відчувати більший потяг до своїх різностатевих друзів, а також вищу схильність діяти на основі цього потягу. Лише 16 % респондентів, які задовольняли свій сексуальний потяг, стверджували, що в результаті їхня дружба закінчилася, в інших випадках дружба залишилася непорушною або трансформувалася в романтичні стосунки.