Мао-спо́нтекс () — це синкретична, маоїстська та , політична течія, яка виникла у Франції після масових протестів 1968 року і перебувала на піку популярності приблизно до 1972 року. Термін «мао-спонтекс» є контамінацією слів «маоїзм» і «спонтанність», а також натяком на бренд губок для прибирання Spontex. Відсилання до бренду губок було спробою глузування, спрямовані в бік доктрини.
Прибічники течії поділяли ідеї антиавторитарного та антиієрархічного бунту, протиставляючи прорадянській комуністичній партії «реальну» комуністичну партію. Дотримуючись тактики «ходіння в народ» і «занурення в маси», мао-спонтанеїсти вважали за потрібне відправляти студентів працювати некваліфікованими робітниками на заводах і фабриках, де їхнім обов'язком була б агітація робітничого класу.
Мао-спонтекс надихався як спонтанними діями у Франції так і Культурною революцією в Китаї. Ця ідеологія просувала певні аспекти маоїзму та ленінізму, але відкидала концепцію марксизму-ленінізму як цілісної доктрини. Особливо гострої критики піддавалася робота Леніна «Що робити?», оскільки мао-спонтекс відкидав ленінську критику спонтанності. Ідея демократичного централізму підтримувалася як спосіб організації партії, але лише за умови постійного зв’язку з масовим робітничим рухом, для збереження революційності. Основними політичними платформами мао-спонтексу були французька партія «Пролетарська лівиця» () та група ().
Ця течія належить до ширшого напряму західного маоїзму, що виник після появи нових лівих.
Примітки