Якірці (Tribulus) — рід переважно однорічних трав'янистих рослин родини парнолистових (Zygophyllaceae).
Поширення Існує близько 20 видів якірців, насамперед розповсюджених у східній частині Середземномор'я, а також на півдні Африки і в Америці, у СНД — 2 види. У медицині використовують якірці сланкі — Tribulus terrestris L., народна назва — бабині зуби. Ростуть на Півдні України (у Криму включно), у Молдові, Центральній Азії й на Кавказі.
Опис Однорічна рослина з тонким коренем і простягненими на землі гіллястими стеблами до 10—50 см завдовжки, культивується. Листки супротивні, парноперисті, з 6—8 парами довгастих листочків. Квітки жовті, дрібні, поодинокі, розташовані в пазухах листків. Плоди часточкові, складаються з 5 зірчасто розташованих плодиків () з гострими колючками. Цвіте у червні—липні. Росте на сухих піщаних місцях, баштанах, городах, полях та на узбіччях доріг.
Властивості
Як ЛРС використовують усю надземну частину сланких якірців — Herba Tribuli terrestris. Заготовляють траву у фазу цвітіння й плодоносіння, висмикуючи її з коренями, сушать як у тіні, так і на сонці. Основними діючими речовинами сланких якірців є стероїдні сапоніни (0,7—2%): , грацилін, тігогенін, гекогенін (12-оксотигогенін); флавоноїди: , , рутин; дубильні речовини, смоли, аскорбінова кислота. Рідкий екстракт сланких якірців виявляє сечогінні, протисклеротичні та гіпотензивні властивості, стимулює секрецію шлунка.
Примітки
Джерела та література
Лікарські рослини / Відп. ред. А.М. Гродзинський. — К., 1992. Tyler V.E., Brady L.R., Robbers J.E. Pharmacognosy. — Philadelphia, 1988. Trease G.E., Evans W.C. Pharmacognosy. — London; Philadelphia; Toronto; Sydney; Tokyo, 1996. Энциклопедический словарь лекарственных растений и продуктов животного происхождения / Под ред. Г.П. Яковлева, К.Ф. Блиновой. — СПб., 2002.