Генеративний дизайн () — це інноваційний підхід до дизайну, що використовує алгоритми та комп'ютерне моделювання для створення численних варіантів дизайну на основі заданих параметрів. Генеративний дизайн активно застосовується у архітектурі, промисловому дизайні та технологіях.
Основні принципи Генеративний дизайн базується на використанні комп'ютерних програм, які створюють ідеї, ґрунтуючись на обмеженнях і вимогах: Вхідні дані: матеріали, вага, розміри, функціональність. Алгоритми: програми генерують різні моделі відповідно до заданих умов. Оцінка результатів: дизайнер вибирає найкращий варіант із сотень або тисяч моделей.
Історія Перші ідеї генеративного дизайну з'явилися в середині ХХ століття з розвитком алгоритмічного мистецтва. У 2000-х роках цей підхід став популярним у промисловості завдяки розвитку потужного ПЗ для автоматизованого проєктування.
Застосування Архітектура: створення будівель, оптимізованих для кліматичних умов. Меблі: інноваційний дизайн легких, але міцних конструкцій. Автомобільна промисловість: полегшення конструкцій, наприклад, шасі або каркасів.
Приклади Проєкт «Airo» — генеративний дизайн кузова автомобіля, створений компанією Autodesk. Міст MX3D у Амстердамі — перший 3D-друкований міст, створений за допомогою генеративного дизайну.
Див. також Алгоритмічне мистецтво Параметричне проєктування 3D-друк
Примітки