Ліла Маджумдар (; 26 лютого 1908 — 5 квітня 2007) — індійська письменниця бенгальською мовою.

Раннє життя Ліла народилася в родині Сурамі Деві та Прамади Ранджана Рея (молодшого брата Упендри Кішора Рая Чоудгурі), провела дитинство в Шиллонг, де навчалася в монастирі Лорето. Сураму Деві усиновив Упендра Кішор Рей Чоудхурі. Після смерті дружини дідусь Ліли залишив двох молодших дочок на піклування своїх друзів. Старшу дочку віддали в будинок-інтернат. Її дідом по материнській лінії був Рамкумар Бхаттачар'я, який пізніше став санньясі та був охрещений Рамананда Бхараті. Він першим серед індійців відвідав Кайлас і Мансаровар і написав подорожній нарис «Хімаранья». У 1919 році її батька перевели до Калькутти, і вона вступила до єпархіальної школи святого Івана, де склала іспит на атестат зрілості. На іспитах на атестат зрілості в 1924 році вона посіла друге місце серед дівчат. Вона здобула перше місце з англійської мови (література) як на іспиті з відзнакою (закінчення), так і на іспиті магістра мистецтв в Університеті Калькутти. Родина, до якої вона належала, зробила помітний внесок у розвиток дитячої літератури. The beyond beckons Lila Majumdar, The Statesman, 6 April 2007Shri Lila Majumdar (1908—2007) , Ananda Bazar Patrika , 6 April 2007 Суніл Гангопадхяй каже, що в той час як родина Тагор захоплювала всіх драмами, піснями та літературою для дорослих, родина Рея Чаудхурі взяла на себе відповідальність за закладення основ дитячої літератури бенгальською мовою.Sunil Gangopadhyay, Riju, Sabalil Bhasa, Tate Agagora Snighdha Ras, Ananda Bazar Patrika , 6 April 2007

Роки становлення У 1931 році Ліла приєдналася до жіночої школи Махарані в Дарджилінгу як вчителька. На запрошення Рабіндраната Тагора вона поїхала і вступила до школи в Сантінікетані, але залишилася там лише рік. Вона приєдналася до жіночої секції коледжу Асутош у Калькутті, але знову недовго. Після цього вона більшу частину свого часу присвятила письменницькій діяльності. Після двох десятиліть письменницької роботи вона приєдналася до Всеіндійського радіо як продюсер і пропрацювала близько семи-восьми років.

Її перше оповідання, «Лахі Челе», було опубліковано в Sandesh в 1922 році. Вона також зробила до нього ілюстрації. 1913 році її дядько Упендра Кішор Рей Чаудхурі заснував дитячий журнал бенгальською мовою. Згодом, після смерті Упендра Кішора у 1915 році, деякий час журнал редагував її двоюрідний брат Сукумар Рай. Разом зі своїм племінником Сатьяджитом Реєм та двоюрідною сестрою Наліні Дас Ліла редагувала та писала для Sandesh протягом усього свого активного письменницького життя. До 1994 року брала активну участь у виданні журналу.

Творчі зусилля Неповна бібліографія містить Ліли 125 книг, включаючи збірку оповідань, 5 книг спільного авторства, 9 перекладів і 19 редагованих книг.

Її першою опублікованою книгою була «Будинок Бадді Нат» (1939), але її другий збірник «День-т-день» (1948) приніс їй значну популярність у 1950-х роках, після чого з'явилася її незрівнянна дитяча класика. Хоча її сильною стороною був гумор, вона також писала детективи, історії про привидів і фентезі.

Її автобіографічний етюд «Пак данді» розповідає про її дитинство в Шиллонзі, а також про її ранні роки в Сантінікетані та на Всеіндійському радіо.

Окрім блискучої дитячої літератури, вона написала кулінарну книгу, романи для дорослих («Сріемоті», «Чіна Латан») і біографію Рабіндраната Тагора. Вона читала лекції про Абанідранатха Тагора та перекладала його твори про мистецтво англійською мовою. Ліла переклала бенгальською мовою «Мандри Гуллівера» Джонатана Свіфта та «Старий і море» Ернеста Гемінґвея.

Сатьяджит Рай думав зняти «Пучка». Арундаті Деві зняла це у фільмі в 1972 році. Чхая Деві зіграла роль юної героїні, знаменитої тітки Хоки Падіпіші.

Для спеціальної серії «Жіночий палац» (жіноча секція) Всеіндійського радіо, яка стосується «природних і звичайних проблем» у повсякденному житті дівчини, яка росте в типовій бенгальській родині середнього класу, вона створила «Манімала», історія «звичайної дівчини», чия бабуся починає писати їй, коли їй виповнюється 12 років, продовжуючи листування під час шлюбу і материнства.

Сім'я У 1933 році вона взяла шлюб з доктором Судхірою Кумаром Маджумдаром (1897—1984), відомим стоматологом, який закінчив Гарвардську стоматологічну школу. Їхній син Ранджан був лікарем і стоматологом. Дочка Камала взяла шлюб з Моніші Чаттерджі, інженером-нафтовиком і онуком першої жінки-художниці бенгальської школи Сунаяні Деві. Крім дітей, на момент смерті вона мала двох онуків, двох онучок і трьох правнуків.

Праці Holde Pakhir Palok Tong Ling Naaku Gama Podi Pishir Bormi Baksho Boddi Nather Bori Din Dupure Chhotoder Srestho Galpo Monimala Bagher Chhokh Bok Dharmik Taka Gaachh Lal Neel Deslai Basher Phul Moyna Shalikh Bhuter Bari Aaguni Beguni Tipur Upor Tipuni Patka Chor Aashare Galpo Chiching Phank Je Jai Boluk Chhotoder Tal Betal Batash Bari Bagh Shikari Bamun Baghyar Galpo Shibur Diary Howrahr Dari Ferari Nepor Boi Aar Konokhane Kheror Khata Ei Je Dekha Pakdandi Sreemoti Cheena Lanthan Moni Manil Naatghar Batashbari Kaag Noi Shob Bhuture Bak Badh Pala Megher Sari Dhorte Nari Pori didir Bor Pesha Bodol Batas Bari Monimala Elshe Ghai Pagla Pagolder golpo Kuri Chagla Pagla Leela Majumdar

Нагороди «Холде Пакхір Палок» отримав державну премію з дитячої літератури, «Бак Бадх Пала» отримав академічну премію Сангіта Натака від уряду Індії в 1963 році, «Аар Конохане» отримав премію Рабіндри Пураскара від уряду Західної Бенгалії в 1969 році. Вона також виграла медаль Суреш Смріті Пураскар, Відьясагар Пураскар, медаль Бхубанешварі за життєві досягнення та нагороди Ананда. Вішва Бхараті нагородила її Дешікоттамою та почесною нагородою Д. Літта. Бурдванського, Північнобенгальського та Калькуттського університетів.

Спадщина У 2019 році про Лілу Маджумдар було знято документальний фільм під назвою «Перистан — світ Ліли Маджумдар».

Див. також Бенгальська наукова фантастика

Примітки