Бельське князівство (, , ), відоме також як Бельське герцогство (, ) або Бельська земля (, ) — одне з історичних Сілезьких князівств, що існувало в 1572—1849 роках на території Сілезії зі столицею в місті Бельсько. Князі були васалами короля Богемії.
Історія Бельське князівство було створене у 1572 році з Цешинського князівства (Тешинського герцогства) як васал Богемії та продане Вацлавом III Адамом, герцогом Цешинським, Карлу Промніцу. Згодом, у 1582 році, було продане Адаму Шаффготшу, але через десять років знову було продано родині Суннег. У 1724 році вони продали державу Генріху Зальмському. У 1743 році князівство було у власності графа Фрідріха Вільгельма фон Гаугвіца, а в 1751 році його статус було змінено на статус майорату, що дозволило йому посилати депутатів до Сілезьких зборів.
У 1752 році Белзьку державну землю (Status Maiores) придбав Олександр Юзеф Сулковський. Того ж року статус держави було змінено на статус удільного князівства (Fürstentum). 2 листопада 1754 року імператриця Священної Римської імперії та ерцгерцогиня Австрії Марія Терезія створила Бельське герцогство (Herzogtum Bielitz). Наступні власники Бельського герцогства мали право на титул герцога, в той час як решта членів родини зараховували себе до нижчого шляхетського статусу фюрста (князя).
До 1849 року князівство було автономним князівством у складі Австрійській Сілезії. Після поділу 1920 року Цешинської Сілезії між Польщею та Чехословаччиною увійшла до складу Польщі.
Бібліографія ЖАЧЕК, Рудольф. Dějiny Slezska v datech. Прага: Libri, 2003. .