Іван Іванович Лобойченко ( 2 червня 1957, селище міського типу Опішня, Зіньківський район, Полтавська область) — український майстер-кераміст, спеціалізується на керамічних іграшках та дрібній пластиці.
Життєпис Мистецтву навчався у Олександри Селюченко, Івана Білика та Трохима Демченка.
Працював у селищі Опішня творчим майстром на заводі «Художній керамік» (1974—1982). У період 1982—1989 був керамістом у місті Златоуст (Челябінська область, Російська Федерація). Пізніше працював на творчій роботі. Бере участь у виставках обласного та всеукраїнського рівня з 1974 року. Персональна виставка відбулася у Златоусті в 1985 році. і 1989 року повернувся в Опішню, де працював головним художником заводу «Керамік» (1989—1998).
Створює декоративний і ужитковий посуд, декоративну керамічну пластику, народні іграшки, сюжетні композиції за мотивами творів Миколи Гоголя, Леоніда Глібова, Тараса Шевченка, а також зооморфні фігурки у вигляді биків, левів, баранів та коней. Деякі з його виробів зберігаються у художніх музеях Дніпра, Запоріжжя та Сум.
Чоловік Валентини Лобойченко.
Посилання Лобойченко Іван Іванович / О. О. Клименко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Режим доступу : https://esu.com.ua/article-56049