Тю́ря, тете́ря «Страва із сухарів або хліба з водою, сіллю, цибулею та олією», пота́пці «Підсушений невеличкими шматочками хліб, який їдять з гарячою рибною юшкою, молоком, водою тощо»Тюря // Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.), салама́ха «Кушанье: истолченный чеснокъ съ солью и хлѣбомъ, прибавляютъ еще фасоли» «Страва, приготована з товченого часнику з сіллю і хлібом, а також квасолі» — холодний хлібний супУсов, В. В. Основы кулинарного мастерства: искусство приготовления закусок и основных блюд — Москва: Эксмо, 2017. — С. 299—379 с. — ISBN 978-5-699-80934-9 зі шматочків хліба, сухарів або кірок, покришених у воду, квас, простоквашу або молоко, як правило, присмачені невеликою кількістю олії, солі і цукру. Хлібна окрошка, іноді з цибулею.
Дитячу тюрку готують з білого хліба в молоці, іноді — з водою та цукром.
Традиційна страва російської, білоруськоїВалатоўская Н. А. Прадметная лексіка блізкароднасных моў:семантычная арганізацыя (на матэрыяле назваў страў у беларускіх) — Мінск, 2009.
Синоніми та етимологія У страви існувало безліч синонімів як загальномовних, так і місцевих: тюра, тюрка, тюбка, тюпка, тюрка, мурцовкаМурцовка // Исторический словарь галлицизмов русского языка, мураДобродомов И. Г. Этимологические заметки (тюря и мура), рулі, кавардачокЭнгельгардт А. Н. Из деревни. 12 писем. 1872—1887. — М.: Гос. изд-во сельскохозяйственной литературы, 1956.
У разі, якщо хліб додавали у вигляді сухарів, часто називали сухарницеюСловарь русских народных говоров, Том 42 . Институт русского языка — М.: Наука, 2010. — 31 с. — С. 328 — ISBN 5-02-027894-7, 9785020278943Рогова В. Н. Словарь русских говоров южных районов Красноярского края . — Красноярск: Изд-во Красноярского университета, 1988. — 444 с. — С. 372.
У білоруській мові — , поряд з іншими синонімами — мурцоўка, рулі, мочёнки, мочёункиДобродомов И. Г. Три невыявленных тюркизма русского словаря (тюбяк, тюря, бандура).
«Мурцовка» походить від французького «шматочки».
«Мура» — від фінського «крихта» .
Слово «рулі» неясного походженняТрубачев О. Н. Труды по этимологии: слово, история, культура, Том 1 — М.: Языки славянской культуры, 2004 — С. 737.
Опис Тюря дуже проста в приготуванні і аж до XIX сторіччя була щоденною стравою в сільських сім'ях і вважалася їжею бідняків. Основними компонентами є хліб та квас. До них могли додавати дрібнонарізані або дрібнонатерті овочі, за якими і давалася назва — тюря з цибулею, тюря з редькою, тюря з хроном тощо. Страву солили і іноді могли додати рослинної оліїУсов В. В. Основы кулинарного мастерства: искусство приготовления закусок и основных блюд — Москва : Эксмо, 2017. — 379 с. — С. 299— ISBN 978-5-699-80934-9.
Згадки у літературі
У «Пісні козака Плахти» тюря описується як звичайна їжа запорізького козака на початку XVII сторіччя.
Див. також
Соломаха Тетеря (страва) Потапці (страва) Окрошка Хлібний суп Попара
Примітки
Література
Беловинский Л. В. Тюря // Иллюстрированный энциклопедический историко-бытовой словарь русского народа. XVIII — начало XIX в. / под ред. Н. Ерёминой. — М.: Эксмо, 2007. — С. 695. — 784 с. — 5000 экз. — ISBN 978-5-699-24458-4. Тюри // Похлёбкин В. В. Кухни наших народов. Русская и советская кухни Ратушный А. С. Тюря // Всё о еде от А до Я: Энциклопедия. — М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К°», 2016. — С. 390. — 440 с. — 300 экз. — ISBN 978-5-394-02484-9. Добродомов И. Г. Этимологические заметки (тюря и мура) // Поливановские чтения. — Смоленск, № 12, 2018 — С. 27-32