Велике герцогство Баденське було незалежною державою на території сучасної південно-західної Німеччини до створення Німецької імперії в 1871 році. Воно мало власну державну залізничну компанію, Державні залізниці Великого Герцогства Баден (), яка була заснована в 1840 році. У той час, коли вона була інтегрована в Deutsche Reichsbahn в 1920 році, його мережа мала загальну довжину близько 2000 км.

Історія Заснування

Баден був другою німецькою державою після герцогства Брауншвайг, яка будувала та експлуатувала залізниці за державний кошт. У 1833 році пропозицію про будівництво залізниці від Мангайма до Базеля вперше висунув мангаймський бізнесмен Людвіг Ньюгауз, але спочатку не отримав підтримки з боку уряду землі Баден. Інші пропозиції також, наприклад, Фрідріха Ліста, спочатку були невдалими. Лише після заснування залізничної компанії в сусідній французькій провінції Ельзас для будівництва лінії від Базеля до Страсбурга в 1837 році почалося проектування залізниць в Бадені, щоб уникнути втрати торговельних маршрутів до Ельзасу. На позачерговому засіданні парламенту герцогства 29 березня 1838 року парламент Бадену ухвалив три закони про будівництво першої колії між Мангаймом і швейцарським кордоном у Базелі, а також магістральної лінії до Баден-Бадена та гілки до Страсбурга. Будівництво залізниці мало фінансуватися державою, за що особливо виступав . У вересні 1838 року роботи розпочалися.

За будівництво залізниці відповідало Міністерство внутрішніх справ, створивши для цього власний орган «Відділ будівництва залізниць». Пізніше управління будівництва залізниць увійшли до складу «Управління водно-шляхового будівництва». Відповідальність за функціонування залізниці, було покладено на Міністерство закордонних справ, оскільки воно взяло на себе управління Поштовим відділом, який відтоді став «Відділом пошти та залізниці». Лише після злиття Баденської пошти з Reichspost в 1872 році в Бадені з’явилася окрема залізнична адміністрація: Державні залізниці Великого Герцогства Баден.

Розвиток основних ліній Перший маршрут під назвою «Баденська магістраль» побудовано чергами в 1840-63 рр. Перша, 18,5 км, дільниця між Мангаймом і Гайдельбергом введена в експлуатацію 12 вересня 1840 року. Відкриття інших дільниць: до Карлсруе — 1843 р., Оффенбург — 1844 р., Фрайбург — 1845 р., Шлінген — 1847 р., Ефрінген-Кірхен — 1848 р. та Галтінген — 1851 р.. Відгалуження до Келя та Баден-Бадена відкриті ще в 1844 та 1845 роках відповідно. Продовження магістралі через територію Базеля вимагало переговорів зі Швейцарською Конфедерацією, під час яких розбіжності в думках щодо найкращого місця для з’єднання Баденської лінії зі швейцарською мережею – Базель чи Вальдсгут – призвели до затримок.

У державному договорі від 27 липня 1852 року було досягнуто домовленості, яка уможливила будівництво та експлуатацію лінії на суверенній території Швейцарії державними залізницями Бадена.

Баденські залізничні лінії спочатку мали ширину колії 1600 мм. Після того, як виявилося, що всі сусідні держави обрали ширину колії 1435 мм (стандартна колія), державні залізниці Бадену перебудували всі чинні маршрути та рухомий склад на стандартну колію лише за один рік — 1854/55 рр.

Залізниця досягла Базеля в 1855 році, Вальдсгута в 1856 році і Констанца в 1863 році. На цьому магістраль Бадена довжиною 414,3 км була завершена. Після того, як головна магістраль Бадена встановила важливу вісь північ-південь, а також сполучення з регіоном Боденського озера, решта планів розширення мережі зосередилася на сполученні з Пфорцгаймом за маршрутом Карлсруе — Пфорцгайм — Мюлаккер (відкрито в 1859–63 рр.), що сполучає Оденвальд і Тауберфранкенс із (Гайдельберг – Мосбах – Вюрцбург, відкрита в 1862–66) і створення прямого сполучення з Карлсруе до Констанца, без відгалуження через Базель — Шварцвальдбан (відкрито в 1866–73 рр.).

Сполучення з сусідніми державами Ще під час будівництва Баденської магістралі вже розроблялися плани сполучення зі швейцарською залізничною мережею. Це відбулось, коли міст у Вальдсгуті через річку Рейн, спроектований було відкрито 18 серпня 1859 року. Інші сполучення були здійснені в 1863 році в Шаффгаузені, в 1871 році в Констанці та в 1875 році в Зінгені. Базельська сполучна лінія, яка з’єднала станцію Баден на схід від Рейну з центральною станцією на захід від Рейну, відкрита в 1873 році. Сьогодні це найважливіше залізничне сполучення між Німеччиною та Швейцарією.

Сполучення на північ у напрямку Вайнгайм — Дармштадт — Франкфурт відкрито 1846 року , в будівництві якої брало участь Велике Герцогство Баден. У 1879 році відкрито , хоча Баден не володів жодною її дистанцією.

З 1861 року після завершення будівництва мосту через Рейн між Келем і Страсбургом відкрито прямий шлях до Франції. Сполучення з Пфальцом відкрито в 1865 році за допомогою понтонного мосту від Карлсруе до Максау, а також сполучення між Мангаймом і Людвіґсгафеном в 1867 році. Сполучення з Баварією відбулося після відкриття Баден-Оденвальдської залізниці в 1866 році.

Переговори щодо маршруту до Вюртемберга були особливо важкими, оскільки обидві держави конкурували за рух між Німеччиною та Альпійськими перевалами. Тоді як Баден віддавав перевагу лінії через Пфорцгайм, Вюртемберг був зацікавлений у прямішому сполученні в Брухзалі. Нарешті було підписано державний договір 4 грудня 1850 року, згідно з яким Вюртембергу було надано право будувати пряму залізницю Штутгарт – Мюлаккер – Бреттен – Брухзаль () навіть на території Бадену, тоді як Бадену було дозволено будувати та керувати залізницею Карлсруе — Мюлаккер, яка частково проходила у Вюртемберзі. Сполучення з Брухзалем було введено в експлуатацію в 1853 році.

Подальше розширення

Подальше розширення залізничної мережі Бадена було або спрямоване на сполученні регіонів, або здійснювалося з військової точки зору. Варто згадати: , Неккаргемюнд – Ебербах – Ягстфельд, відкрито в 1879 році Геллентальбан, Фрайбург-ім-Брайсгау – Нойштадт (Шварцвальд), відкрито в 1887 році. Стратегічні залізниці на Верхньому Рейні: Вайль-на-Рейні – Леррах, і завершення в 1887-90 рр. Стратегічний Райнбан Мангайм – Грабен-Нойдорф – Карлсруе – Раштат – Решвуг (Ельзас), відкрито в 1895 році.

У 1895 році залізнична мережа Бадена була більш-менш завершена, за винятком кількох невеликих дільниць. У 1900 році вона мала довжину колії 1996 км, з яких 1521 км належали державним залізницям. У наступні роки основна робота була спрямована на розширення станцій, які утворювали залізничні вузли. Найважливішими перетвореннями були:

Нова сортувальна станція в Карлсруе, 1895 рік Нова станція в Раштаті, 1895 рік Нова вантажна колія у Фрайбурзі-ім-Брайсгау, 1905 рік Нова товарна станція в Базелі, 1905 рік Нова вантажна колія у Брухзалі, 1906 рік Нова сортувальна станція в Мангаймі, 1906–07 рр Нова станція в Оффенбурзі з сортувальною станцією, 1911 рік Нова станція Баден у Базелі з новою прилеглою сортувальною станцією на півночі у Вайль-на-Рейні, 1913 рік Нова станцію в Карлсруе, 1913 рік Нова сортувальна станція та товарна станція в Гайдельберзі, 1914 рік

Новозбудований центральний вокзал Гайдельберга не вдалося добудувати через початок Першої світової війни. Його завершення довелося відкласти до 1955 року.

Приватні залізниці під державним управлінням Кілька маршрутів у Бадені були побудовані приватними концернами, але експлуатувалися державними залізницями, і, у більшості випадків, згодом перейшли до неї. Це були не лише залізниці суто місцевого значення, як залізниця Візентальбан (Базель – Шопфгайм – Целль-ім-Візенталь), відкрита в 1862 році, а й магістральні залізниці. На додаток до спроб міст, які ще не мали залізничного сполучення та бажали кращого доступу до залізничної мережі, великі міста герцогства також брали участь у будівництві залізниць, за для сполучення своїх передмість та зміцнення своєї транспортної позиції. Наприклад, місто Мангайм побудував пряму залізницю до Карлсруе без необхідності транзиту через Гайдельберг, щоб вийти з тіні, в яку вони потрапили, коли Магістральна залізниця Бадену була сполучена у Фрідріхсфельді та Гайдельберзі із залізницею Майн — Неккар, що прямує на північ. У відповідь місто Гайдельберг наполягало на будівництві маршруту Гайдельберг– Шветцінген – Шпаєр, щоб забезпечити своє значення як транспортного вузла.

Найважливішими з приватно побудованих ліній, які експлуатувалися Державними залізницями, були:

в Карлсруе, побудована містом Карлсруе, відкрита в 1862 році, була першою сполучною ланкою між залізницями Бадена та Пфальцу. У 1906 році було націоналізовано. Райнбан Мангайм – Шветцинген – Грабен-Нойдорф – Еггенштайн – Карлсруе, побудовано містом Мангайм, відкрито в 1870 році та прийнята Баденською державною залізницею в день відкриття. Крайхгаубан Карлсруе – Бреттен – Еппінген з її продовженням до Гайльбронна, побудовано містом Карлсруе, відкрито в 1879 році та прийнято Баденською державною залізницею в день відкриття.

Злиття з Reichsbahn

Після утворення Deutsche Reichsbahn 1 квітня 1920 року Баденські державні залізниці увійшли до його складу. Головний офіс у Карлсруе став підрозділом Карлсруе-Райхсбан. Заснування Reichsbahn означало, що список бажаних маршрутів у Бадені було скасовано, і було побудовано лише чотири нові лінії:

Розширення до Бад-Петерсталя в 1926 році та Бад-Грісбаха в 1933 році Тітізе – Зебрюгг в 1926 році Розрив Мургтальбану в 1928 році Залізниця Неккарштайнах – Шенау (Оденвальд) в 1928 році

Було розпочато будівництво залізничного сполучення від Бреттена до Кюрнбаха (із запланованим сполученням до в Леонбронні), але лінія так і не була завершена.

Електрифікація Баденська державна залізниця розпочала експлуатацію електрифікованої залізниці 13 вересня 1913 року з відкриттям 15 кВ змінного струму, 16 2/3 Гц на Візетальбані, Базель – Целль-ім-Візенталь та її відгалуження Шопфгайм – Бад-Зеккінген. Окрім експериментального локомотива класу A¹, було закуплено одинадцять електровозів класу A² та A³ ( DRG клас E 61 ). Усі вони мали бічні тяги, що рухали три осі. Електрифікація Візетальбану проводилася в основному для випробування електричної тяги; воно не мало великого значення з точки зору руху. Після Першої світової війни подальше розширення електричних послуг не проводилося через економічну кризу, і лише в 1952 році електрифікація залізничної мережі Бадена була розпочата.

Мережа Залізниці в мережі Баденської державної залізниці були відкриті наступним чином: