Фенич Володимир Іванович, відомий український (закарпатський) історик, доктор історичних наук, греко-католицький церковно-громадський діяч та викладач духовної академії, автор 15 книг та понад 300 наукових статей українською та угорською мовами, має одиничні статті словацькою і русинською мовами.
Біографія Народився 5 липня 1970 року в селі Тросник Виноградівського району, в змішаній українсько-угорській родині. Фахівець в галузі історії церков: православної та греко-католицької. Кандидат історичних наук (1997), доцент (2001).
Закінчив історичний факультет (1992) та аспірантуру при кафедрі історії України (1994) Ужгородського державного університету.
У травні 1997 р. захистив кандидатську дисертацію на тему : « Греко – католицька церква в громадсько – політичному та культурному житті Закарпаття (1771 – 1867 рр.)».
З 1994 р. працює в Ужгородському університеті викладачем (1994—1997), доцентом (1997—2005), заступником декана з виховної роботи (1999—2000).
Впродовж 12 років (з квітня 2005 р. по 2017 р.) займав посаду декана історичного факультету УжНУ.
Автор понад 100 наукових, науково – методичних та краєзнавчих публікацій. У них визначається роль і місце греко – католицької церкви в системі австрійського управління на Закарпатті; аналізується юридичний статус церкви, структура управління, права та обов'язки духовенства, його матеріальне і фактичне становище; досліджується діяльність церкви і духовенства в громадсько – політичному та культурному житті краю; наголошується на впливи клерикальної ідеології на формування національної самосвідомості українського населення регіону.
У квітні 2005 року став деканом істфаку УжНУ, а вже у жовтні 2005 року за його участю було засновано кафедру історії Угорщини та євроінтеграції.
У 2009 році Фенича, як декана істфаку УжНУ, звинуватили в тому, що він дозволяє собі антиугорські заяви. Зокрема, про це написала проугорська закарпатська діячка Аніта Федака.https://ua-reporter.com/news/pochemu-vladimir-fenich-voyuet-protiv-uzhnu/.
У 2013 році виступив за канонізацію контроверсійного священика Степана Бендаса. .
Співпрацював з його сином - також священиком Даниїлом Бендасом.
У березні 2017 року, через ліквідацію історичного факультету, був увільнений з посади декана; натомість, організувався факультет історії та міжнародних відносин, деканом якого став Вовканич Іван Іванович. https://www.uzhnu.edu.ua/uk/news/profesoru-Ivanu-vovkanichu-60.htm/.
У 2020 році записав цикл відео на пошану родини Бендасів.
Науково-координаторська діяльність Вперше в незалежній Україні написав дослідження з історії греко-католицької церкви Закарпаття 18-19 століть, яке лягло в основу його кандидатської дисертації.
В дисертації Фенич загалом дотримувався проукраїнської концепції, котру сповідував греко-католицький священник-історик Атанасій Пекар.
Але в наступних своїх дослідженнях, дотичних до церковної історії першої половини 20 століття, Фенич тяжів до проугорської наукової концепції. Широко використовував у своїх статтях праці неприхильного до України, та контроверсійного мадярофільського священика Степана Бендаса (1903—1991), який прославляв фашистську Угорщину та зневажливо висловлювався щодо українців, свідченням чого стала його книга спогадів: «П’ять років за колючим дротом» (Ужгород, 2008).https://credo.pro/2010/01/12561/. В ній Бендас засуджував українських націоналістів, та в цьому контексті особливо нападав на волинян і галичан.https://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?t=1612#p7508/.
Фенич, тим не менш, виступив зі схваленням цієї книги.https://drive.google.com/file/d/1YmhU_f3YsM4kR_cZkDwXLRnoyk1WrO4T/view/. Паралельно, він позитивно оцінював й інші книги Степана (Іштвана) Бендаса та його сина Даниїла Бендаса (наприклад: Bendász Dániel. A Munkácsi Görög Katolikus Egyházmegye hitvalló és meghurcolt papjainak névsora. - Extra hungariam. A Hatodik Síp antológiája. Budapest-Ungvár, 1992; Bendász István, Bendász Dániel. Helytállás és tanúságtétel. A Munkácsi Görög Katolikus Egyházmegye hitvalló és meghurcolt papjai. Galéria-Écriture Kiadó. Ungvár-Budapest, 1994). Останню книгу редагував Фенич, перед її перевиданням 2014 року в Ужгороді, у видавництві "Kairosz Kiadó", але, за визнанням Фенича, Ужгородська греко-католицька богословська академія не захотіла презентувати її в себе.
Також Фенич брав участь в перевиданні в україномовному перекладі з угорської наступної книги: Бендас, Стефан Михайлович. Священики- мученики, сповідники вірності [Текст] / С. М. Бендас, Д. С. Бендас. - Ужгород : Закарпаття, 1999. - 412 с. З критикою даної книги, як недостовірної, виступив греко-католицький священник Василь Носа.https://zakarpattya.net.ua/Gromada/89725-Pro-deiaki-pytannia-diialnosti-hreko-katolytskoho-pidpillia-na-skhodi-Zakarpattia-v-1948%E2%80%931949-r./.
2010 року Фенич заснував в Ужгороді церковно-історичну установу, інституалізовану згодом у формі регіонального Науково-дослідницького центру історико-релігійних студій «Логос».
Співробітниками Центру стали переважно ті науковці, які свого часу захистили дисертації під керівництвом Фенича: к. і. н., доцент Кічера Віктор Васильович; к. і. н., доцент Данилець Юрій Васильович; к. і. н., доцент Ферков Оксана Василівна; к. і. н. Штерр Діана Іванівна; к. і. н. Лешко Оксана Василівна; к. і. н. Майороші Марія Андріївна.https://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/deps-logos/staff/.
Учень Фенича - Юрій Данилець вперше в історіографії встановив, що ієрархи РПЦ дуже тісно співпрацюівали з КДБ, особливо на теренах Закарпаття.Данилець Ю. В. ІНФОРМАЦІЙНІ ЗВІТИ УПОВНОВАЖЕНОГО РАДИ У СПРАВАХ РПЦ ПО ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛАСТІ (1953—1964 рр.) ЯК ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО / Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Історія», вип. 2 (35), 2016/.
Налагодив співпрацю з наступними установами: Інститутом історії України НАН України; Інститутом славістики Львівського національного університету ім. І.Франка; Інститутом історії церкви Українського Католицького Університету (м. Львів); Богословською греко-католицькою академією ім. Т.Ромжі (м. Ужгород); Інститутом слов’янознавства РАН (м. Москва); Філософським факультетом Пряшівського університету (Словаччина); Музеєм русько-української культури у Свиднику (Словаччина); Історичним музеєм м. Сату-Маре (Румунія).
У 2017 році з центром "Логос" почав співпрацювати греко-католицький священник Іштван Мароші (1976 року народження) - директор заснованого 2017 року Берегівського греко-католицького духовного училища імені Елемера Ортутая. Останній, при активній участі та сприянні з боку Фенича, написав або видав наступні праці з історії:
István Marosi. A munkácsi görög katolikus egyház kihívásai és a megoldási kísérletek Firczák Gyula püspök (1891-1912) tevékenysége idején. Licencia dolgozat. Pázmány Péter katolikus egytem hittudományi kar, Budapest, 163 old.
István Marosi. Firczák Gyula ( 1836–1912 ) munkácsi püspök élete és munkásságának súlypontjai // Acta Beregsasiensis 9, no. 2 (2010). Науковий вісник Закарпатського угорського інституту ім. Ф. Ракоці ІІ. Том IX, № 2, с. 75-91; Marosi István: Görögkatolikus magyarok Kárpátalján - Közösségek és templomok. Nagybégány-Beregszász, 2014.
A Munkácsi Görögkatolikus Egyházmegye 1945. évi sematizmusa/ szerk.: Marosi István. Beregszász, Ungvár : Kárpáti Kiadó, 2020 = Шематизм Мукачівської греко-католицької єпархії 1945 року / Іштван Мароші. Берегове, 2020. Sorozat: (Bendász-hagyaték: 3.);
Marosi István (szerk.): „…a Munkácsi Egyházmegye fejedelme…” Tanulmányok és források Firczák Gyula munkácsi püspök munkásságának megismeréséhez. Nyíregyháza-Beregszász, 2019. Collectanea Athanasiana I. Studia vol. 8;
"Katakomba-szolgálat". A Munkácsi Görögkatolikus Egyházmegye 1944-1989 közötti üldözése A kommunizmus időszakában (1944-1989) üldözött kárpátaljai görögkatolikus áldozópapok és papcsaládok élettörténeti kutatásának dokumentumai (2021 р.);
A történeti Munkácsi Görögkatolikus Egyházmegye papi névtára = Іменний довідник священників історичної Мукачівської Греко-Католицької Єпархії/ szerk.: Marosi István, Marosi Anita. Beregszász : Bendász István Görögkatolikus Könyvtár és Levéltár, 2023. Sorozat: (Bendász-hagyaték : 4 = Спадщина Бендаса: 4.);
Marosi István - Suslik Ádám (szerk.): Az első világháború és a görögkatolikusok. Tanulmánykötet. Nyíregyháza-Beregszász, 2020. Collectanea Athanasiana I. Studia vol. 11;
Marosi István. Katakombaszolgálat Kárpátalján. A Munkácsi Görögkatolikus Egyházmegye a kommunista egyházüldözés időszakában (1944-1989). Budapest, Nemzeti Emlékezet Bizottsága kiadó könyvei, 2024.
Також Фенич був координатором угорськомовних досліджень інших авторів про Закарпаття.
Серед них: Majorossy, Mária (2021) A Munkácsi Görögkatolikus Egyházmegye újraengedélyezése = Re-Enablement of the Greek Catholic Diocese of Munkács. Külügyi Szemle, 20 (4). pp. 105–119.
Molnár Ferenc: A Munkácsi Egyházmegye. 1848–1849-ben. Tanulmányok és kronológia. Szent Atanáz Görögkatolikus. Hittudományi Főiskola, Nyíregyháza,. 2014
Під керівництвом Монича його учень Кічера Віктор Васильович (автор книг "Греко-Католицька Церква в Чехословаччині як соціальна інституція (1918—1939)" - Пряшів, 2016, та "Інституційний розвиток Мукачівської греко-католицької єпархії в Чехословаччині (1918—1939)" – Ужгород : РІК-У, 2021), котрий раніше був відомий своєю прорусинською орієнтацією, опублікував кілька російськомовних статей:
Кичера В. В. Конструирование василианами украинской национальной идентичности на Подкарпатской Руси (1919—1939) // Государство, религия, церковь в России и за рубежом. Москва, 2014. №4(32). С. 184-207.
Кичера В. В. Источники социальной истории греко-католической церкви Чехословакии (1918-1939 гг.) // Вестник Томского государственного университета. 2016. №413. С. 115-122.
Кичера В. В. Церковь и государство на Подкарпатской Руси: от ограничений греко-католического духовенства к компромиссу с чехословацкой властью (1918—1924) // Acta historica Neosoliensia. 2019. №1 (22), с. 29-44.
Viktor Kičera. „Cirkvi sestry“ – vzťahy medzi Mukačevským a Prešovským biskupstvom v období rokov 1918 – 1939 (administratívny a náboženský aspekt) // Gréckokatolícka cirkev na Slovensku vo svetle výročí V. 1. vyd. Prešov : Gréckokatolícka teologická fakulta, Prešovská univerzita v Prešove, 2019, s. 112-120 (Správa z vedeckej konferencie 200 rokov Prešovského gréckokatolíckeho biskupstva Gréckokatolícka teologická fakulta Prešovskej univerzity v Prešove, 20 – 21 september 2018)
Viktor Kičera (Виктор Кичера): Církev v ČSR: Od krize k modu videndi (na příkladě řecko-katolíků Podkarpatské Rusi) (Церковь и ЧСР: от кризиса к Модус вивенди (на примере греко-католиков Подкарпатской Руси) - Прага, 2021.
Viktor Kičera (Виктор Кичера):Komunistický populismus a řeckokatolická církev na Podkarpatské Rusi ve 20. letech 20. století (Коммунистический популизм и Греко-Католическая Церковь на Подкарпатской Руси в 20-х гг. ХХ в.) - Прага, 2021.
Viktor Kičera. Koblyna and Rokovyna and the clergy of the MGK in Czechoslovakia in he 1920s. In Notitiae Historia Ecclesiasticae, 2021, č.2, s. 56.
Viktor Kičera. Administratyvno-kanonični zminy funkcionuvanňa vikariatu Mukačivskoji jeparchiji v Slovaččyni u 1938-1939 rr. In Theologos : theological revue, ISSN 1335-5570. 2022, roč. 24, č. 1, s. 63, 68.
26-27 вересня 2024 року Фенич разом з Валерієм Падяком брав участь модератором у міжнародній конференції з питань так званої "карпаторусиністики" у Пряшеві (Словаччина).https://www.lem.fm/v-pryashovi-odbyla-sya-medzhinarodna-konferentsiya-karpatorusinistiky/.
Книги Греко-католицька церква в громадсько-політичному та культурному житті Закарпаття (1771—1867). Ужгород, 1997. Малоберезнянський Свято – Миколаївський монастир та нарис історії чину Св. Василія Великого на Закарпатті» (Ужгород, 2004; у співавт.). „Чужі” серед своїх,„свої” серед чужих. Греко-католики Мукачівської єпархії під час та після „возз’єднання” Закарпаття з Радянською Україною. Ужгород: Видавництво УжНУ Говерла, 2007.