Аманда Маккіннон Палмер (; , Нью-Йорк, США) — американська співачка, авторка пісень, музикантка і виконавиця, провідна вокалістка, піаністка й авторка пісень дуету «The Dresden Dolls» на вебсторінці також є аудіо і транскрипт інтерв'ю та посилання на декілька їхніх пісень. Виступає як сольна виконавиця, а також була учасницею дуету «Evelyn Evelyn» та солісткою й авторкою пісень для «Amanda Palmer and the Grand Theft Orchestra». Її пісні стали культовою класикою. Також вона одна з перших музиканток, що популяризували використання краудфандингових вебсайтів.
Молодість й освіта Народилася в лікарні Маунт-Сайнай у Нью-Йорку і виросла в Лексінгтоні, штат Массачусетс. Її батьки розлучилися, коли їй був рік, і в дитинстві вона рідко бачила свого батька.
Навчалася в Лексінгтонській середній школі, де спеціалізувалася на театральному мистецтві, а пізніше вступила до Весліанського університету, де вивчала театр і була членом Eclectic Society. 1999 року заснувала «Shadowbox Collective», перформанс-групу, яка виступала на вулицях та ставила театральні шоу (як-от вистава 2002 року «Hotel Blanc»Boston Phoenix review of Hotel Blanc ).
1998 року закінчила Весліанський університет зі ступенем бакалавра. Кілька років працювала в жанрі вуличної пантоміми як жива статуя «Восьмифутова наречена» у Кембриджі, штат Массачусетс, Единбурзі, Берліні, Мельбурні (де вона зустріла свого майбутнього колегу Джейсона Веблі) та у низці інших місць.
Кар'єра
2000—2007: «The Dresden Dolls» та «The Onion Cellar»
2000 року на вечірці з нагоди Гелловіну познайомилася з барабанщиком Браяном Вігліоне, після чого вони заснували «Dresden Dolls». Прагнучи розширити сценічний досвід і взаємодію, Палмер почала запрошувати учнів Лексінгтонської школи для гри в драматичних постановках на живих шоу «Dresden Dolls». Це допомогло заснувати Dirty Business Brigade, трупу досвідчених і нових артистів, які виступали на багатьох заходах.
2002 року, після визнання як культової класики, дует записав свій дебютний альбом «The Dresden Dolls» з продюсером Мартіном Бісі. Вони продюсували альбом перед підписанням контракту з лейблом Roadrunner Records.
2006 року вийшла аудіокнига «The Dresden Dolls Companion»The Dresden Dolls Companion, by Amanda Palmer, eight foot music publishing, June 2006, зі словами, музикою та зображенням Аманди Палмер. В ній розповідається історія альбому «The Dresden Dolls» і дуету, а також частково автобіографія.
Задумала мюзикл/постановку «The Onion Cellar» на основі оповідання Ґюнтера Ґрасса «Бляшаний барабан». З 9 грудня 2006 року по 13 січня 2007 року «Dresden Dolls» виконували цю п'єсу спільно з American Repertory Theatre у Кембриджі, Массачусетс. Палмер була розчарована постановкою, але відгуки фанатів і критиків були дуже схвальними.
У червні 2007 року у складі «Dresden Dolls» гастролювала з туром «True Colours Tour 2007» під час якого мала дебютний виступ у нью-йоркському «Radio City Music Hall», про який вийшов перший огляд у «Нью-Йорк таймс».
Попри те, що «Dresden Dolls» 2008 року розпалися, Палмер і Вігліоне продовжували співпрацювати, і мали кілька незначних спільних виступів у 2011, 2012, 2016, 2017 і 2018 роках. 2022 року «Dresden Dolls» возз'єдналися та почали роботу над новим альбомом. 2023 року відбувся тур у США.
2007—2010: «Who Killed Amanda Palmer», «Evelyn Evelyn» і театральна робота У липні 2007 року відіграла три концерти з аншлагом (у Бостоні, Гобокені та Нью-Йорку) у новому форматі «з гуртом». Її групою підтримки був бостонський альтернативний рок-гурт «Aberdeen City». У серпні 2007 року Палмер мала виступ на Единбурзькому фестивалі Fringe у Шотландії, а також на BBC Two. Співпрацювала з австралійською театральною компанією Danger Ensemble, разом виступивши в Мельбурні та на інших майданчиках Австралії у грудні 2007 року.
У вересні 2007 року співпрацювала з Джейсоном Веблі, запустивши новий проєкт «Evelyn Evelyn» з мініальбомом «Elephant Elephant». У проєкті дует грає сіамських сестер-близнючок, на ім'я Єва та Лін, і через свою музику розповідає свою вигадану передісторію.
У липні 2008 року «Dresden Dolls» випустили другу книгу «Virginia Companion», яка є продовженням «The Dresden Dolls Companion», у якій міститься музика та слова з альбому «Yes, Virginia…» (2006) і «No, Virginia…» (2008) альбоми, спродюсовані Шоном Слейдом і Полом Колдері.
У червні 2008 року розпочала сольну кар'єру з двома добре сприйнятими виступами з оркестром «Boston Pops».
Її перший сольний студійний альбом «Who Killed Amanda Palmer» вийшов 16 вересня 2008 року. Бен Фолдс продюсував і також грав в альбомі. Назва є відтворенням виразу, який використовували фанати під час оригінального показу «Твін Пікс» «Хто вбив Лору Палмер?». У липні 2009 року вийшла супутня книгу фотографій Палмер «Who Killed Amanda Palmer a Collection of Photographic» Evidence, наче її вбили. Книга містить фотографії Кайла Кессіді й оповідання Ніла Ґеймана, а також тексти з альбому.
Наприкінці 2008 року гастролювала Європою з Джейсоном Веблі, Зої Кітінґ і «The Danger Ensemble», виконуючи пісні переважно зі свого дебютного сольного альбому. На більшості шоу на сцену виходила зі зламаною ногою через травму, яку отримала в Белфасті, Північна Ірландія, коли автомобіль наїхав їй на ногу на вулиці. У квітні 2009 року виступала на фестивалі музики та мистецтв «Коачелла».
2009 року повернулася до своєї альма-матер, Лексінгтонської середньої школи в Массачусетсі, щоб співпрацювати зі своїм колишнім директором і наставником Стівеном Богартом у майстерні для весняної постановки кафедри. Вистава «З голкою, що співає в її серці» натхненна альбомом «Neutral Milk Hotel» «In the Aeroplane Over the Sea» і «Щоденником Анни Франк». Авішай Арці з NPR взяв інтерв'ю в акторського складу шоу для «All Things Considered».
2010 року повернулася в ART і протягом двох місяців виконувала роль ведучої у «Кабаре». Того ж року «Dresden Dolls» возз'єдналися для туру по США, який розпочався на Гелловін у Нью-Йорку та закінчився у Сан-Франциско напередодні Нового року. 30 березня 2010 року Палмер і Веблі випустили свій дебютний альбом під назвою «Evelyn Evelyn». Він супроводжувався всесвітнім туром і графічним романом, заснованим на історії сестер.
Аманда жартома почала грати на гавайській гітарі під час одного концерту, але незабаром вона стала звичайною частиною її репертуару. Пізніше записала повний альбом з супроводом укулеле «Amanda Palmer Performs the Popular Hits of Radiohead on Her Magical Ukulele».
2012—2014: «Theatre Is Evil» і «The Art of Asking» 20 квітня 2012 року оголосила у своєму блозі, що запустила попереднє замовлення нового альбому на Kickstarter. Зрештою проєкт підтримали 24 883 спонсори на загальну суму 1 192 793 $ — на той час найбільшу суму коштів, коли-небудь зібрану для музичного проєкту на Kickstarter. Під час туру, пов'язаного з цим проєктом, виникло непорозуміння, про яке широко писали та коментували: Палмер опублікувала прохання до «напівпрофесійних» місцевих музикантів (шанувальників, які вже планували відвідувати різні зупинки під час туру) зголоситися зіграти кілька пісень з нею та її гуртом «The Grand Theft Orchestra» на концертах за «контакти, веселощі, пиво й обійми», а не за гроші.
Після обурення з боку різних музичних спілок і професійних музикантів, Палмер відповіла публічно і змінила свою пропозицію на виплату місцевим музикантам готівкою. Альбом «Theatre Is Evil» записали з Grand Theft Orchestra з продюсером Джоном Конглтоном і випустили у вересні 2012 року. 9 листопада 2012 року вийшов кліп на пісню «Do it With a Rockstar» на вебсайті «The Flaming Lips». Відео було створене та зрежисероване Вейном Койном, вокалістом «Flaming Lips». Наступні відео випустили на «The Killing Type» і «The Bed Song».
9 серпня 2013 року Аманда дебютувала Лінкольн-центрі. У листопаді 2014 року випустила мемуари «Мистецтво запитувати», — розширену версію її виступу на TED у лютому 2013 року. Книга потрапила до списку бестселерів «Нью-Йорк таймс». Книга також отримала кілька критичних відгуків, зокрема на NPR.
2015—2018: «You Got Me Singing», «I Can Spin a Rainbow» і Patreon 3 березня 2015 року почала збирати фінансову підтримку на краудфандинговій платформі Patreon. На «Ґей-фестивалі» 2015 року розповідала про перспективу поєднання мистецтва з материнством. Розмова була записана для BBC Radio 4 і транслювалася 21 червня 2015 року. 2015 року була суддею 14-ї щорічної церемонії вручення незалежних музичних премій. Протягом перших місяців 2016 року випустила повністю профінансовану Patreon пісню «Machete» та EP-триб'ют Девіду Боуї «Strung Out In Heaven: A Bowie String Quartet Tribute»«Amanda Palmer answers to herself and her fans». Toronto Star, November 11, 2016. Ben Rayner.. Співпрацювала зі своїм батьком Джеком Палмером для запису альбому «You Got Me Singing». У липні 2016 року давала концерти на підтримку альбому.
Співпрацювала з фронтменом «Legendary Pink Dots» Едвардом Ка-Спелом для запису альбому «I Can Spin a Rainbow». У травні та червні 2017 року дует гастролював на його підтримку з колишнім скрипалем «Legendary Pink Dots» Патріком Райтом.
З 2019 року: «There Will Be No Intermission» і подкаст 8 березня 2019 року випустила третій сольний студійний альбом і перший за сім років, «There Will Be No Intermission». Альбом рекламувався великим світовим туром.
Восени 2020 року запустила подкаст «The Art of Asking Everything». 31 жовтня 2020 року Палмер і Вігліоне зіграли «Science Fiction/Double Feature», щоб відкрити збір коштів Wisconsin Democrats Livestream, який об'єднав деяких оригінальних акторів «Шоу жахів Рокі Горора».
Особисте життя
Понад десять років жила у кооперативі незалежних артистів Cloud Club у Бостоні, штат Массачусетс.
Займалася йогою та медитацією. 2008 року написала статтю «Мелодія проти медитації» для буддійського видання «Shambhala Sun» (з 2015 року «Lion's Roar»), в якій описувала боротьбу між написанням пісень і здатністю очистити розум для медитації.
2007 року для Afterellen.com вона розповіла, що є бісексуальною: «Я бісексуалка, але це не те, про що я багато думаю». Вона говорила про свої відкриті стосунки і коментувала питання фемінізму.
Розповіла, що колись працювала стриптизеркою і називалася Берлін. Про цей досвід написала пісню «Berlin».
Зробила три аборти, і її пісня «Voicemail for Jill» розповідає про цей досвід.
2010 року Аманда Палмер і британський письменник Ніл Ґейман підтвердили їхні заручини«Neil Gaiman and goth-cabaret singer Amanda Palmer are engaged» . Star Tribune, By Claude Peck, January 19, 2010. Пара одружилася на приватній церемонії в січні 2011 року. Весілля відбулося в салоні письменників Аєлет Волдман і Майкла Шебона. 2015 року у пари народився син.
У березні 2020 року у період її останнього етапу міжнародного туру на підтримку альбому «There Will Be No Intermission» почали застосовувати обмеження на авіаперельоти і закривати кордони через пандемію COVID-19. Палмер з чоловіком і сином перебували в Гейвлок-Норт, Гокс-Бей, коли 25 березня 2020 року уряд Нової Зеландії оголосив, що вся країна перейде на 4-й рівень попередження COVID-19: повне обмеження пересування та карантин у власних будинках. Пізніше Палмер оголосила на Patreon, що вони з Ґейманом розійшлися. Пізніше пара опублікувала спільну заяву, в якій уточнила, що вони не розлучилися. Але пізніше в листопаді 2022 року Палмер і Ґейман у спільній заяві оголосили про розлучення.
У січні 2025 року стаття «Vulture» звинуватила Палмер в причетності до ймовірного сексуального насильства Ґеймана щодо щонайменше двох жінок. Одна з них, колишня няня, подала заяву в поліцію в Новій Зеландії. За її словами, офіцер порадив їй налагодити співпрацю з Палмер, бо це важливо для справи. Однак Палмер відмовилася говорити з поліцією з цього приводу.
Нагороди та відзнаки
2012: Нагорода «Artist & Manager» для новаторів 2012: Стрічка @amandapalmer у Твіттері у рейтингу "Найраща на думку «Boston Phoenix» за 2012 рік 2011: Акторка місцевих постановок: Cabaret — Boston's Best, Improper Bostonian