Електричне кільце Білорусі та Росії (ЕК БР), раніше ЕК БРЕЛЛ (Електричне кільце Білорусі, Росії, Естонії, Латвії, Литви) — синхронний режим роботи енергетичних систем Білорусі та Росії (на єдиній частоті струму 50 Гц), на основі угоди від 7 лютого 2001 року і названий за першими літерами назв цих держав. Передбачає зв'язок всіх ліній електропередач держав в умовне електричне кільце, для якого встановлено загальні принципи організації спільної роботи, обмін електроенергією та підтримку один одного резервами у разі аварійних ситуацій.
З 2001 по 2025 рік до БРЕЛЛ входили Латвія, Литва та Естонія.
Управління Вищим органом управління Електричного кільця БРЕЛЛ є Зустріч керівників сторін угоди про Електричне кільце БРЕЛЛ. На цих зустрічах приймаються принципові рішення щодо стратегічних питань управління роботою кільця та вдосконалення паралельної роботи енергосистем, затверджуються нормативно-технічні документиБРЭЛЛ , АО «СО ЕЭС».
Комітет енергосистем БРЕЛЛ — робочий орган, сформований сторонами угоди для реалізації взаємодії сторін угоди, а також підготовки та узгодження документів, що регламентують паралельну роботу енергосистем кільця.
Сторони угоди Сторонами угоди на даний час є: ДВО «Беленерго» ПАТ «ФСК ЄЕС» АТ «СО ЄЕС»
БРЕЛЛ та Калінінградська область Росії Оскільки Калінінградська область є суб'єктом- напівексклавом Російської Федерації та повністю відокремленим від решти території країни сухопутними кордонами іноземних держав та міжнародними морськими водами, її енергосистема довгий час була пов'язана з Єдиною енергетичною системою Росії через електричні мережі енергосистем країн БРЕЛЛ. У зв'язку з неодноразово декларованими виходами країн Балтики з енергокільця БРЕЛЛ до 2025 року, що могло виділити Калінінградську енергосистему на ізольовану від Єдиної енергетичної системи Росії роботу, уряд Росії ініціював комплекс заходів щодо забезпечення роботи енергосистеми за такого сценарію. 1 березня 2018 року введені в експлуатацію Маяковська ТЕС у Гусєві та Талахівська ТЕС у Совєтську, 6 березня 2019 року — Прегольська ТЕС у Калінінграді. 18 травня 2020 року запущений перший енергоблок Приморської ТЕС у Свєтлому, у вересні 2020 року — другий, у грудні 2020 року — третій енергоблок. Це забезпечує безпечне функціонування енергосистеми Калінінградської області у разі припинення дії угоди по електрокільцю БРЕЛЛ (виходу з будь-якої з країн Балтики тощо).
25 вересня 2021 року успішно завершилися треті щорічні натурні випробування роботи регіональної енергосистеми в ізольованому режимі. Вперше в них було задіяно генеруюче обладнання, запроваджене у 2020 році Приморською ТЕС. Максимальна величина споживання потужності становила 564 МВт. Автоматичне регулювання частоти послідовно здійснювалося Маяковською, Прегольською та Талахівською ТЕС.
Історія
Створення БРЕЛЛ Угода про паралельну роботу енергосистем Білорусі, Росії, Естонії, Латвії, Литви (БРЕЛЛ) була підписана в 2001 році і встановлювала синхронний режим роботи «електричного кільця» п'яти країн на єдиній частоті струму 50 Гц, обмін електроенергією та підтримку резервами при аварійних ситуаціях. Система залишилася у спадок з часів існування СРСР, при цьому контролювали частоти та балансували попит та пропозицію російські оператори.
Розпад БРЕЛЛ На початку 2017 року Центр енергетичної безпеки (структурний підрозділ НАТО) підготував секретну доповідь, присвячену ризикам енергозалежності країн Балтики від постачання з Росії. У зв'язку з цим Естонія, Латвія та Литва провели низку консультацій і у вересні 2017 року ухвалили рішення про вихід з БРЕЛЛ до 2025 року.
Для реалізації цього проекту активізується імпорт електроенергії з країн ЄС (зокрема, кабель зі Швеції NordBalt потужністю 700 МВт, прокладений у 2016 році, що забезпечує прибл. 6 % загального споживання Литви), а також будівництво власних генераторів: наприклад, електростанція в Аувері (Естонія), що була запущена влітку 2018 року та працює на місцевій сировині, забезпечить 25 % загального споживання Естонії. Активно розвиваються ВДЕ-проєкти. Але станом на 2019 рік БРЕЛЛ ще продовжував працювати, а країни Балтики залишалися енергодефіцитним регіоном. В особливо складному становищі була Латвія, яка могла стати одним з основних імпортерів енергії, що виробляється на Білоруській АЕС.
Угода про синхронізацію мереж із ЄС підписана країнами Балтики у Брюсселі восени 2018 року. Станом на червень 2019 року заплановано перші 12-годинні випробування. 21 червня 2019 року підписано графік робіт з відключення енергосистем країн Балтики від ЕК БРЕЛЛ та їх синхронізації з електромережами Європи.
З травня 2022 року три балтійські країни не купують російську чи білоруську електроенергію через напад Росії на Україну.
Терміни залежали від закінчення проєкту синхронізації Литви та Польщі, що коштував €1 млрд і запланований на 2025 рік. Для цього планувалося прокладання підводного кабелю Harmony Link, будівництво синхронних компенсаторів у країнах Балтики та збільшення потужності діючої LitPol Link (необхідні для цього три автотрансформатори були випробувані у 2021 році).
У 2022 році країни Балтики уклали угоду про від'єднання до 2025 року від мережі БРЕЛЛ.
16 липня 2024 року Балтійські ОТС повідомили Росію та Білорусь про непродовження угоди BRELL та вихід з неї у лютому 2025 року.
8 лютого 2025 року, за повідомленням естонської державної енергетичної компанії Elering, процес від'єднання від БРЕЛЛ розпочався близько 6:00 (за місцевим часом) із вимкнення ліній електропередачі між Литвою і російським Калінінградом. Потім були відімкнуті лінії між Литвою і Білоруссю, а також між Латвією і Росією. Останнім етапом стало вимкнення високовольтних ліній між Естонією і Росією на кордоні в НарвіКраїни Балтії відключилися від енергосистеми Росії. 09.02.2025.
9 лютого 2025 року зафіксовано повний вихід енергосистем країн Балтики з БРЕЛЛ (за фактом країни відключилися від БРЕЛЛ на день раніше, 8 лютого 2025 (о 9 годині 9 хвилин)) і підключення через LitPol Link синхронної мережі континентальної Європи. Країни Балтики вже з'єднані з Фінляндією, Швецією та Польщею через інтерконектори. Естонія підключена до Скандинавської об'єднаної мережі через лінії HVDC EstLink 1 і 2 через Фінляндію. Литва підключена як до Скандинавської об'єднаної мережі, так і до синхронної мережі континентальної Європи. Інтерконектор NordBalt веде через Балтійське море до Швеції та LitPol Link до Польщі.
Див. також IPS/UPS Об'єднана енергетична система Білорусі Синхронна мережа континентальної Європи
Примітки